Переслідування, "суди" та депортація: Віталій Хилько про доповідь Моніторингової місії ООН щодо Криму

В окупованому Криму тривають злочини проти мирного населення. Обшуки в будинках кримських татар, судилища і незаконне переміщення громадян. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підготувала 31-шу доповідь про порушення прав людини, в якій також відбито ситуацію в окупованому Криму.

Щодо півострова монітори сконцентрувалися на трьох основних темах:

• свобода віросповідання;
• незаконна депортація громадян України з території окупованого Криму для відбування покарання в Російській Федерації;
• дотримання прав осіб, яких утримують під вартою як на півострові, так і в Російській Федерації.

Про те, що вдалося зафіксувати міжнародним спостерігачам у Криму, розповів фахівець Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Віталій Хилько у програмі "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом".

— Перший аспект доповіді — свобода віросповідання. На яких моментах ви акцентуєте?

— Ми говоримо детально про два випадки. Це випадок з Православною церквою України (ПЦУ), а також випадок зі Свідками Єгови в Криму.

Що стосується ПЦУ, ми говоримо про те, що ця церква може втратити права, найбільші культові споруди в Криму. Йдеться про виселення парафій у Сімферополі та про знесення приміщення церкви в Євпаторії. З двох таких справ уже винесено "судові рішення".

Крім того, самій церкви відмовляють у перереєстрації за формальними підставами.

Якщо говорити про конкретні цифри, також і про загальну ситуацію в ПЦУ, то у 2020 році кількість парафій скоротилася з 49, які діяли до окупації, до 5 парафій на сьогодні, а кількість священнослужителів цієї церкви — з 22 до 4.

— Яка ситуація зі Свідками Єгови?

— Свідків Єгови продовжують переслідувати за звинуваченнями в екстремізмі. У 2020 році щонайменше двоє осіб відбували покарання вже в Російській Федерації після їхньої депортації з Криму. Це ми говоримо про жителів Криму.

Загалом у 2020 році послідовники Свідків Єгови піддавалися переслідуванню, в їхніх будинках здійснювали обшуки. За рік було задокументовано 19 таких обшуків. А в жовтні 2020 роки щонайменше чотирьох осіб затримали на території Криму за звинуваченням у зв'язку зі Свідками Єгови.

— Ви почали говорити про депортації. Розкажіть більше про це.

— На жаль, триває примусова депортація осіб, зокрема громадян України, з території Автономної Республіки Крим (АРК) і міста Севастополя. Ми продовжуємо фіксувати такі випадки.

Йдеться про громадян України, які не мають паспортів Російської Федерації та проживають у Криму без російського паспорта і без так званої посвідки на перебування.

За 2020 рік ми задокументували 178 випадків, коли "суди" на території АРК виносили рішення, які зобов'язують вказану категорію осіб залишити АРК. Ми говоримо зараз про осіб, які за законодавством Російської Федерації вважаються іноземцями. З них 105 громадян України отримали таке "судове" розпорядження. Водночас 416 осіб (з них — щонайменше 292 громадянина України) отримали припис заплатити штраф за порушення так званих міграційних правил, які діють в РФ.

— Тобто йдеться про звичайних кримчан, які тут жили до 2014 року і продовжують жити зараз?

— Так. Це звичайнісінькі кримчани. Єдине необхідно уточнити, що це ті, які не отримали паспорт РФ і не мають довідки про тимчасове або постійне місце проживання. Тобто зазвичай це особи, які не мали прописки на території АРК. Зауважую — зазвичай, тому що бувають винятки скрізь. Можливо, хтось із них приїхав до Криму вже після окупації — працювати або відвідувати своїх родичів, або просто користуватися правом вільного переміщення територією України.

— Ось виноситься "судом" рішення. Що потім? Цих людей депортують?

— Так. Є два види депортації: примусовий та самостійний виїзд. Ми зараз говоримо про категорії осіб, яким приписано самостійний виїзд. Вони зобов'язані виїхати з території Криму. Якщо ж вони цього не зроблять, їх повторно буде затримано, їм загрожує примусова депортація. Це вже з обов'язковим поміщенням у так звані приймачі, місця утримання під вартою, і цих осіб буде депортовано.

Ми документуємо такі випадки. Їх депортують або спочатку на територію РФ (зазвичай у Ростовську область), а звідти вже на територію України через Харківську область. Або ж безпосередньо через адміністративний кордон з Кримом на територію материкової України.

— Коли ці люди потрапляють на материкову Україну, ви відстежуєте їхню подальшу долю?

— Так. Але лише з невеликою кількістю цих осіб вдається встановити контакт. Ті історії, про які вони нам повідомляють, досить ідентичні. Тому що переважно особи, яких депортують у такий спосіб, разом з депортацією отримують заборону на в'їзд на територію РФ і на територію Криму. У їхніх паспортах стоїть чорний штамп із забороною на в'їзд. І цфі особи продовжують вже життя на материковій частині України. У деяких випадках члени їхніх сімей, близькі родичі продовжують мешкати на території АРК.