Повоєнне відновлення України — де збираються взяти гроші і на яких умовах (ВІДЕО)

За сто днів війни в Україні пошкоджено чи повністю зруйновано понад 200 заводів, 11 аеропортів, 21 залізничний вокзал, майже 25 тис. км доріг та 44 млн кв. м житлового фонду. Але в усьому світі вже думають над тим, як після завершення війни відбудовуватимуть інфраструктуру України, інформує "Дом".

Втрати України через повномасштабне вторгнення Росії досягають майже трильйона доларів. Це близько 5 річних ВВП країни, вважають економісти. Більшість становлять прямі збитки — понад 600 млрд. Але враховують також і недоотриманий валовий внутрішній продукт, і недоінвестовані кошти. Влада України вже кілька місяців працює над планом відновлення країни. І запрошують усі країни світу взяти участь у її відродженні.

"Ми пропонуємо світу створити такий прецедент відновлення країни після війни, який продемонструє всім, хто планує знищити життя сусіда, що війна не дає бажаного результату. Я запрошую вас взяти участь у цій відбудові. Обсяг робіт — колосальний", — звернувся до світових держав президент України Володимир Зеленський.

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак зазначив, що відродження України буде засноване на двох принципах — регіональному та параметричному.

"Регіональний полягає у допомозі партнерів у відновленні певного регіону, міста чи громади. Параметричний означає, що відновлення проходитиме за сучасними параметрами та стандартами Європейського Союзу", — пояснив він.

Єдину концепцію плану повоєнного відновлення України збираються узгодити на міжнародній конференції з питань реформ, що проходитиме у швейцарському Лугано 4-5 липня.

"План включатиме імплементацію та розвиток інфраструктури та житла, структурну модернізацію та перезапуск економіки, імплементацію європейських норм у всіх сферах, заходи щодо подолання безробіття, підтримку вразливих верств населення, збереження культурної спадщини", — розповів прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Фінансування на поновлення українська влада розраховує отримати з кількох джерел. Перший — заморожені кошти Центробанку РФ — близько 350 млрд дол., які планують залучити до фонду відновлення країни. Другий — заарештовані російські активи по всьому світу ще як мінімум на 150 млрд.

"За ними зараз приймаються політичні рішення у світі. Звичайно, це непрості процедури, але я впевнений, що їх буде знайдено. І основне джерело, яке піде на відновлення та фінансування дефіциту української економіки, бюджету, це, звичайно, допомога наших партнерів", — зауважив доктор економічних наук Андрій Длігач.

В Європейській комісії вже заявили, що мають намір фінансувати повоєнне відродження України в обмін на реформи. Там розробили стратегічний план на сотні мільярдів євро, згідно з яким відновлення зруйнованої інфраструктури триватиме понад 10 років. Виділення грошей залежатиме від суворого виконання умов: боротьби з корупцією та проведення реформ, що наближають вступ до ЄС.

"Це судова реформа, антикорупція. Це приватизація, це посилення менеджменту у державних структурах. Це лібералізація енергетичних ринків", — пояснив виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук.

Також під егідою ООН зараз створюють міжнародний фонд відновлення України. У Польщі наполягають, щоб його офіс був саме у Варшаві. Там пропонують розмістити логістичний та фінансовий центр для розподілу коштів та координації усієї роботи. Для швидкого відновлення потрібно вийти й на високі темпи інвестицій приблизно в 35% від ВВП щорічно. Це близько 70 млрд дол. на рік, підрахували у Міністерстві економіки України.

"Уряд зараз проводить централізоване планування галузей економіки: визначає підприємства, які потрібно створити у різних сферах, описує це у вигляді коротких готових до реалізації проєктів та пропонує іноземним компаніям готові рішення, за допомогою яких вони можуть зайти до України", — розповів перший заступник міністра економіки України Денис Кудін.

Економісти вважають, що Україна має величезний потенціал одразу в кількох сферах, на які слід робити ставку.

"Якщо говорити про те, що вистрілить, точно це буде аграрний сектор та IT, в яких у нас вже була конкурентна перевага. Я думаю, що логістика, чим ближче ми будемо до вступу до Євросоюзу, тим важливішою буде логістика, тому що ми, по суті, можемо стати великим логістичним хабом у східній Європі. Промисловість — спочатку військова, від державного замовлення, а потім якісь суміжні галузі, які працюватимуть на цю військову промисловість, також будуть у великій перспективі", — вважає в.о. міністра економіки (2020 р.), член правління гуманітарного штабу "Я не один" Павло Кухта.

Радник президента України з економічних питань Олег Устенко зауважив, що якщо йдеться про відстоювання промислових підприємств, то треба націлюватися на нові технології та техніку.

"Що дасть зрештою можливість здійснення такого якісного стрибка, тому що це більше, ніж необхідно для України в сучасних умовах", — сказав він.

Над рішеннями, які допоможуть прискорити відновлення зруйнованої інфраструктури та зробити її використання ефективнішим, зараз працюють у Кабміні. Вже спростили імпорт будматеріалів та процедури проведення експертизи проєктів будівництва. Також розглядають можливість прибрати по всій Україні панельні будинки та модернізувати житловий фонд.

Читайте також: Понад 350 тисяч об'єктів інфраструктури зруйнували росіяни в Україні — про план відновлення розповіли в ОПУ (ВІДЕО)