Україна наш дім

Продовжувати тиснути на Кремль: російські вибори в ОРДЛО, інвестиції для Донбасу та реформа СБУ

Тарас Тарасенко. Скріншот відео: kanaldom.tv

Вибори до російської Держдуми в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Закон про олігархів. Дія перехідного правосуддя в Україні після деокупації Криму та частини Донбасу. Російська паспортизація в ОРДЛО та Криму. Реформа антимонопольного сектора і СБУ. Ці та інші теми в програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" коментує народний депутат України (фракція "Слуга народу") Тарас Тарасенко.

Ведучий програми — Денис Похила.

Вибори до Держдуми Росії в ОРДЛО

— Певна кількість жителів ОРДЛО все-таки голосуватимуть на цих виборах. Чи то підвезенням, то чи онлайн. Як тоді реагуватиме Верховна Рада України, ось із чим ви як народний депутат звертатиметеся до цих людей?

— Я просто звертатимуся до людей, і говоритиму, що ви українці, незалежно від того, що ви зробили зараз, це було примусово, вам потрібно все-таки визначитися, з ким ви — з Україною чи з Росією.

Наприклад, біля Ради 9 вересня ми слухали мітинг ОПЗЖ, вони вимагали, щоб були дотримані Мінські угоди, щоб були проведені вибори на Донбасі. Водночас ми бачимо, що Російська Федерація робить усе для того, щоб ці вибори не відбулися. Тобто вони всіма силами направляють людей на те, щоб вибори України в українців не відбулися.

Відповідно, нам потрібно буде реагувати й на міжнародному рівні, продовжувати тиск. Також на законодавчому рівні — не думаю, що ми ухвалюватимемо додаткові постанови, але ми реагуватимемо на законодавчі зміни, й прийматимемо закони про перехідне правосуддя та про амністію. Тому що це одначе необхідно, щоб ми показали, хто відповідатиме за злочини проти держави Україна, а хто ні.

І я не думаю, що голосування людей на російських виборах в Україні визнаватиметься злочином.

— Чи потрібно питання про амністію виносити на всеукраїнський референдум?

— Не треба, тому що там буде дуже багато питань, і ми фізично не зможемо його реалізувати на всеукраїнському референдумі.

— Люди в ОРДЛО та Криму отримують паспорти РФ. Як українська влада після деокупації працюватиме з людьми, що мають паспорти й України, й РФ?

— Я наполягатиму, щоб люди мали право просто здати такий паспорт, відмовитися від російського громадянства, й на цьому завершити свій процес співпраці з російською державою. Цього, я вважаю, досить. Тому що ми не повинні створювати людям додаткових проблем, коли вони повертаються до нас, до України, із таких складних умов. Але якщо там є якісь конфліктні ситуації, або люди працювали на розвідслужби, то цими ситуаціями вже повинна займатися наша Служба безпеки або військова розвідка.

— До Криму, до ОРДЛО дуже часто зі своїми візитами прибуває провладна партія РФ "Единая Россия". Чи лише з виборами пов'язана така активність?

— Росія не може заповнювати інформаційний простір там лише телевізором. По-друге, такі візити позиціонують, що людей як би чекають у Росії. Я вважаю, що всі державні особи Росії, які приїжджають на окуповані території, повинні підлягати міжнародній кримінальній відповідальності.

Тому що вони здійснюють злочин проти України та українського народу, вселяючи людям, які перебувають на окупованих територіях, що "Росія з ними", "Росія їх захищатиме". Все це транслюють, аби продовжувати окупацію територій.

Старт нового політичного сезону

— 7 вересня розпочався новий політичний сезон. Що повинно бути в топі роботи Ради?

— В топі повинна бути економіка України. Ми вже ухвалили в другому читанні законопроєкт про індустріальні парки. Скоро він буде підписаний президентом, і це дасть змогу залучати інвестиції, зокрема на підконтрольну частину Луганської та Донецької областей.

Наступним етапом є судова система. Ми повинні зараз здійснити максимально швидкі дії, щоб суди запрацювали у звичайному режимі, й люди отримували достатній рівень захисту прав у судах, оскільки зараз люди очікують на рішення судів понад 12 місяців.

