Реакція G7 на агресію Росії — як відповість Кремль: "5 вопросов на злобу дня" з експертом Валерієм Кравченком

Лідери країн "Великої сімки" в підсумковому комюніке триденного саміту, що пройшов у Великій Британії, звернулися з вимогами до Росії щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Вони також закликали Росію знизити напругу на українських кордонах і відвести війська.

Що значить ця заява, і як на неї відреагує Кремль — розповів експерт з міжнародних питань Валерій Кравченко у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Чи прислухається Кремль до цих закликів?

— Однозначно, ні. Якщо говорити, куди ці декларації йдуть, вони йдуть в повітря. З іншого боку, добре, що ці декларації є. Тут подвійний момент: для України дуже важливо саме розуміння, що союзники, G7 бачать світ таким, як вони його бачать, де Росія не є посередником, а є країною-агресором.

Що стосується самого Путіна, я думаю, він почув декларацію. Говорили про порушення прав людини в Китаї, і в цілому. Тобто ми бачимо формування двох спілок. Китай-Росія, і країни ліберально-демократичного Заходу, G7 з іншого боку.

— Чи може ця заява G7 щодо російської агресії розцінюватися як задекларована позиція в цьому питанні?

— Не варто проходити повз ще однієї події — під час підписання декларації G7 була підписана оновлена ​​Атлантична Хартія. Багато хто говорить, що це реінкарнація хартії 1941 року, коли була створена антигітлерівська коаліція, тільки тепер буде антипутінська коаліція. Для нас це дуже цінно.

Якщо ми говоримо про загальний контекст розуміння природи гібридної війни, зокрема, це дуже цінно для наших союзників у Франції і Німеччині, які є сторонами Нормандського формату, і де Росія дуже активно веде контрпропаганду і намагається переконати всіх, що існує альтернативна реальність. Для нас ця декларація важлива саме з точки зору того, що ніхто не вірить в цю альтернативну реальність, яку будує Путін, де є якась нацистська Україна, як він намагається всіх переконати, підриваючи мир в цьому регіоні.

Тобто ми абсолютно точно бачимо, що ці фейки не валідні для країн Заходу.

— Окрім українського питання, що ще головне ви б виділили після зустрічі G7?

— Це тема коронавірусу і боротьби з ним. Країни G7 висловили позицію, що не повинно бути національних суверенітетів з точки зору боротьби з вірусом. І не тільки з цим вірусом, який зараз, але і з вірусами, які будуть з’являтися в майбутньому.

Очевидно, що Китай і Росія використовують агресивну дипломатію вакцин. Згадаймо, "Супутник V" або SinoVac, який активно використовує Україна. Тема вакцинації дуже важлива.

Ще одна тема, про яку не можна не сказати — це Зелена угода і кліматичні зміни. І це та тема, де Росія намагається загравати з Америкою. Однак ми повинні розуміти, що це стратегічна гра проти Росії. Тому що Росія займається поставками вуглеводню, і, відповідно, якщо зменшувати кількість викидів в атмосферу, то в довгостроковій перспективі це грає проти Росії.

— Також під час зустрічі було обговорено "Північний потік-2″. Чи варто чекати, що його будівництво зупинять?

— Судячи з усього, він буде добудований. Не можна тішити себе ілюзіями. Потрібно просто розуміти, що буде далі, і в якому обсязі він буде використаний. Якщо він буде використовуватися на 5-10% своєї потужності, то ми будемо піднімати ціну, піднімаючи питання екології. Щоб видобуток газу, нафти був нерентабельний.

Відтак ми будемо бити по економіці Росії, по її експорту. І компенсувати те, що буде втрачено через будівництво "Північного потоку-2″.

Потрібно буде подумати стратегічно, чим заповнити нашу порожню газотранспортну систему. Для цього є США, суди. Тобто ми повинні відразу думати над тим, що буде далі, над тим, як Росія буде використовувати газопровід.

Ми розуміємо, що це не питання економіки — це геостратегія. Їм потрібен "Північний потік-2″, щоб перетворити Україну в поле битви, в сіру зону. Ми розуміємо, що нам потрібно посилювати свій потенціал: не тільки енергетичний, але і військовий. Тому що, швидше за все, відповіді будуть дуже асиметричними з точки зору викликів, які Росія ставить добудовою цього газопроводу.

— Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що єдиною умовою запуску "Північного потоку-2" повинна бути деескалація конфлікту на Донбасі і деоккупація українських територій. Чи це можливо?

— Ми ставимо компенсаторскі моделі, які від Росія буде відкидати. Ця декларація потрібна, вона жорстка, але вона нереалістична. Ми розуміємо, що для Росії — це дві сторони однієї медалі. І конфлікт на Донбасі, і окупація Криму, і те, що вона робить в Європі, підриваючи ліберальний порядок, і "Північний потік-2″. Росія не буде на це ніколи погоджуватися. Це не ті переговорні позиції, на які вона може йти.