Україна наш дім

Розстріли в Бабиному Яру — як українцям розповідатимуть про трагедію: "Официальный разговор" із Максимом Яковером

Максим Яковер. Фото: ukraine30.com

З нагоди 80-ї річниці від початку масових розстрілів у Бабиному Яру Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" планує відкрити низку проєктів. Під час їх розробки буде використаний інноваційний підхід до розповіді про наслідки свавілля тоталітарних режимів.

Що планують презентувати відвідувачам — розповів генеральний директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Максим Яковер у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Анна Нитченко.

— Про Бабин Яр і трагічні події, які відбувалися там 80 років тому, знають і пам’ятають далеко не всі українці. Як можна відновити цю пам’ять?

— Ми зі свого боку бачимо розвиток і працюємо над створенням інноваційного музейного комплексу в Бабиному Яру. Для цього ми запросили найкращих фахівців із усієї України, з усього світу, які вже прямо зараз створюють меморіал.

Якщо ви прийдете на цю територію, то ви вже побачите кілька об’єктів, зокрема меморіальну синагогу, яку ми зробили зі швейцарським архітектором Мануелем Херцем, інсталяцію "Дзеркальне поле". Ми досліджували місця розстрілів, і там є фотографії в монокулярі. Ви побачите, як виглядала територія на другий день після розстрілів.

Ми зробили інсталяцію, присвячену Куренівській катастрофі, й ви побачите відео, яким чином Радянський Союз знищував пам’ять про цю подію, і що сталося згодом.

До 80-х роковин трагедії ми готуємо один великий об’єкт із Мариною Абрамович. Це велика художниця. Ми його плануємо відкрити 6 жовтня. Також цього року ми відкриємо меморіальний об’єкт "Курган".

По суті, це перший музейний простір за 80 років, який розповість в досить інноваційній формі про те, що сталося 29-30 вересня 1941 року.

— Інноваційна форма — це як?

— Наприклад, у нас зараз є аудіокнига. Ви завантажуєте додаток "Бабин Яр", берете навушники і 40 хвилин гуляєте маршрутом, де в досить цікавій формі відбувається розповідь не просто про події Бабиного Яру, а про те, що відбувалося тоді в Парижі, що відбувалося в Нью-Йорку, що відбувалося в Москві. Таким чином слухач отримує загальну картинку, але форма подачі всього цього — не суха. Це не нудний гід, якого хочеться швидше позбутися.

Коли ми говоримо про інноваційні об’єкти, це, наприклад, синагога. Євреї — народ книги. І вона зведена у вигляді книги, яка фізично відкривається. Вона розписана орнаментами, які використовувалися в синагогах Західної України, які знищили нацисти. А якщо подивитися на небо, яке розписане квітами, виявиться, що це положення зірок, яке було на небі 29 вересня 1941 року.

Ми збирали дерево з усієї країни, це 100-200-річні дуби. Ми його збирали, щоб усі частини України змогли взяти участь у створенні цієї меморіальної синагоги. Щоб з’єднати минуле і теперішнє. Дуже цікавий об’єкт.

Якщо говорити про "Дзеркальне поле", це дуже цікавий об’єкт. Це 10 колон у формі зрізаних дерев життя, які зроблені з дзеркальної сталі. Вони розстріляні кулями такого ж калібру, який використовували нацисти під час Другої світової війни. Вони звучать, вони світяться, вони промовляють імена. У цих колонах відбиваєшся ти, небо, зірки. Місце, в якому ти можеш щось відчути. Це дуже важливо.

— Ви говорите, що збирали фахівців із усього світу. Скільки людей знадобилося, щоби виконати таку роботу?

— Якщо говорити про нашу команду, то постійно працюють понад 60 осіб. Близько 200 працюють на контрактній основі. Під час будівництва кількість робочих доходить до тисячі.

— Повідомлялося, що це вперше в світі на братській могилі будують меморіальний комплекс. Це правда?

— Так. Якщо подивитися на карту, як виглядав Бабин Яр, то можна побачити, що в 1941 році він був на околиці Києва. Зараз він у центрі Києва. На той момент поруч розташовувався Сирецький концтабір, який нацисти використовували для того, щоб стерти сліди своїх злочинів. Вони спалювали ці тіла.

Поруч сталася Куренівська трагедія, коли район залило відходами цегельних заводів.

Там розташована система кладовищ: єврейського, караїмського, мусульманського, православного. Все це величезна територія, площа якої — близько 13 га. Наше завдання — підійти комплексно до цієї території, та запропонувати таке рішення, яке ми плануємо реалізувати. Значну частину ми плануємо реалізувати вже в 2024 році.

— Як це виглядатиме?

— Це буде величезне місце пам’яті, в якому буде 4-5 музейних просторів, науковий центр, освітній центр, простір для дітей або місце, де дорослі можуть себе відчути дитиною. З формою подачі, яка може бути доступна дітям. Із десятком різних об’єктів, які говоритимуть... Різні об’єкти, для різних вікових груп, для різних людей.

— На форумі "Україна 30″ порушувалося гуманітарне питання. Як думаєте, про що це говорить?

— По-перше, ми вдячні президенту. На моїй пам’яті вперше тема Голокосту обговорюється на головному гуманітарному майданчику країни. І це важливо зазначити.

— Наскільки зараз для самих українців важливо пам’ятати про цю трагедію?

— Я вважаю, що, якщо ми не обговоримо тему Голокосту, то ми не зможемо поставити наших демонів минулого на службу нам у майбутньому. Наш проєкт, тема Голокосту — це квиток у цивілізовану Європу. Тому ми просто зобов’язані проговорити і створити меморіальний простір.

Прямий ефір