"Раніше варила сталь, тепер — борщі": як переселенці шукають роботу в Україні, що їм пропонують та реальні історії (ВІДЕО)

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії до України мільйони громадян країни після евакуації шукають не лише житло та захист, а й роботу. Зокрема, в Івано-Франківському центрі зайнятості — черги з переселенців, повідомляє "Дом".

Вадим евакуювався з Харкова і вже третій місяць намагається влаштуватися на роботу за фахом — менеджером.

"Щодня продивляюся всі оголошення в інтернеті, залишаю резюме. Поки що це не привело до якихось позитивних моментів. Наприклад, щодо сантехніки вакансії за місяць я не бачив жодної", — розповів переселенець.

Шукати роботу, розповідає Вадим, намагався безпосередньо на підприємствах та у магазинах. Обійшов понад десяток, але або не було місць, або пропонували низьку зарплату. Каже, розраховує як мінімум на середню зарплату, щоб вистачало на оренду житла, одяг та харчування.

"Я ходив до великих магазинів, намагався влаштуватися на будь-яку, яку є, посаду для початку. Всі вакації переповнені. Хочеться зрозуміти ринок Івано-Франківська. Бо він трішки відрізняється від сходу. Нема такого великого підприємства, щоб ти прийшов і ось у нас є робота, тут ти можеш працювати", — каже чоловік.

Нині в області, як і в інших регіонах України, дефіцит робочих місць. У базі даних лише тисяча вакансій, а торік було вдвічі більше. Але знайти роботу можна. Пропонують вакансії продавця, касира, швачки, водія, фармацевта, офіціанта, кухаря. Але не всім підходить.

"Багато людей, які приїжджають вони хочуть працювати згідно зі своїми посадами. Багато менеджерів зі збуту, менеджерів з персоналу, менеджерів-управителів, бухгалтери, фахівці державної служби, адміністратори. В основному такий склад цих безробітних які до нас звернулися. Є і відповідний рівень зарплати, на який вони не погоджуються. Це не секрет, що у нас нижчий рівень, у нашій області, зарплати ніж у тих областях, звідки вони приїхали", — розповіла заступниця директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості Ольга Шевчук.

За останні три місяці до місцевих центрів зайнятості звернулося майже 2,5 тисячі переселенців. Працевлаштувати вдалося 400 осіб. Це не багато, з огляду на те, що в область переїхало понад 140 тисяч переселенців. Половина їх — працездатного віку.

"Вдається за професією влаштувати. До прикладу, влаштовували і сантехніків, і слюсарів, і сестер медичних, і швачок", — повідомила заступниця директора Івано-Франківського міського центру зайнятості Вікторія Максимів.

"Була категорія внутрішньо переміщених осіб, які приїжджали сюди і казали, що їм підходить будь-яка робота. Тобто вони готові люди з вищою освітою, з великим досвідом роботи. Наприклад, викладачі готові були приступити до будь-якої роботи", — додала Ольга Шевчук.

Переселенка з Маріуполя Донецької області Ірина Савченко працює в одному з кафе понад місяць. І ця робота, каже вона, зовсім не схожа на ту, що була в Маріуполі. Понад 25 років Ірина працювала на меткомбінаті "Азовсталь". Пройшла шлях від простої робітниці до керівниці зміни залізничної станції.

"До моїх обов’язків входило керувати процесом подачі вагонів під вигрузку, а також під нагрузку. Треба було завозити сировину, вивозити чавун і відходи виробництва. Під моїм керівництвом були бригади, які працюють на потягах, ті, хто їх обслуговує. Загалом майже 120 осіб", — розповіла переселенка.

Знайти на Прикарпатті роботу за фахом не сподівалася. Зіткнулася і з іншою проблемою.

"Багато місць я обійшла, куди хотіла влаштуватися на роботу. Але коли дізнавалися, що ми приїхали, кажуть: "То ви не надовго, сьогодні тут — завтра там". І не дуже хотіли брати до роботи", — поділилася Ірина.

Нову роботу знайшла зі спеціалістами центру зайнятості, оскільки не звикла чекати на допомогу.

"Я розуміла, що треба піклуватися про дитину, в мене дочка 8 років. Тому від першого дня я пішла до центру зайнятості і сказала, що готова на будь-яку роботу, яка є. І буквально за два тижні мені дали адресу цього кафе. Сказали, що там треба помічник на кухню. Ну то що, кажу, раніше варила сталь, тепер буду варити борщі. Якщо треба робота, то треба її шукати. Йти і не боятися, якщо вона не така, якщо не звикли. Нічого страшного, все буде гаразд", — сказала Ірина Савченко.

Ірина каже, зараз працювати складніше фізично, до цього ще не звикла. Але головне — рада, що може забезпечити і себе, і сім'ю. А роботу до душі та за спеціальністю, певна, ще знайде — після перемоги.

Читайте також: Працевлаштування під час війни — вакансії, зарплати, правила пошуку: інтерв'ю з піар-директором Work.ua Максимом Пилипенком

Нагадаємо, в мобільному застосунку та на порталі "Дія" з'явилася нова соціальна послуга "Допомога по безробіттю" для українців, які втратили роботу під час війни та зареєстровані на тимчасово окупованих територіях чи там, де ведуться активні бойові дії.