У нас із багатьма коміками є домовленість, що менше 10 000 за 10-12 хвилин не беремо, — стендапер Максим Вишинський

Стендап-комік Максим Вишинський став гостем нового випуску подкасту "Олега френди" на YouTube-майданчику телеканалу "Дім". У розмові з Олегом Борисовим він розповів про доречність жартів під час війни, роботу в "95 Кварталі", заробітки стендап-коміків та хто серед них найдорожчий в Україні.

За словами Максима Вишинського, багато українських коміків вважають, що серед них немає місця конкуренції. Однак це, на думку гумориста, неправильно. 

"Вона є, має бути і потрібно, щоб була. Наприклад, Антон Тимошенко зібрав Палац "Україна" — молодець! Реально крутий чувак! Я знаю, що він переживав, переймався, чи продадуться квитки — як же на его б'є, якщо ти замахнувся на таке і продалося всього пів залу. А якщо, не дай Господь, треба скасувати цей концерт… Він зібрав, і перша думка: "Значить, що й інші коміки зможуть це зробити". Це і породжує конкуренцію. Я, наприклад, вже хочу Палац спорту, бо в Антона вже був Палац "Україна", — поділився Вишинський.

Попри це, за словами Максима, гумористи намагаються триматися разом, спілкуватися і підтримувати одне одного. Навіть уклали "договір" про мінімальний гонорар.

"Я не знаю, яку суму можна зібрати за тур, бо за ці два роки не дуже їздив. Зараз вже все плануємо. Якщо це концерт у великому залі, можна говорити про 100 000 — 120 000 гривень. Наша професія така, що перед кожним концертом треба домовлятися, тоді приблизно розумієш суми гонорару. Зараз ми з іншими відомими коміками вийшли на такий рівень, що можемо назвати гонорар і організатори погоджуються. Що стосується цін, я думаю, що найдорожчим коміком на приватний захід або на концерт, це хтось із тріо: Манзюк — Тимошенко — Байдак. Не впевнений, що вони беруть однаково. Але у нас з багатьма коміками різного рівня медійності є домовленість, що менше 10 000 за 10-12 хвилин не беремо", — зізнався він.

Читайте також: "Одна з найважливіших робіт у житті": Олександр Рудинський розповів про зйомки короткометражки "Камінь, ножиці, папір" у Британії