Реакція українців на можливе вторгнення РФ — що каже соціологія: інтерв'ю з Антоном Грушецьким

В українському суспільстві однією із головних тем для обговорень протягом останніх декількох місяців залишається можливість російського вторгнення до України. Соціологічні опитування показують, що майже половина українців вважають загрозу вторгнення РФ реальною. Ще близько 40% впевнені, що цього не станеться. Водночас близько 33% громадян готові захищати країну за допомогою зброї. 

Про що свідчать такі показники та які ще опитування проводились в Україні — розповів заступник виконавчого директора Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький у програмі "Інформдень" телеканалу "Дом".

Ведучий — Денис Похила. 

— Як ви особисто, як громадянин України, а не соціолог, реагуєте на велику кількість інформації в українських та закордонних ЗМІ щодо можливого нападу Росії? 

— Насправді, це важко — розділяти позицію громадянську і позицію як соціолога, хоча, в принципі, ми це змушені робити під час опитувань. Можемо сказати, що українське суспільство і західне суспільство дуже сприйнятливе до дезінформації та пропаганди. І є цілі організації, наприклад, "Детектор медіа", які замовляють опитування щодо сприйнятливості пропаганди, тестують меседжі російської пропаганди. 

Велика кількість українців погоджується з цими меседжами. Навіть на такі базові запитання: "Хто першим почав війну?" велика частина українців або вагаються, або кажуть, що Україна несе відповідальність. 

Щодо ЗМІ, це позначається на рівні довіри. Скажімо, ми сьогодні оприлюднили результати, які показують, що українським ЗМІ довіряють близько 30-32% громадян України. Більше тих, хто не довіряють, ніж довіряють українським ЗМІ. Це, зокрема, наслідок цього потоку різної інформації, яку отримує населення. 

Але, повертаючись до панічних настроїв, ми в грудні та в січні ставили запитання, чи вважають українці реальним вторгнення Росії…

— Так. КМІС провів всеукраїнське опитування громадської думки. В опитуванні йшлося і про військову загрозу з боку Російської Федерації. 48% респондентів вважають реальною загрозу вторгнення Росії на територію України. 39% вважають, що вторгнення не буде. Порівняно з серединою грудня 2021 року, коли проводилось аналогічне опитування, ситуація майже не змінилася. 

Попри те, що інформації про можливе вторгнення стало набагато більше останніми тижнями, українці не стали більше хвилюватися. Чому, що заспокоює населення? 

— Це дуже складне питання. Так, дійсно, чомусь в останні місяці число занепокоєних не виросло. Але цьому є низка можливих пояснень.

Перше — це те, що серед українців все одно зберігається віра, що Росія не може піти на такий крок. Серед українців, насправді, зберігається достатньо непогане ставлення до Росії, навіть попри стільки років війни. Наприкінці минулого року, за нашими опитуваннями, близько 40% українців на запитання: як ви ставитеся до Росії, відповіли, що вони ставляться до неї добре або дуже добре. Хоча, якщо ми запитували про окреме ставлення до керівництва Росії, то 75% ставилися погано. Але 75% ставляться добре до звичайного населення Росії, у понад 40% українців є близькі родичі в Росії. Вочевидь, можливо, їм здається, що це просто неможливий крок. 

Інший комплекс причин пов'язаний із тим, що війна триває з 2014 року. Провокації з боку Росії були неодноразово, і для частини населення це вже нормальна ситуація — жити в умовах провокації. 

Третій комплекс причин — це, вочевидь, що українці, попри наші бульбашки у Facebook, коли нам здається, що всі мають патріотичний єдиний запал у боротьбі з агресором, більше зорієнтовані на внутрішні повсякденні проблеми й питання економіки, ніж на зовнішні загрози. Навіть, за деякими опитуваннями, більшість бачать загрозу для України зсередини, а не зовні. 

Є таке відчуття, що поки ця загроза (російського вторгнення, — ред.) не матеріалізується, в це буде складно повірити. Тому що до початку 2014 року так само більшість українців не могли повірити, що Росія може наважитися на окупацію Криму та розв'язати війну на Донбасі.

— Уявімо, що Росія зважується на повномасштабне вторгнення. Як реагуватиме народ?

— Нині прорахувати це нереально. У грудні ставили запитання, як будуть діяти українці у разі російського вторгнення в їхній населений пункт, чи будуть чинити, опір. І 33% відповіли, що вони будуть чинити збройний опір. Понад 20% повідомили, що вони будуть чинити опір ненасильницьким методом: блокування, протести тощо. Це близько 50% населення України. 

