Реальність і очікування Донбасу: підготовка зустрічі президентів Росії та України, прогрес в ТКГ

Минулий тиждень у політичному житті Донбасу був насичений низкою як озвучених, так і лише очікуваних заяв. Так звані "ДНР" і "ЛНР" представили програму про "захист" російськомовного населення України, дуже сподівалися на яскраві меседжі на свою адресу в посланні Федеральним зборам Володимира Путіна. Президент України Володимир Зеленський запропонував очільнику Росії зустріч на Донбасі. А тим часом у роботі Тристоронньої контактної групи вперше за довгий час намітився прогрес.

Аналіз подій — у матеріалі журналістів програми "На самом деле: Донбасс" телеканалу "Дом" та в інтерв’ю керівника української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука.

Політичний пінг-понг

Так звані "ДНР" і "ЛНР" провели форум "Единство русских", на якому презентували свою програму з підтримки російськомовного населення України. Запевняють, що незабаром отримати російський паспорт буде ще легше, мовляв, уДерждумі РФ вже розглядають відповідний законопроєкт. Крім того, згідно з програмою, жителі України зможуть звернутися до так званих "Л/ДНР" по допомогу, зокрема і фінансову, якщо їх гноблять за мовною ознакою, для видання російськомовної літератури та з інших питань.

На думку експертів, такий форум і озвучені на ньому заяви мають лише пропагандистську цінність.

"Вся ця пропаганда — дешевинка. І я не бачу ніяких пропозицій, які б могли зацікавити жителів навіть Донецької та Луганської областей переїжджати до Донецька чи Луганська, тому що все-таки на підконтрольній Україні частині цього регіону і більш стабільні умови, і ситуація прогнозована, більше можливостей для розвитку, для подорожей, пошуку роботи тощо", — прокоментував політолог Володимир Фесенко.

Оглядач Московського центру Карнегі Костянтин Скоркін вважає, що Кремль намагається на базі "республік" створити анклав "русского мира", який буде продовжувати насаджувати іншій території України.

"Концепція власне у них така, що "ДНР" і "ЛНР" — це такі анклави "русского мира", ніби така сфера впливу Росії, яка буде опорним пунктом "русского мира". З якого, відповідно, триватиме подальша експансія в Україну", — сказав експерт.

Передбачалося, що під час форуму очільники так званих "ДНР" і "ЛНР" схвалять рішення Путіна про визнання, яке він нібито міг оголосити 21 квітня під час свого щорічного послання до Федеральних зборів.

Путін же під час свого виступу не те, щоб про визнання "Л-ДНР" не сказав, він навіть слово Донбас не промовив.

Політолог Володимир Фесенко впевнений, що Путіну, як і раніше, не вигідно вносити до складу Росії окремі райони Донбасу — це суперечить його стратегії.

"Він націлений на інше. Він хоче використовувати тактику "троянського коня", щоб ці дві так звані "республіки" увійшли до складу України та зберегли майже повну незалежність на правах найширшої автономії, по суті, як протекторату Росії. І через них Росія впливатиме на політику України: як внутрішню, так і зовнішню", — зазначив він.

Характерна риса політики президента України Володимира Зеленського — пошук особистих зустрічей і прямих перемовин з Путіним. І цього разу з метою знизити напругу в регіоні та врешті-решт дійти до повної деескалації лідер України запропонував Володимиру Путіну особисту зустріч саме на Донбасі.

"Пане Путін, я готовий піти ще далі й запропонувати вам зустрітися в будь-якій точці українського Донбасу, де триває війна", — заявив Володимир Зеленський.

На Донбасі Путін зустрічатися відмовився та у відповідь запропонував обговорити україно-російські відносини в Москві. А стосовно Донбасу він вкотре зазначив, що це питання потрібно обговорювати передусім не з ним, а з очільниками так званих "ЛНР" і "ДНР".

"Навіщо йому зустрічатися з президентом України, визнаючи тим самим свій вплив на цей процес. Він каже: я ні до чого — йдіть, розмовляйте, у вас там внутрішній громадянський конфлікт. У цьому його позиція послідовна, тому дивно було б чекати прийняття цієї пропозиції", — вважає аналітик Донецького інституту інформації Віталій Сизов.

Українська послідовна позиція — ніяких прямих перемовин з незаконною владою в Донецьку і Луганську. До того ж "ЛНР" і "ДНР" повністю підконтрольні Кремлю і ніякої суб'єктності та самостійності не мають.

"З приводу зустрічі з "ДНР". Я особисто давно є прихильником того, що потрібно вести прямі перемовини. Але це не рівень президента. Повинні бути окремі перемовники, але зустрічі повинні бути офіційними. Чому наша офіційна влада бігає від цих перемовин — мені незрозуміло", — висловив свій погляд керівник аналітичного центру "Донбаський інститут регіональної політики" Енріке Менендес.

Цей своєрідний пінг-понг пропозицій зустрічей у різних форматах і місцях поки закінчився заявою від радника президента Росії Дмитра Козака. Він пропонує провести спільну зустріч лідерів країн Нормандського формату на Донбасі, але за участю представників так званих "ЛНР" і "ДНР". У Зеленського таку комбінацію назвали розмиванням формату перемовин.

