Відтворила гердан Лесі Українки: як режисерка монтажу популяризує українські етноприкраси з бісеру

Світлана Войнаровська — режисерка монтажу та засновниця бренду прикрас з бісеру "Біла муха". У вільний від роботи час майстриня популяризує етноприкраси. Нещодавно вона почала вивчати історію стародавніх намист, візерунки та їхні значення. Майстрині вдалося відновити прикрасу, яку носила Леся Українка, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома". 

Світлана Войнаровська — режисерка монтажу. Змонтовані нею сюжети ви часто бачите в ефірі телеканалу "Дім". У вільний від роботи час вона займається відродженням українських традицій — плете з бісеру унікальні українські етноприкраси.

"Я відпочиваю, коли роблю щось руками. Я люблю в'язати, малювати. Мене в дитинстві навчила цього мама. Вона була вчителькою трудового навчання", — зізнається засновниця бренду "Біла муха" Світлана Войнаровська.

Світлана родом з Хмельницького. Телебаченням захопилася ще в школі. Навчалася у місцевому телевізійному агентстві. Там зацікавилася монтажем, який продовжила вивчати вже у Києві — в університеті імені Карпенка-Карого. Бісером жінка захопилася всього пів року тому. Після поїздки в Карпати.

"В межах цієї поїздки заїхали на Косівський ринок. Там продавалися прикраси, українські стародавні. Мене зацікавили пацьорки — це назва прикрас зі скляних бусин", — додає майстриня.

Так Світлана зацікавилася історією українських прикрас. Дізналася про одне з найдавніших народних мистецтв — бісероплетіння. В інтернеті Світлана знайшла майстер-класи та вирішила спробувати.

Силянка або гердан — так наші предки називали прикрасу з бісеру, яку носили на шиї. Вона мала строкатий геометричний, або частково рослинний, орнамент. Світлана почала вивчати історію таких намист. Дізналася багато цікавої інформації про візерунки, які використовували наші предки. До приклада, ромб — це символ богині Землі. Якщо всередині ромба є крапка — це ознака засіяного поля. Такий візерунок був розповсюджений на Покутті та Буковині.

"Його зазвичай носили жінки, які виходили заміж та хотіли дітей. Є дані про те, що ці символи вишивали на сорочках. Коли жінка народжувала кілька дітей, то вона знімала та ховала цю сорочку чи прикрасу", — пояснює Світлана Войнаровська.

Бісерні прикраси наші предки використовували як обереги. Навіть по буднях дівчата не виходили з дому без намиста. Хоча б кілька намистинок, але мали висіти на шиї, як захист від злого ока.

Українські орнаменти досліджувала Олена Пчілка. Письменниця їздила селами, збирала та систематизувала інформацію. З її досліджень Світлана дізналася, що в різних населених пунктах України були розповсюджені однакові візерунки. Свої дослідження Олена Пчілка презентувала в Європі, щоб популяризувати українську культуру й показати, чим ми відрізняємося від росіян.

"Таких прикрас, як силянки та гердан, у росіян немає, а в українців — є. Вона популярна була на Поділлі, де-не-де на Волині. На Галичині вона була дуже поширена", — додає Світлана Войнаровська.

Силянка була й у доньки Олени Пчілки — Лесі Українки. Світлана спробувала відтворити прикрасу, яку носила видатна українська поетеса.

"Нам не відомо, якого кольору була ця прикраса. Можна відтворити лише орнамент, який видно на малюнку. Моя інтерпретація — чорно-жовта", — зізнається Світлана Войнаровська. 

Історія української культури так захопила режисерку монтажу, що вона почала розповідати про неї в TikTok. Відео збирають сотні тисяч переглядів. Також Світлана започаткувала власний бренд етноприкрас "Біла муха". Світлана Войнаровська мріє, щоб кожна українка знала, що таке гердан, і носила прикрасу з гордістю, як символ власного народу.

Читайте також: Переселенка з Криму заснувала бренд прикрас, які показують на подіумах у всьому світі