Право на правду: розслідування Іловайської трагедії коментує Юрій Рудь

Офіс Генерального прокурора оприлюднить матеріали справи щодо Іловайської трагедії, щойно їх розсекретить Генеральний штаб Збройних сил України. Про це в ефірі програми "Право на владу" заявила генеральна прокурорка України Ірина Венедиктова. За її словами, із 70 томів справи про Іловайську трагедію буде розсекречено понад половину матеріалів.

Наприкінці серпня 2014 року після запеклих боїв бійці сил АТО потрапили в оточення під Іловайськом Донецької області. Згодом командування Збройних сил України домовилося про "зелений коридор". Проте окупанти не дотримали слова та обстріляли коридор, яким за домовленістю мали виходити українські військові. За офіційними даними, навколо Іловайська та в самому місті загинули 366 українських бійців, близько 450 отримали поранення, 300 потрапили в полон.

Детальніше про розслідування обставин Іловайської трагедії у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" говорить начальник Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу генерального прокурора Юрій Рудь.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Які перспективи у справі Іловайської трагедії на цей момент?

— Відразу ж хочу вшанувати пам'ять і низько схилити голову перед бійцями добровольчих батальйонів, військовослужбовцями Збройних сил України, Національної гвардії, які ціною власного життя не дали ворогові просунуться вперед, завдяки яким ми маємо можливість ходити разом із нашими дітьми мирними містами й селами України. Слава Героям!

Розслідування Іловайської трагедії здійснюється слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора за двома напрямами.

Перший напрям — організація керівництвом Збройних сил Російської Федерації віроломного вбивства українських військовослужбовців у районі міста Іловайська у серпні 2014 року. І другий напрям — це, можливо, недбале ставлення військовослужбовців Збройних сил України, які здійснювали керівництво Антитерористичної операцією, що призвело до тяжких наслідків у вигляді загибелі та поранення військовослужбовців.

За першим напрямом нами спільно зі слідчими Служби безпеки України залучені до кримінальної відповідальності четверо чиновників Збройних сил Російської Федерації. Це четверо генерал-полковників російських військ керівного складу:

• перший заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації генерал-полковник Богдановський;
• заступник начальника Генерального штабу зараз, на той час він був начальником Головного оперативного управління — заступником начальника Генерального штабу, генерал-полковник Картаполов;
• начальник Центрального командного пункту Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації, генерал-полковник Мізинцев;
• начальник Головного штабу — перший заступник командувача Сухопутних військ Збройних сил Російськьої Федерацїі, генерал-полковник Істраков.

Але слідство триває, ми встановлюємо всіх причетних військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації й до організації, й безпосередньо до вбивства українських військовослужбовців.

— Думаю, складно сперечатися з тим, що основний винуватець збройної агресії, яка зараз відбувається на сході України — це головнокомандувач і президент Росії. Чому його немає в переліку, який ви зараз озвучили?

— На сьогодні згадана особа не притягнута українськими правоохоронними органами до кримінальної відповідальності, оскільки, по-перше, існує так званий функціональний імунітет.

Йдеться про міжнародне право. В українському законодавстві, у Кримінально-процесуальному кодексі відсутні заборони, визначені нормативно, для притягнення до кримінальної відповідальності перших осіб іноземних держав.

Водночас Україна — цивілізована країна. Ми поважаємо міжнародне право. Міжнародне право визначає функціональний імунітет для перших осіб держав, прем'єрміністрів, міністрів закордонних справ, а також очільників і співробітників дипломатичних місій. Так ось, на час виконання ними повноважень вони не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Існують відповідні прецедентні рішення. Зокрема Міжнародного суду ООН у справі Конго проти Бельгії, де суд чітко визначив, що є функціональний імунітет щодо таких держав. Тому наші дії щодо притягнення до кримінальної відповідальності на цьому етапі однозначно викличуть позов Російської Федерації проти України до Міжнародного суду ООН, який, щодо світової практики, буде не на нашу користь.

