Україна наш дім

Поставимо Росію в межі міжнародного права: інтерв'ю з Леонідом Кравчуком

Леонід Кравчук та Дмитро Сіманський. Фото: kanaldom.tv

Чи буде Україна постачати воду в окупований Крим, як поверненню півострова може сприяти міжнародне обговорення теми. Водночас росіяни там постійно розширюють наявність військових баз, що збільшує ризики агресії з боку Криму. Які сценарії розвитку подій розглядає Україна і чи готова вона до них. Ці теми у програмі "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом" проаналізував Леонід Кравчук, очільник української делегації в Тристоронній контактній групі, перший президент України.

Ведучий програми — Дмитро Сіманський.

— Якщо звернутися до історії: чи порушували питання Криму на перемовинах у Біловезькій Пущі та на ваших зустрічах із Борисом Єльциним?

— Ні, не порушували. Тому що для нас тоді було головним питання щодо життя, існування Радянського Союзу як геополітичної системи, як суб'єкта міжнародного права. Тому насамперед обговорювали майбутнє республік. І наступне питання — атомна зброя, цю тему тоді обговорювали дуже глибоко.

Решту питань ми не вважали тоді настільки важливою для обговорення. Тому ні Україна, ні Росія тему Криму не порушували.

— З позиції сьогоднішнього дня: чи реально зараз Крим вносити до порядку денного наших перемовин із Росією в будь-якому з форматів?

— Якщо орієнтуватися тільки на Росію, то Росія, звичайно, не погодиться обговорювати тему повернення Криму. Вони про це вже заявляли. Для них Крим — питання розв'язане, вони Крим вважають складовою частиною Російської Федерації.

Наш погляд абсолютно протилежний. І ми не будемо питати Росію, вносити чи не вносити Крим до порядку перемовин. Тим паче, що світова спільнота — Рада Європи, Європейський союз, США, ОБСЄ — заявляє постійно, що Крим незаконно окупований Росією і що його повинні повернути, а Росія має виконувати норми міжнародного права, поважати суверенітет і територіальну цілісність України і піти з Криму. Це позиція світової спільноти.

Я недавно брав участь в онлайнзасіданні Ради безпеки ООН. І провідні країни Ради безпеки офіційно заявляли, що Росія — агресор, що Росія повинна піти з території України. Інші присутні країни так прямо не висловлювались, але всі говорили однозначно: вони поважають суверенітет і територіальну цілісність і України, й інших держав. Навіть під сумнів це не ставили. Жодна країна не заявила, що Крим належить Росії.

— В окупованому Криму великий дефіцит води, і там знову почали порушувати питання, як же зробити так, щоб Україна відкрила Північно-Кримський канал. Ще недавно ви допускали можливість, що Україна може постачати воду до Криму. З огляду на останні заяви, ваша позиція змінилася. Чому ви зараз вважаєте, що ми не повинні подавати воду в Крим?

— По-перше, я раніше завжди робив акцент: не просто давати воду, а якщо станеться, чого я не хотів би, гуманітарна катастрофа в Криму з погляду забезпечення водою, тоді це питання можна розглядати.

І раніше, і сьогодні я керуюся міжнародними нормами, а саме: країна, яка окупувала будь-яку територію, несе повну відповідальність за життя людей на цій території. За політику, яку вона там здійснює, за стан народу. Це відповідальність окупаційної влади, а не України.

Тому питання про воду окремо може бути розглянуто у разі гуманітарної катастрофи, а не в сенсі "дай воду, тому що цього хоче Росія". Річ не в тому, що хоче Росія, а річ у тому, які існують правила у світі. Ми тут нічого не вигадуємо.

— Якщо раптом ця катастрофа трапиться, то треба буде направляти туди цистерни з водою? Скажімо, із позначкою на них "гуманітарна допомога"...

— Я не хотів би, щоб люди постраждали від гуманітарної катастрофи — це моя конкретна позиція. Я поважаю життя людей.

Але якщо станеться, не дай, боже, тоді цю тему повинні розглядати окремо. Це не роблять так, що трапилася катастрофа — і відразу відбуваються якісь дії. У всьому світі цей процес має такий вигляд: обговорюють питання, ухвалюють рішення на певних умовах, і тільки після цього можна говорити, як і що будуть робити.

— Росія все більше мілітаризує Крим. Туди постійно перекидають війська, там постійно проходять навчання... Чи не ризикнуть вони "пробити" собі шлях до Каховки, до водозабору, щоб мати доступ до води безпосередньо з Дніпра?

— Ми повинні бути готовими до всього. Я скажу відверто і хочу, щоб мене почули всі: в основному документі Росії про зовнішню політику є такий запис: "Україна була, є і буде в системі стратегічних інтересів Росії". Тобто вони не бачать Україну як окрему державу. Вони бачать Україну як якусь підлеглу територію. Не знаю, може, як губернію. Я навіть не знаю, як вони це розуміють.

Але суверенітет і територіальну цілісність України Росія не поважає. З цього треба робити висновки. А це означає, що можуть відбуватися будь-які дії. І агресія, і розширення конфлікту... Ми не можемо стверджувати: ні, це не відбудеться. Якщо така філософія існує (а вона існує й зафіксована в основному стратегічному документі РФ), значить, все може бути.

Тому ми повинні бути готовими й до цього. Хочу, щоб всі зрозуміли — Україна готується до будь-яких сценаріїв, зокрема до спроб агресії, розширення агресії. До будь-яких сценаріїв. І сьогодні Україна зовсім не та, яка була п'ять-шість років тому.

Я впевнений, якщо Росія ризикне розширити агресію, вона зустріне опір з боку України дуже жорсткий. І не тільки від України. Світова спільнота, про що заявляли багато країн і США зокрема, не дозволить Росії поводитися так, як вона діяла до цього. Ми поставимо Росію в межі міжнародного права.

Прямий ефір