А мій особистий напрям зараз, який ми зареєстрували, — законопроєкт про захист персональних даних. Це нова редакція законопроєкту. І ми створюватимемо окремий орган — комісію із захисту персональних даних в Україні, яку вимагає від нас і Європейський Союз, і міжнародне право. Зараз цю функцію виконує уповноважена з прав людини. Але згідно з нашим законодавством, там дуже обмежені функції, й фактично ніхто не може бути притягнутий до достатньої відповідальності за порушення прав наших громадян, порушення їхнього особистого простору.

— Законопроєкт про деолігархізацію вже проголосований у першому читанні влітку. Подано понад тисячу правок. Чи змінюватиметься законопроєкт перед підсумковим голосуванням?

— В такому вигляді, в якому він є, цей закон містить деякі мотиви лобізму в Україні. У нас ситуацію з лобізмом в Україні дійсно потрібно узаконювати. І ми також розроблятимемо законопроєкт про лобізм у цьому сезоні. Тому я не думаю, що закон про олігархів потрібно сильно змінювати. Зараз, з огляду на заперечення уповноваженої з прав людини, що цей закон частково є неконституційним, ми аналізуватимемо його саме на конституційність, щоб не було питань у Конституційному суді, й ухвалюватимемо, незважаючи на таку кількість правок.

— Чи потрібно виносити питання про деолігархізації на всеукраїнський референдум?

— Я вважаю, що олігархів у нас все-таки не така велика кількість, аби витрачати на це бюджетні гроші та проводити референдум. Я вважаю, що Рада робить саме те, що потрібно. Щоб олігархи, які сформувалися за часів незалежності України, могли продовжувати працювати, але за певними правилами, не втручаючись у політику. Це потрібно змінити.

— Якими повинні бути пріоритети бюджету-2022?

— На мою думку, пріоритетом має залишатися "Велике будівництво". І наступний момент, однозначно, це наші медики. Я наполягатиму на тому, щоб медикам було підвищено заробітну плату, тому що у зв'язку з ковідом ми побачили велику проблему, яка вже назрівала, й зараз її потрібно вирівнювати, щоб ми мали якісну медицину, й люди могли отримати її в усіх містах і селах України.

— Міністерство фінансів вже виходило з повідомленнями про те, що цієї осені потрібно переглянути в бюджеті витрати на субсидії. Як потрібно їх переглянути?

— На цей момент чекаю від Міністерства фінансів повідомлення щодо верифікації. Ми ухвалювали законодавство з верифікації осіб, які отримують субсидії. Міністерство фінансів повідомляє, що доходи держбюджету збільшуються, тому, можливо, ухвалюватиметься рішення про збільшення субсидій, тому що Міністерство фінансів говорило, що можемо проводити індексацію. Ми починали в першому читанні про індексацію пенсій говорити. Відповідно, економічна ситуація в Україні вирівнюється, й ми можемо виявляти "грошову турботу" про наших громадян.

— Реформа посилення національного Антикорупційного бюро. Які реформи, зміни в роботі повинні бути представлені в парламенті щодо НАБУ, НАЗК, САБ?

— По НАБУ, НАЗК і САБ я можу зазначити, що це не стільки посилення законодавчої роботи. Щодо НАБУ в нас виникає конфлікт із керівником через його призначення фактично в неконституційний спосіб. Через рішення Конституційного суду, який сказав, що він призначений не відповідно до нашої Конституції, його потрібно звільняти. Потрібно внести зміни до Конституції, щоби керівники та НАБУ, НАЗК, навіть нового створеного органу Комісії із захисту персональних даних, володіли достатнім рівнем незалежності.

Ми ініціюємо зміни до Конституції, й відправимо пропозиції для конституційної експертизи до Конституційного суду. Але, на жаль, у зв'язку з конституційною кризою, яку ми зараз маємо, зміни можуть бути лише наступного року.

— Реформа Служби безпеки України. Коли українці побачать оновлену СБУ і що повинно змінитися?

— Найбільший конфлікт завжди виникав у тому, що Служба безпеки України втручалася до економічних злочинів. В Україні ми вже створили Бюро економічної безпеки, всі економічні злочини будуть передані до цієї сфери управління. Це перший крок до того, щоб реформувати СБУ. Також у нас розроблений відповідний законопроєкт, і моя колега Мар'яна Безугла дуже активно займається його доопрацюванням. Думаю, до кінця цього року ми його ухвалимо в другому читанні.

Прямий ефір