Україна наш дім

"Шлях для Зеленського непростий": деолігархізація як зміцнення довіри з боку Європи та Заходу — погляд з Вашингтона

Зустріч Зеленського і Байдена. Фото: ap.org

Зустріч 1 вересня президента України Володимира Зеленського з лідером США Джо Байденом — старт нового етапу посиленого партнерства двох країн у різних сферах. Зокрема і в боротьбі з корупцією та олігархами в Україні. Про це у своїй статті пише Ендрю Лохсен, науковий працівник програми "Європа, Росія та Євразія" Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні. Пропонуємо до ознайомлення фрагмент цього матеріалу.

Основні підсумки зустрічі в Білому домі та наступні кроки

Зустріч Байдена і Зеленського повинна поставити відносини Вашингтона та Києва на більш міцну основу. У Спільній заяві про стратегічне партнерство України та США наголошено, що "успіх України є центральним елементом глобальної боротьби між демократією та автократією", і описано широкий спектр зобов'язань США перед Україною.

У документі викладено амбіційний план розширення співпраці в декількох ключових напрямах, включно з обороною, зміною клімату та економічним зростанням. Що критично важливо, то це увага до реформ у сфері боротьби з корупцією та управління, що давно зайшли в глухий кут.

Безумовно, кілька важливих питань, особливо що стосуються оборони та енергетичної безпеки, вимагають подальшого опрацювання. І Зеленський, імовірно, був розчарований обережною позицією США щодо заявки України на членство в НАТО і відсутності зрозумілості щодо того, як Сполучені Штати відреагують на можливі спроби Росії використовувати експорт газу через "Північний потік-2", щоб завдати шкоди Україні.

Проте президенти двох країн виконали важливе завдання з підтвердження принципів відносин і розробки основи для майбутньої співпраці. Питання про те, чи можна вважати зустріч успішною, залежить від того, як вищі зовнішньополітичні відомства Байдена і Зеленського розроблять конкретні плани з досягнення цих всеосяжних цілей.

Це завдання передусім покладається на Комісію зі стратегічного партнерства, яка не діє з 2018 року. Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрінуться цієї осені, щоб затвердити нову хартію американо-українського стратегічного партнерства, яка "пожвавить" Комісію зі стратегічного партнерства і зробить її відповідною до сучасних викликів.

Попередня хартія була підписана у 2008 році — задовго до анексії Криму Росією і початку конфлікту в східних регіонах України, а також створення кількох українських антикорупційних інституцій. Тому будуть потрібні істотні зміни.

Робота Комісії зі стратегічного партнерства буде підтримуватися створенням Стратегічних оборонних основ, які допоможуть Україні та США розробити конкретні плани співпраці в декількох ключових галузях, серед них — кіберзахист, безпека в Чорному морі, обмін розвідданими та реформи в оборонному і військово-промисловому секторах. А стратегічний діалог з енергетики та клімату забезпечить майданчик для подальших дискусій з питань енергетичної безпеки, зокрема перехід України до "зеленої" економіки та відповідь на виклики "Північного потіку-2".

За відсутності аналогічного галузевого майданчика з питань управління, правосуддя і верховенства закону Комісія зі стратегічного партнерства буде слугувати місцем обговорення зусиль України з реформування.

У центрі уваги — демократія і боротьба з корупцією в Україні

Поки адміністрація Байдена готується до перезавантаження Комісії зі стратегічного партнерства, вона повинна продовжувати ставити на перший план підтримку США демократичного переходу України та її боротьбу з корупцією.

Україна могла б стати прикладом успіху в критичний момент для демократій у всьому світі.

Недавнє опитування демонструє, що переважна більшість українців прихильні демократії, але вони глибоко стурбовані корупцією та вважають, що адміністрація Зеленського не зробила достатньо для розв'язання цієї проблеми. Труднощі переорієнтації мислення та інституцій не треба недооцінювати, але суспільний попит на прогрес може дати Зеленському стимул для того, щоб почати боротися з обструкціонізмом корисливих інтересів.

У спільній заяві чітко зазначено тип дій, які Вашингтон хоче зробити, щоб бути впевненим у прихильності України реформам: справедливий та безперешкодний процес вибору спеціалізованого антикорупційного прокурора і захист Національного антикорупційного бюро від законодавчих та іміджевих атак.

Рішучі та постійні послання Сполучених Штатів повинні допомогти стимулювати прогрес і спонукати українських законодавців та офіційних осіб до складних кроків. Інвестиційна допомога розміром 3 млрд дол., що згадана у спільній заяві, може слугувати додатковим стимулом, що супроводжується активною участю НАТО в подальшому зміцненні інституційних зв'язків.

Не тільки США дотримуються більш жорсткого підходу до України. У червні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прямо заявив, що "нам потрібно більше" від України. Тоді йшлося про здійснення реформ з боротьби з корупцією і реформ для зміцнення інтеграції. Також президентка Естонії Керсті Кальюлайд зазначила минулого місяця, що "занепокоєння з приводу судів" перешкоджає прагненню України приєднатися до Європейського Союзу і що потрібно ще 20 років роботи, щоб підготуватися до членства.

Києву було непросто почути такі послання, але було б помилкою інтерпретувати їх як ознаку послаблення підтримки. Швидше, вони повинні послужити тривожним сигналом про те, що між Києвом і західними столицями виник розрив довіри через те, що Україна в минулому відступала.

Зеленський повинен показати, що Україна серйозно ставиться до побудови підзвітної уряду, а не тільки намагається отримати кредити від своїх міжнародних партнерів і продовжити санкції щодо Росії. Очікувана ціна плану трансформації розміром 277 млрд дол., який Україна представить на наступному засіданні Комісії зі стратегічного партнерства, спричиняє певні побоювання щодо цього.

Проте у Зеленського є багато можливостей продемонструвати певний прогрес у реформах у найближчому майбутньому. Йдеться про ухвалення законопроєкту про деолігархізацію, що перебуває на розгляді українського парламенту, і забезпечення його об'єктивного застосування, впровадження нового законодавства про судову реформу і переслідування посадових осіб і олігархів, за наявності певних доказів їхньої злочинної діяльності.

Акцентування уваги на демократичних процесах в Україні не повинно впливати на спільні зусилля з протидії російській агресії. У будь-якому випадку вони підсилюють один одного.

Зміцнення інститутів та боротьбу з корупцією треба розглядати як критично важливий аспект політики національної безпеки України, з огляду на те, що російські інформаційні кампанії постійно прагнули підірвати довіру до державних інституцій, щоб утримати Україну у сфері впливу Москви.

Оскільки Мінський процес зайшов у глухий кут, перспектива відновлення американо-російського каналу для переговорів щодо української кризі малоймовірна, а Росія перетворює Крим на оборонний бастіон, Україна не має іншого вибору, окрім як проявити "стратегічне терпіння", щоб відновити контроль над своєю територією, поки вона проводить реформи для побудови більш відкритого суспільства, заснованого на повазі прав людини та верховенства права. Це міцний фундамент, на якому може бути заснована можлива реінтеграція Криму та непідконтрольних уряду територій Донецької та Луганської областей.

Майбутнє американо-українських відносин буде засновано на довгому і важкому процесі українських реформ.

Шлях для Зеленського непростий. Але енергійна кампанія із захисту цілісності державних інститутів та притягнення до відповідальності корумпованих осіб дасть змогу йому отримати допомогу США та Європи й можливості для подальшої співпраці з євроатлантичними інституціями.

Зрештою міжнародну підтримку Україні принесуть не гучні візити, доручення або заяви для преси, а дійсно важка робота.

Прямий ефір