"Право на право": загрози, тиск та свавілля колекторів залишаться в минулому

Українці у 2020 році подали до Національного банку понад дві тисячі скарг. Більшість людей обурювалася погрозами з боку колекторів. Нічні дзвінки, залякування рідних та близьких, навіть зломи житла і фізичне насильство — це неповний перелік методів "спілкування" колекторів з боржниками.

Щоб зрештою впорядкувати колекторську діяльність, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №4241, який встановлює правила роботи колекторів. Як зараз "вибивають" борги та що змінить законопроєкт в разі його ухвалення — у програмі "Право на Право" телеканалу "Дом".

Колекторський терор

Харків'янка Вікторія стала жертвою колекторського свавілля. (Зараз тривають судові тяжби, тому справжнє ім'я жінки змінене). У квартиру Вікторії намагалися проникнути шахраї, які стверджували, що прав на нерухомість у неї більше немає. Нещодавно жінку буквально на руках виносили з квартири в центрі міста 15 дорослих чоловіків. Вимагаючи водночас 65 тис. дол. за розв'язання питання.

"Я викликала поліцію, приїхали патрульні. Але потім він (колектор, — ред.) піднявся й при поліції каже: "Ви знаєте ціну питання, вирішуйте, все одно буде по-нашому". Було п'ять нарядів поліції, кожен їм говорив — йдіть, але вони чекали, поки поліція піде та знову продовжували. Вони зрізали вхідні двері, побили нас з донькою. Я після цього потрапила до лікарні, перенесла операцію", — розповідає Вікторія.

Такий терор харків'янці влаштували через борг на кілька тисяч доларів. Десять років тому вона взяла кредит в банку і купила квартиру. Зараз ринкова вартість її житла — понад 4 млн грн. Протягом декількох років Вікторія вчасно виплатила 50 тис. дол. — це приблизно третина позики, а потім попросила банк про кредитні канікули. Коли платежі в банк припинилися, вона дізналася, що частина виплаченої суми пішла на рахунки не банка, а інший організації.

"Я звернулася до фінансових організацій, вони подивилися мої документи та кажуть: "У тебе ж тут абсолютне надурення йде". Всі переходи, які сталися за платежами, — це афера. Ніяких документів я не підписувала і взагалі я про все це дізналася у 2014 році", — пояснює Вікторія.

Як виявилося, банк передав проблемні кредити іншій організації, яка за своєю ліцензією не мала права проводити фінансові операції. У Вікторії на руках були всі чеки за виплачений кредит, і вона подала позов. Дзержинський районний суд Харкова став на сторону потерпілої, але квартиру вже продали за борги. Поки тривали судові розгляди, на жінку буквально накинулися колектори, вимагаючи виплатити їм гроші або покинути квартиру.

"Вони прийшли з робочими, ті почали викидати мої речі на сходи. Це був кошмар! Їх 15 осіб, а я одна, і мені з ними не впоратися", — описує ситуацію потерпіла.

Через те, що всі документи залишилися у Вікторії на руках і суд став на її бік, у жінки ще є шанс повернути свою квартиру. Вона також сподівається стягнути з відповідачів моральну шкоду і компенсацію вартості житла, яке зараз змушена орендувати.

Але такі історії, ймовірніше, — виняток, ніж правило. Часто на боржників тиснуть так, що вони погоджуються платити й навіть не намагаються відстоювати свої права. Іноді під пресинг колекторів потрапляють ті, хто жодного стосунку до кредиту не має, а просто живуть по сусідству або є родичами боржника. Адже колекторські фірми не гребують ніякими методами тиску.

Так, на початку місяця кіберполіція затримала понад 30 осіб, які орудували в п'яти регіонах: в Київській, Харківській, Вінницькій, Сумській областях та в столиці. Вони за допомогою фотошопу додавали особи боржників або їхніх близьких у порнографічні фото- та відеозображення, а потім шантажували поширенням цього пікантного "контенту".

"Учасники злочинної групи становили понад 30 осіб, фігуранти утворили дві фінансові компанії, які надавали кредити населенню. У разі несплати позики клієнтів шантажували. За фактом вимагання, а також виготовлення порнографічних матеріалів зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — прокоментувала Ганна Селезньова, старший інспектор департаменту кіберполіції НПУ.

Боржників знаходили по всій Україні. Їм встигли розіслати майже 360 тис. фото- та відеоколажів. Найстійкішим погрожували навіть фізичною розправою.

Як реагувати за законом

Згідно зі звітом Національного банку України (НБУ), у 2020 році було зафіксовано 2 169 звернень з приводу колекторської діяльності небанківських фінансових установ та 163 — з приводу банків. Така кількість — верхівка айсберга, адже торік через карантин банки були лояльні до боржників. Зазвичай таких заяв — близько півтисячі на місяць. І не всі потерпілі звертаються до НБУ, багато хто йде прямо в поліцію. Хоча для більшого ефекту варто звертатися до всіх інстанцій.