Крім того, ми розуміємо, що Інтерпол не оголошує за такими статтями в розшук. Ми розуміємо, що є Міжнародний кримінальний суд, який у своїй діяльності не керується жодними імунітетами. І ми активно співпрацюємо з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду в цьому напрямі. Передаємо відповідні аналітичні документи та інформацію.

— Ми чули також заяву від Офісу генпрокурора щодо того, що візьметься він і за справу збройної агресії Російської Федерації проти України. Які напрацювання з Міжнародним кримінальним судом уже є?

— Україна співпрацює з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду з 2015 року. Упродовж цього періоду Офіс генерального прокурора направив до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду понад 20 аналітичних повідомлень про скоєння воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Це стосується як злочинів зазначеної категорії, які здійснювалися, й відбуваються, на жаль, на території тимчасово окупованого Криму, так і на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Ми не можемо визначати часові рамки, ми працюємо, передаючи інформацію нашим колегам до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, й сподіваємося, що незабаром почнеться повноцінне розслідування. І саме суб'єкти керівного складу Збройних сил Російської Федерації стануть все-таки суб'єктами розслідувань Міжнародного кримінального суду.

— Про розсекречення матеріалів щодо Іловайська, про який заявила генпрокурорка Ірина Венедиктова. Що нам це розсекречення дасть? Оприлюднена буде лише частина матеріалів справи. З якою метою вони будуть оприлюднені, хто цим може скористатися, і який результат очікується?

— Існує поняття правосуддя перехідного періоду. Це поняття включає кілька елементів. Це притягнення винних осіб, які вчинили злочин, до кримінальної відповідальності, посилення інституційної спроможності органів держави для забезпечення розслідування таких злочинів, а також є право на правду. Розсекречення матеріалів Іловайської трагедії фактично є виконанням такого елемента перехідного правосуддя, як право на правду.

По-друге, ми вважаємо, що будь-який судовий розгляд, який здійснюватиметься в цьому виробництві, має проходити відкрито, щоби суспільство знало правду. Наявність секретних документів унеможливлює відкритий судовий розгляд. Дослідження секретних документів у суді обов'язково має відбуватися у закритому режимі з дотриманням секретності.

Ми розуміємо, що кожен може сумніватися у словах правоохоронних органів. Для цього у кожного є свої мотиви. Тому ми хочемо, щоб основні документи, які стосуються організації, планування бойових дій у серпні 2014 року в районі міста Іловайська, стали доступними суспільству, й кожен міг зробити свої висновки.

— Над чим ще працює департамент? Які важливі резонансні справи зараз розглядає? Чи є вже результати, якими можна поділитися?

— Ми з нашими колегами з Головного слідчого управління Служби безпеки України, а також з територіальними спеціалізованими підрозділами органів прокуратури та Служби безпеки активно працюємо над тим, щоб усі воєнні злочини, які відбувалися на тимчасово окупованих територіях, були розслідувані, й усі винні були притягнуті до кримінальної відповідальності. Відносно результатів, то їх досить багато.

Скажу ще таке. Полонені, які потрапили до рук військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації та бойовиків у серпні 2014 року, в подальшому терпіли жорстоке поводження, тортури, їх убивали просто на полі бою, дострілювали, не надавали медичної допомоги, в подальшому катували, вивозили зокрема на територію Російської Федерації. Вони терпіли дуже жорстоке поводження з боку як бойовиків, так і військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації.

Багато з них утримувалися у так званому місці несвободи "избушка" — це захоплене приміщення колишнього управління СБУ в Донецькій області, — і там відбувалися найбільші жорстокості. Так ось, за результатами досудового розслідування, слідчими СБУ разом із прокурорами вже притягнуті до кримінальної відповідальності 15 осіб, які здійснювали жорстоке поводження з полоненими військовослужбовцями.