"Розцінюємо пропозицію Дмитра Козака про проведення своєрідних "змішаних" перемовин на Донбасі за участю представників Франції, Німеччини, України, Росії та несуб'єктних в юридичному сенсі осіб з ОРДЛО, як те, що може розмити саму ідею перемовин", — заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк у коментарі "РБК-Україна".

Подоляк наголосив, що участь представників окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) не є конструктивною, оскільки вони не ухвалюють самостійних рішень і фактично є "ще одним обличчям російської сторони".

"Але як ми бачимо, практично результати залишилися колишніми. Так, ескалація трохи спала, починає спадати. Але загалом позиції сторін залишилися ті самі, тому сильно сподіватися, що настане якась тепер нова ера, не варто. Тому що залишаються основи, які призвели до цієї конфронтації та до ескалації. Тому ситуація може загостритися в будь-який момент", — підсумовував оглядач Московського центру Карнегі Костянтин Скоркін.

В Офісі президента України вважають, що зустріч між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним відбудеться. І зараз тривають перемовини з цього приводу.

"Я отримав від президента доручення, зараз працюємо над цим. Поки не відомі ні дата, ні місце проведення цих перемовин. Але я абсолютно впевнений, що вони будуть дуже змістовними, тому що є багато про що говорити. Треба обговорити підсумки, домовленості, які були досягнуті в грудні 2019 року під час саміту Нормандського формату в Парижі. Треба проговорити велику кількість питань. Тому я вважаю, що ці перемовини можуть стати знаковими й дійсно історичними", — повідомив "Дому" керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

Повернення тиші на Донбас

Хід перемовин з питання Донбасу в межах Тристоронньої контактної групи (ТКГ) в програмі "На самом деле: Донбасс" обговорюємо з очільником української делегації в ТКГ Леонідом Кравчуком.

Ведучий програми — Олексій Мацука.

— Який прогрес у перемовинах щодо повернення до режиму припинення вогню на Донбасі?

— Поки не можна говорити, що вдалося домовитися. Тому що засідання ТКГ буде завтра, 28 квітня. І тільки завтра буде остаточне рішення про припинення вогню і про рішення щодо координаційного механізму контролю за дотриманням режиму тиші.

— А ваші очікування з приводу ухвалення цих додаткових заходів?

— Позитивні очікування. Тому що триває процес обговорення, немає відштовхування питання, а саме відбувається обговорення. У нас рідко таке було на робочих підгрупах, коли теми обговорювалися. Останнім часом, у всякому разі. А зараз ось ця тема обговорюється.

— Сьогодні, 27 квітня, планувалася зустріч підгрупи в ТКГ, на якій повинні були попередньо узгодити документ про додаткові заходи щодо контролю за режимом тиші. Чому не відбулася сьогодні, а пройде тільки завтра?

— Річ у тому, що підгрупа не ухвалює остаточного рішення. Є чотири підгрупи в складі ТКГ: політична, з питань безпеки, гуманітарна та економічна. Вони створені для того, щоб готувати порядок денний, який буде розглядатися на засіданні спільної Тристоронньої контактної групи. Вони працюють. А рішення будуть ухвалювати завтра.

— Ще таке питання. Чи порушували під час засідань ТКГ питання про видачу російських паспортів в ОРДЛО або ось щодо їхніх форумів, на яких вони заявляють, що, мовляв, будуть "захищати" росіян в Україні? Адже все це прямо суперечить Мінським угодам. Позиція Києва з цього приводу яка?

— Питання поставлене давно про те, що це елементарне втручання у внутрішні справи України і не відповідає нормам міжнародного права. Це погляд України.

Але не було окремого обговорення на тему видачі паспортів громадянам України, які перебувають на непідконтрольних сьогодні Україні територіях. Взагалі це питання не стоїть на порядку денному Мінських перемовин. Ми розуміємо і знаємо його несумісність з міжнародними нормами, але поки обговорень немає. Думаю, що ця тема входить до загального контексту всіх проблем на непідконтрольних територіях, які ми обговорюємо сьогодні.

— Президент Володимир Зеленський заявив, що Мінські угоди потрібно змінювати. Долучати до перемовного процесу Канаду, США. І сьогодні він сказав, що це може бути розширення Нормандського формату, окремий, паралельний формат з іншими країнами. Як думаєте, чи можливий паралельний процес Мінським перемовинам?

— Я підтримую президента Зеленського, він правильно ставить питання про те, що треба розширювати Нормандський формат, залучати туди провідних гравців світового процесу, глобального процесу.

Але залучати їх до Нормандського формату, як я розумію, можливо за бажання всіх чотирьох сторін — Франції, Німеччини, України та Росії. А там рішення ухвалюють шляхом консенсусу. Тобто, якщо говорити про залучення і розширення формату, то нам би цього дуже хотілося, і я думаю, це було б корисно та ефективно. Але як поставиться до цього Росія? Чи погодиться вона? Якщо Росія погодиться, і таке бажання офіційно заявлять і Канада, і Велика Британія, і США, — це буде добре.

Але поки немає погляду Росії, немає погляду Німеччини та Франції. Я не кажу вже про думки Канади, Великої Британії та США. Сполучені Штати мають погляд: залучити до рішення конфлікту на Донбасі спеціального представника Департаменту США. Ось ця тема вже на порядку денному. І тут не потрібно якогось спільного, колективного рішення. Тут ухвалюється рішення в форматі Україна — США, тому що розв'язання питання на Донбасі — це проблема насамперед України.