Приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО змінює картину російсько-української війни, — Умланд

Приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО змінює картину російсько-української війни, оскільки є явний зв'язок між рішенням Фінляндії та Швеції стати членами Альянсу та цією війною. Про це сьогодні, 2 липня, в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розповів німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи Андреас Умланд.

Він нагадав, що Німеччина є лідером Європи з економіки. Попри те, що держава з 1955 року є членом військового блоку — НАТО, щодо безпеки та військової політики Німеччина "скоріше слідує іншим державам, ніж сама задає тон".

"Іноді вона чинить опір певним рішенням, як це було, на жаль, у 2008 році, коли Німеччина відіграла важливу роль у тому, що НАТО відмовило Грузії та Україні у швидкому вступі до НАТО. Німеччина тут, швидше за все, дивиться на інші держави і йде за їхнім прикладом, чим сама задає тон", — сказав Умланд.

Це пояснюється тим, що після Другої світової війни Німеччина вибудовувала свій імідж як пацифістської держави, нейтральної у воєнному плані.

"Ми, німці, тільки зараз, протягом чотирьох останніх місяців, повільно вчимося брати участь у міжнародних геополітичних конфліктах, військових конфліктах. На жаль, традиція повоєнної Німеччини, що вона є пацифістською країною, що вона намагається не втручатися у військові конфлікти, і тому так повільно зараз йде військова допомога Німеччині для України. Так, ми надаємо велику допомогу Україні, але це в основному не військова допомога. Це не стільки пов'язано з Україною чи з Росією. Це швидше пов'язано з цією німецькою політичною традицією, яка зараз повільно йде", — пояснив політолог.

Саме пацифістка традиція не викликала у Німеччини запитань щодо бажання Фінляндії та Швеції стати членами НАТО (на відміну від позиції тієї ж Туреччини). Бо ці країни, які весь цей час тримали нейтральний статус, близькі за антивоєнним духом Німеччини.

"Для Німеччини це було менш складне питання, ніж відмова Грузії та Україні у 2008 році на вступ до НАТО. Бо Фінляндія, Швеція не мають активних конфліктів із Росією. Принаймні військових. Фінляндія та Швеція мають виключно гарну репутацію в Німеччині. Вони теж приходять із тієї пацифістської традиції, в якій полягає Німеччина, що вони намагалися бути нейтральними протягом багатьох десятиліть", — продовжив Умланд.

Він додав, що багато німців, більшість німецької політичної еліти вважали свою країну нейтральною між Заходом і Сходом, бачили в Німеччині своєрідний міст між Заходом і Сходом.

"Зараз це змінюється. І приєднання до НАТО Швеції та Фінляндії — це теж змінює імідж НАТО і теж змінює картину всієї російсько-української війни. Є явний зв'язок цієї війни із вступом до НАТО Фінляндії та Швеції. Це теж змінює геополітичний світогляд у Німеччині", — резюмував він.

Читайте також: Фінляндія йде в НАТО та відносини з РФ: інтерв'ю із заступником держсекретаря Фінляндії Каєм Зауером

Нагадаємо, Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО у травні. Згоду на це мають дати усі 30 країн-членів. Але Туреччина погрожувала накласти вето, оскільки її не влаштовували кілька позицій, насамперед щодо рівня боротьби з тероризмом у країнах-кандидатах. 28 червня за підсумками переговорів Туреччина погодилася розблокувати заявку Швеції та Фінляндії до НАТО.

На саміті НАТО, який відбувся 28-30 червня у Мадриді, Фінляндія та Швеція були офіційно запрошені до членів Північноатлантичного альянсу, а це означає, що кордони НАТО розширюються та стають ближчими до Росії.