У Кримінальному кодексі України передбачені дві статті, що захищають від дій колекторів:

• стаття 355 — примушування до виконання чи невиконання цивільноправових зобов'язань. Покарання — виправні роботи або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до восьми років;
• стаття 189 — вимагання. Покарання залежить від ступеня завданої шкоди потерпілим. Максимальний термін — 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

"Суди наші працюють дуже повільно, у них не вистачає суддів. Тому засідання постійно переносять, люди можуть роками оскаржувати своє майно. А протягом цих років колектори психологічно, морально тиснуть на позичальників", — говорить керівник громадської організації "Група взаємодопомоги" Віталій Белько.

Сьогодні формально колекторського бізнесу в Україні не існує. З іншого боку, згідно з постановою НБУ "Про виведення неплатоспроможних банків з ринку", банк має право звернутися до третіх осіб за послугами зі стягнення заборгованості.

Загалом ця схема виглядає наступним чином: банки продають колекторським компаніям борг зі знижкою від 50 до 90%. Тобто колекторська фірма може заплатити всього 10% від суми заборгованості та забрати боржника для подальшої "роботи" з ним.

"Колектори шукають якісь морально-психологічні способи вплинути на людей, щоб ті захотіли повернути кредит. Наприклад, залякування, різні листи страхітливого характеру, які мають вигляд судових рішень, рішень виконавця. Залякування телефоном родичів, третіх осіб, жителів, сусідів. Це все незаконні дії", — пояснює адвокат Віталій Собкович.

Наслідки такої "роботи" сумні — люди звертаються до медичних установ через психологічні травми, але в суді їх довести складно.

"Треба документувати ці факти, звертатися до поліції. А якщо поліція не діє — писати скарги. Також потрібно писати заяви в банк, якщо це банківська позика. Або писати заяву на НБУ та оскаржити незаконні дії мікрофінансової організації. Це те, що ми зараз можемо робити в межах закону", — продовжує Собкович.

Діяльність колекторів стане цивілізованою

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №4241, який встановлює правила роботи колекторів. Автори законопроєкту посилаються на європейський досвід.

"Чому необхідність у законопроєкті виникла саме зараз. Перше — після кризи 2014-2015 років банки досить тривалий період дуже слабо і неактивно кредитували, тому цю нішу стали займати фінансові компанії. Другий момент — це розвиток технологій, які за своєю суттю підштовхнули так звану фінансову інклюзію. Тобто вийшла ситуація: банківський сектор знизив активність, фінансові компанії почали займати цю нішу і технології дозволили здійснювати певні дії дистанційно", — пояснює перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Коли законопроєкт стане законом, у НБУ будуть всі повноваження для наведення ладу в цій сфері. Нацбанк сам зможе ухвалювати рішення — зараховувати фірму до колекторських чи ні.

Законопроєктом №4241, зокрема, заборонено:

• дзвонити боржнику з 20:00 до 8:00;
• дзвонити боржнику понад два рази на день;
• повідомляти про борг третім особам;
• вимагати від родичів погасити борги.

Документ також:

• визначає термін "колекторська компанія" та зобов'язує НБУ вести їх реєстр;
• встановлює вимоги до кредитних і колекторських компаній дотримуватися правил етичної поведінки та дотримуватися правил взаємодії з боржниками;
• передбачає відповідальність за порушення вимог в розмірі від 51 до 102 тис. грн.

У Нацбанку бачать ще одне позитивне нововведення законопроєкту. Він зобов'яже коректно подавати рекламу. Адже зараз фінансові компанії, використовуючи необізнаність і довірливість населення, легко дають "позики під 0%", не згадуючи про величезні приховані комісії.

"А люди не звикли вичитувати ці договори, не звикли зіставляти якісь цифри, вони досить легко ставляться до таких обіцянок як "кредит під 0%". З часом ця проблема у нас піде. Адже ми будемо не тільки продовжувати реформування фінансового сектора, але будемо підвищувати фінансову грамотність громадян, продовжимо боротьбу з "сірою" та "тіньовою" економікою і всі ці потоки нарешті зійдуться у фінансовій системі офіційно", — перерахувала перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова.

Заборона використовувати різні методи тиску на людей теж важлива. Переглянувши свої методи спілкування з боржниками телефоном, колектори навпаки зможуть підвищити відсоток повернення боргів. Все залежить від уміння чітко та етично формулювати завдання. Нацбанк планує розробити базові питання для коректного спілкування колекторів з боржниками.

"У мене був позитивний досвід, коли люди змогли мені продати товар або послугу просто за так званим холодним дзвінком. Але був і негативний досвід, коли мені просто не хотілося спілкуватися, тому що дзвонили люди, які не цілком розуміли, чим займаються. Шанси бути ефективним ось навіть у звичайному телефонному дзвінку різко збільшуються, якщо ти розумієш, чого ти хочеш від свого абонента, якщо ти вмієш це чітко формулювати, зрозуміло і виразно озвучувати пропозиції", — вважає медіаексперт, ведучий телеканалу "Дом" Дмитро Сіманський.

Закон про колекторську діяльність сьогодні необхідний. Звичайно, до його проєкту є і зауваження, і правки — їх зараз вносять і розглядають у комітетах Верховної Ради. Але в першому читанні законопроєкт підтримали майже всі депутати, і в Нацбанку чекають, що на початку осені цього року його таки ухвалять.