Прогнози розвитку економіки та саміт Україна — ЄС: інтерв'ю з радником президента Олегом Устенком

Олег Устенко. Скріншот відео: kanaldom.tv

Прогнози зростання ВВП в Україні з урахуванням коронакризи. Розвиток української економіки. Угода про асоціацію з Євросоюзом і саміт Україна — ЄС у Києві. Ці та інші теми у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" обговорюємо з радником президента України з економічних питань Олегом Устенком.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

Враховувати ризики

Уряд очікує у 2022 році зростання внутрішнього валового продукту (ВВП) в Україні на рівні близько 4%. Але перешкодити такому зростанню економіки може чергова потужна хвиля пандемії. Про це заявив прем'єрміністр України Денис Шмигаль.

"Ми очікуємо, що цього року зростання ВВП становитиме близько 4%, і це означає, що Україна відіграла падіння економіки внаслідок коронакризи. Єдине, що може перешкодити цьому сценарію, — це чергова потужна хвиля коронавірусу, через яку доведеться вводити додаткові карантинні обмеження", — заявив Шмигаль.

— Прем'єрміністр говорить про зростання ВВП на 4%. Але відразу ж уточнює, що є ще криза коронавірусу. Тому весь прогнозний позитив щодо зростання економіки, розподілу держбюджету — все це може ще змінитися. А як може змінитися, як нам захиститися, щоби це потім не стало несподіванкою?

— Коли ми говоримо про економіку, ми завжди говоримо про так звані ймовірнісні події, і завжди є ймовірність негативного розвитку ситуації, так само як і більш позитивного.

Що стосується зростання, то цього року зростання однозначно буде. І єдине, що перебуває у зоні ризику, — темпи цього зростання: буде це 4%, чи це буде трохи нижче ніж 4%. Якщо подивитися більшу частину консенсус-прогнозів по Україні, то там вони близько 3,5-4,2% на цей рік (виставлене зростання).

Але дійсно може бути деяке уповільнення в темпах економічного зростання, як каже прем'єр, якщо треба буде вводити додаткові обмежувальні заходи. Знову-таки, Україна — це не постіндустріальна економіка, як якщо ми говоримо про європейські країни або США, де частка промисловості не така значна, а дуже значна частка сервісів.

В Україні частка сервісів не така велика. З одного боку, це недобре з погляду розвитку країни. Тому що у нас висока частка й сільського господарства, промисловості, неважливо, якої промисловості в нашому разі. Але сервіси у нас не таку значну частку займають.

І тому, коли вводиться локдаун у наших умовах (наприклад, як він вводився минулого року), то це означає, що ти затискаєш економічне зростання, але не так сильно — через те, що частка сервісу не така висока.

І тому, якщо й буде відхилення, воно буде незначним, і, скажімо, 0,5-0,7% може бути ризик недоотримання за цим розрахунковим показником економічного зростання. Надія на те, що локдаун, навіть якщо буде введений, буде модернізованим. І це не буде повторенням історії минулого локдауну.

Це будуть обмежувальні заходи, але вони торкнуться не лише сервісу, тому що ті, хто можуть, працюватимуть, — ступінь ризику у них незначний, велика частина персоналу вакцинована. Тобто вони продовжуватимуть працювати, або працюватимуть за QR-кодами, коли люди мають щеплення, які дають їм змогу доступу до компаній, що займаються послугами.

— Або негативні ПЛР-тести. Після кожного засідання Кабінету міністрів галузі вже розуміють, як вони діятимуть за ймовірного локдауну. А які економічні резерви на протидію коронакризі закладаються до держбюджету на наступний рік?

— Це й треба робити, й треба бути завжди готовими до того, що ризики можуть реалізовуватися, навіть якщо вони передбачаються з низькою часткою ймовірності. Що стосується бюджету наступного року, то там збільшений бюджет на охорону здоров'я, і збільшення значне.

Амбіційний діалог з Євросоюзом

12 жовтня в Києві відбудеться саміт Україна — ЄС. Планується підписання угоди про "відкрите небо". Крім того, обговорять досягнення та перспективи взаємодії між Україною та ЄС у питаннях імплементації Угоди про асоціацію, поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, забезпечення енергетичної безпеки й поглиблення галузевої співпраці.

На порядку денному також проблематика співпраці у сфері безпеки та оборони, розвиток ситуації на Донбасі й в окупованому Криму.

Україна повинна виходити на більш амбітний формат діалогу з Євросоюзом і говорити про створення єдиної економічної зони. Про це заявила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв'ю "Європейської правді"

"Ми повинні говорити про створення єдиної економічної зони. Тобто не просто зони вільної торгівлі, адже ми це вже маємо відповідно до Угоди про асоціацію. Натомість ми прагнемо до спільного економічного простору, в основі ідеології якого лежатиме повний доступ до всіх чотирьох свобод ЄС", — сказала вона.

— Роз'ясніть слова пані Стефанішиной про створення вільної економічної зони.

— Коли йдеться про нашу угоду з Європейським Союзом, то у нас є так звана глибока угода. Вона передбачає не лише частину щодо вільної торгівлі, те, що називається free trade agreement. Там є ще й частина, яка стосується інституційних змін. Наскільки я розумію, уряд перебуває в активному діалозі з Європейським Союзом і намагається розширити спектр, який стосується вільної торгівлі.

Що це нам дає? Це дає можливість нам безперешкодно у великих обсягах постачати свою експортну продукцію, те, що ми тут робимо, на територію Європейського Союзу, так само, як і отримувати з території Європейського Союзу — дешевше, швидше — ту продукцію, в якій може бути зацікавлений наш підприємець.

Те, що ми туди віддаємо, — це переважно кінцева продукція. На жаль, більшою мірою це, звісно, сировина. І це ненормально й недобре. І ось чому уряд намагається, наскільки це можливо, розширити асортимент, і дати можливість пріоритетного просування своєї продукції на територію Європейського Союзу тим нашим компаніям, які виробляють продукцію з більш високим рівнем доданої вартості.

Це, звісно, набагато легше сказати, ніж зробити. Тому що йдеться не лише про торговельну частину, а й про можливість підвищення конкурентоспроможності й нашої власної продукції. Ось чому, коли й президент, і прем'єр говорять про цю тематику, вони говорять зокрема про необхідність поліпшення якості бізнес-клімату та про можливості залучення інвестицій до нашої країни.

І ось, коли ми говорили про те, чи досягнемо ми 4% зростання цього року, і яким зростання буде наступного року, це теж багато в чому залежить від того, яка у нас є можливість із прийому іноземних інвестицій до країни. Тому що це не просто гроші, це ще й нова техніка, технології, обладнання, нові знання — яким чином працювати в цих нових умовах.

З цього погляду дана угода з Європейським Союзом — це такий живий організм, що розвивається. Його потрібно та необхідно модернізувати.

— Європейська інтеграція — що вона дасть кожному українцеві?

— Європейська інтеграція, з одного боку — це все, що стосується економіки. Тому що, коли ти є частиною великого виробничого ланцюжка, це означає, то ти вмонтуєшся до цієї загальної системи європейського виробництва.

Це й твої додаткові робочі місця, це додаткова конкурентоспроможність і зниження залежності твоєї власної економіки від економік інших регіонів. Тут є можливість для додаткового зростання, для модернізації своєї промисловості, що так необхідно у наших умовах.

Це ще й інституційна частина, яка в довгостроковій перспективі, мабуть, навіть більш важлива, ніж коли ми говоримо просто про пересування товару.

Прямий ефір