Одразу відповідаючи на запитання — як на заході, так і на сході частка таких громадян висока. На сході понад третина українців також готові чинити опір, і чверть з них готові чинити ще й опір за допомогою зброї. Я прокоментую, що це показник завищений, тому що це ми гіпотетично запитуємо. Але це загальний індикатор. Ми маємо 50% громадян, які готові чинити опір, і це показує, що суспільству не подобається ідея російського вторгнення.

— Український інститут майбутнього проводив дослідження, чи готові українці до великої війни. Зокрема, питали, чи готові громадяни вступати до лав територіальної оборони. Згідно з результатами дослідження, 56% українців готові вступити до лав територіальної оборони. 37% обрали відповідь "Рішуче так", 19% відповіли "Точно так". 44% казали, що не готові до такого кроку. Серед чоловіків, готових вступати до тероборони, виявилося 68%, серед жінок — 48%. 

Водночас ми розуміємо, що російська пропаганда подає людей, які готові вступити до територіальної оборони, як "націоналістів", "бендерівців". Ці пропагандистські меседжі впливають на бажання українців стати частиною захисту свого міста? 

— Насправді, ці меседжі, якщо говорити про "цинічних бандер" тощо, більше орієнтовані на внутрішню російську аудиторію. А в українців це, скоріше, просто кореляція з патріотизмом йде. Переважна більшість — це дійсно патріотично налаштовані громадяни. Тому постановка такого питання мотивує їх брати участь в таких задумах. 

Тим більше, коли вони бачать інформацію про високий ризик можливого вторгнення Росії в Україну, і бачать, що для цього немає підстав. Тому що обриси України, які малюються в російських ЗМІ й часто транслюються ще й у західних ЗМІ з подачі російських ЗМІ, кардинально відрізняються  від того, яку дійсно ми маємо ситуацію в Україні. 

Зокрема, ставлення до російськомовних громадян, чим так завжди прикривається російська пропаганда. Тому що цей досвід кардинально відмінний. Насправді, в Україні ситуація значно спокійніша, значно більш толерантне ставлення у населення між собою. Але багатьом росіянам це байдуже. Тому що це вигідно. Тому що, як часто обговорюється, окремо взятий росіянин може бути нормальним у спілкуванні, але в певній об'єднаній групі прокидаються ці бажання "на Берлін", показати комусь "Кузькину мать", і насамперед Україні.

— Останнім часом ситуацію навколо України почали активно обговорювати і за кордоном, зокрема у США та ЄС. Це наштовхує на думку, що за Україну вирішуватимуть, що їй робити у цій ситуації. Водночас українська влада каже, що не піде на жодні поступки Росії і сама обиратиме свій шлях. 

Як на українців впливають такі перемовини? Як це позначається на їхніх тривожних настроях? 

— Звісно, негативно позначатиметься. Тому що, насправді, це одна з проблем критичного мислення і сприйняття інформації, перевірки інформації в різних джерелах, зберігання спокою, аналізу. Ми бачили це на антивакцинаторській кампанії в Україні. 

В питаннях миру і безпеки спокій — це ще більш чутлива тема. Українці реагуватимуть. Хоча нині формально за місяць не зросла частка тих, хто переживають через це вторгнення, але кумулятивний ефект зберігатиметься. Протягом часу це може призвести до більшої паніки. 

Зараз люди, мені здається, більше реагуватимуть на коливання курсу гривні, тому що для українців це великий індикатор. Якщо гривня обвалюється, значить ситуація погіршується, буде подорожчання товарів. І це може позначитися. 

Але це залежатиме і від злагодженості української влади і західних партнерів. Але готовність до оборони це навряд чи знижуватиме. Понад 70% довіряють українській армії. І це серед усіх інституцій найвища довіра в Україні. Тому українці зберігають довіру до армії і, будемо сподіватись, вони віритимуть в нашу здатність до опору.

— Як взагалі реагувати на інформацію про можливий напад РФ, як зберігати спокій? 

— По-перше, перевіряти інформацію, яку ви отримуєте, і зберігати спокій. Telegram-канали, особливо анонімні — це дуже ненадійне джерело інформації. Те, що ви бачите в інтернет-ЗМІ або по телебаченню, теж потребує перевірки в інших джерелах інформації. 

Потрібно особливу увагу приділяти формулюванням. Ми бачимо певне формулювання, але ми повинні перевірити, що дійсно було сказано, ким було сказано, ким є джерело інформації. Тільки потім робити висновки. 

Але, зрозуміло, що чим більше наростатиме інформація, тим це буде складніше робити, і тут потрібна буде активна позиція української влади, яка має щогодини давати зворотний зв'язок і коментувати будь-яку суперечливу інформацію, яка надходить.