Про постать Івана Мазепи, його шлях до гетьманства та боротьбу України за право бути — у програмі "Код ідентичності"

Він зрозумів, що цар Петро І нищить основи української державності і порушує обіцянку боронити Україну проти Польщі і тому перейшов на бік Карла XII. Цікаво, чи не відтоді українські та шведські прапори мають однаковий колір? І точно тому оригінал Конституції Пилипа Орлика знаходиться у Стокгольмі. Московія жорстоко помстилася — її варвари спалили гетьманську столицю Батурин і вирізали всіх її мешканців, незалежно від віку і статі. Про постать Івана Мазепи і боротьбу України за право бути йдеться у новому випуску програми "Код ідентичності" на телеканалі "Дім".

Про те, як Іван Мазепа формував відносини з московською владою та зокрема царем Петром I, які завдання стояли перед ним як перед гетьманом, про його внесок у розвиток української культури, про тогочасні бенкети та про матір Івана Мазепи — в чернецтві Марію Магдалину, разом із ведучою Світланою Леонтьєвою говорять:

• докторка історичний наук, професорка, провідна співробітниця Інституту історії України Ольга Ковалевська, 
• кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий співробітник Інституту історії України та Національного музею історії України Ярослав Затилюк,
• історик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України В'ячеслав Станіславський.

Відносини гетьмана Івана Мазепи з московською владою, яка зазіхала на Україну 

Постать гетьмана України Івана Мазепи є чи не найконтраверсійнішою у вітчизняній історії. Гострі суперечки довкола неї точаться вже протягом трьох століть: одні возвеличують та героїзують гетьмана, який незмінно тримав булаву майже 22 роки, а інші — принижують і проклинають. Козацькі полковники із сарказмом зауважували, що "цар скоріше не повірить ангелові, ніж Мазепі". А московські урядники заявляли, що ніколи ще не було гетьмана, кориснішого і вигіднішого для царя, як Іван Степанович Мазепа. 

Івану Мазепі, порівняно з попередниками, вдалося якнайкраще вибудувати модель відносин з Москвою, яка дозволяла йому фактично бути сувереном краю. Гетьман зробив непростий вибір — спробував за допомогою шведської армії Карла ХІ вирвати Україну з-під влади московського царя. Тоді ця спроба здобути своїй Вітчизні свободу зазнала поразки. 

25 липня 1687 року на річці Коломак у поході козаки обрали гетьманом Івана Степановича Мазепу, позбавив­ши гетьманства Івана Самойловича. Мазепа уклав політико-правовий документ — договір із московським урядом "Коломацькі статті". Статті підтверджували козацькі права і привілеї, зберігали 30-тисячне реєстрове козацьке військо та компанійські полки. Однак, деякі зміни попередніх гетьманських статей і нові пункти значно обмежували політичні права гетьмана та українського уряду. Наприклад, гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана, козацька старшина зобов'язувалась наглядати і доносити на гетьмана царському уряду. Значно обмежувалося і право гетьмана розпоряджатися військовими землями. 

Через два роки, у 1689-му, в результаті перевороту в Москві між гетьманом Іваном Мазепою, козацькою старшиною та московськими царями Іваном і Петром був підписаний наступний документ — "Московські статті". Вони поновили оренди, введені Самойловичем, що забезпечували економічну незалежність гетьманського скарбу, а відповідно — справжню автономію Гетьманщини. "Московські статті" також дозволяли Мазепі навести лад у винокурінні. Одна зі статей забороняла робити в Україні будь-які надання поза волею гетьмана, тобто влада гетьмана стала верховною не тільки над старшиною, а й над московськими воєводами. Низка статей передбачала збільшення присутності московських військ для захисту України від татарських набігів, що в ті часи було дуже актуальним. Таким чином, Мазепа виразно задекларував початок реалізації своєї нової внутрішньої політики.

"Петро хотів Україну політично знівелювати, зробити з неї частинку Росії. Такі геополітичні погляди, кажучи сучасною мовою, у нього сформувалися в молодому віці. Чому вони були разом — Мазепа і Петро І? Протягом довгого періоду було співпадіння інтересів України і Росії. Мова йде про південний напрямок — боротьбу з Османською імперією. Петро хотів експансію в південному напрямку, а Україні це підходило. Далі, можливо, у перше десятиліття, Україна мала більш-менш свободу розвитку, бо Москва мало втручалася у внутрішні справи. Не було ніяких податків в той бік. Він був гетьманом-правителем, поки не почалися структурні зміни в Росії", — пояснив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України В'ячеслав Станіславський.

Саме Івану Мазепі приписують фразу: "Той, хто не вміє хитрувати, той не вміє і правити", каже провідна співробітниця Інституту історії України Ольга Ковалевська. Цей вислів чи не якнайкраще характеризує дипломатичні відносини з Москвою, а також те, як Мазепі вдавалося уживатися з Петром І і тримати хитку рівновагу.

Попередні випуски програми "Код ідентичності":

• Повертаємо свою історію: про перейменування українських вулиць та площ у проєкті "Код ідентичності"
• "Любов — то найвищий дар": вир життя і творчості братів Тютюнників у програмі "Код ідентичності"
• Більше, ніж композитор: як жив, творив і любив Микола Лисенко — у програмі "Код ідентичності"
• Колоніальна політика Російської імперії на території українського півострова: що треба знати про Крим  — у програмі "Код ідентичності"
• Пережив радянську заборону і відродився знову — історія гімну України у програмі "Код ідентичності"