Украина наш дом

Прісна вода з Азовського моря: геолог розвінчав надії окупаційної влади Криму

Иллюстративное фото: primorka.city

Ситуація з водопостачанням в окупованому Криму залишається критичною. Для розв'язання проблеми Росія має намір витратити 70 млн руб. на пошук прісної води в Азовському морі. Як заявив очільник окупаційної влади півострова Сергій Аксьонов, обсяги води там "пристойні". Залишається поки відкритим питання її якості. А поки окупаційна влада вдає, що розв'язує водну проблему, в Криму міліють водосховища. І про це не говорять на федеральних російських каналах.

Ці теми в "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом" обговорюємо з Русланом Гаврилюком, вченим секретарем Інституту геологічних наук НАН України.

Ведучий програми — Дмитро Сіманський.

— Невже під Азовським морем можна знайти прісну воду в якихось значущих обсягах?

— Воду під Азовським морем ми можемо знайти. Питання в якості цієї води. В її мінералізації та придатності до використання для водоспоживання.

— Що кажуть ваші дослідження, колеги-вчені взагалі про якість води, яку можна знайти в Криму або поруч з півостровом?

— Ситуація така. Південь України характеризується гострим дефіцитом прісних підземних вод. Це стосується не тільки Криму, це стосується всієї південної частини — Херсонська область, Миколаївська, Запорізька. У цьому регіоні майже відсутні прісні підземні води. Є невеликі прошарки, скажімо так, геологічного розрізу, де можуть бути відносно прісні підземні води, але це понад один грам на літр, і все одно — мінералізація.

Щодо Азовського моря. Наскільки я розумію, дослідники з Росії розраховують на поховані долини річок, які розташовані під Азовським морем. Це стосується річки Дон і Кубань. Але ми ж розуміємо, що ці річки, ці поховані долини розташовані досить далеко від Керченського півострова і від Криму загалом. Теоретично води в цих похованих долинах можуть бути прісного складу, малої мінералізації, але це тільки теоретично.

Тобто це можуть бути води шляхом субмаринного розвантаження — це коли підземні прісні води з континенту виходять під поверхнею моря. Але водночас ми розуміємо, що річки Азов'я (не тільки України, а й на території Росії) досить сильно зарегульовані. Та ж річка Кубань досить активно використовується для цілей зрошення. В таких умовах це субмаринне розвантаження можливе тільки в мінімальних кількостях, дуже мінімальних кількостях. Тобто це можуть бути якісь поховані води, які розвантажувалися десятиліття або століття тому.

Водночас геологічне середовище ж не ізольоване від поверхневих вод, від вод Азовського моря. А це означає, що ці води змішуються. Вода в Азовському морі взагалі має мінералізацію більшу, ніж потрібна для цілей водопостачання, це близько 14-18 грам на літр.

І знайти воду під Азовським морем, не знаю, напевно, не легше, ніж знайти воду десь на Марсі, припустімо.

— А в світі існують проєкти, коли під дном моря знаходять прісну воду, чи це суто російська фантазія?

— Я думаю, що це навіть не суто російська фантазія, це фантазія створена для жителів Криму, для того, щоб показати, що є якийсь вихід із ситуації.

А реально ж, яку картину ми зараз бачимо в Криму? Перекритий Північно-Кримський канал, це означає, що мінімізувалося зрошення, воно, по суті, зупинилося. Зупинка зрошення означає зупинку інфільтраційного живлення, яке поповнює запаси ґрунтових вод. Зупинка зрошення — це зменшення випаровування цих вод у процесі зрошення. Це все призводить до зменшення атмосферних опадів. Крим зараз заручник цієї ситуації.

Останні наукові дослідження атмосферних опадів у Криму, проведені нашими українськими вченими, які працювали раніше на півострові, показують, що за ізотопним складом атмосферні опади Криму формуються саме на території Криму. Це не атмосферні опади, принесені, скажімо, з Атлантики або зі Скандинавії. Це атмосферні опади, які формуються на території шляхом того ж зрошення і втрат води при зрошенні. Ми говоримо, що це втрати води, але ці втрати призводили до утворення вологи в атмосфері й потім вони випадали у вигляді дощів. Ці втрати призводили до поповнення запасів ґрунтових вод.

— Чи зможе Крим, економіка, населення півострова прожити без Північно-Кримського каналу?

— Чи зможуть люди прожити в Криму, це самим людям вирішувати — все залежить від того, наскільки вони будуть економно ставитися до води. Але води в Криму більше не стане. Крим буде далі ще більше і більше відчувати дефіцит води. Цей дефіцит буде збільшуватися. Це те, що можуть сказати вам вчені, зокрема і геологи. І те, що ми зараз маємо в Криму пересохлі водоймища, ця ситуація буде далі тільки поглиблюватися.

На якомусь етапі можливе певне пом'якшення ситуації, пов'язане з багаторічними змінами кліматичних коливань. Але загалом ситуація буде ставати делалі гіршою й гіршою.

І далеко ходити не потрібно, можна подивитися навіть на те, що у нас відбувається в південній частині України. Припустімо, в Одеській області з Куяльницьким лиманом або Тилігульським лиманом. Вони обміліли і зараз вони пов'язані з Чорним морем для того, щоб наповнитися водою. А в Криму ситуація ще гірша, тому що це ще південніше, там ще більш жорсткий теплий клімат.

Прямий ефір