Понад 280 сторінок питань: Україна готує відповіді на другу частину опитувальника для ЄС (ВІДЕО)

Україна в найкоротші терміни через 10 днів після отримання відправила першу частину заповненого опитувальника, на основі якого Єврокомісія оцінить можливість країни отримати статус кандидата в члени ЄС. Наразі ведеться робота над другою частиною анкети, інформує "Дом".

Перша частина опитувальника, який під час візиту до Києва, 8 квітня, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала Володимиру Зеленському готова. Він займає 1156 сторінок відповідей на 374 запитання. Наразі триває робота над другою частиною. А це понад 280 сторінок. Україна має дати розгорнуту оцінку відповідності нашого законодавства до європейського.

"Те, що відбувається в Україні взагалі такий виняток, оскільки зазвичай країни з моменту подання заяви на статус кандидата і до отримання анкети в середньому чекають десь рік. Ми ж її отримали через сім днів. Анкету розділили на дві частини — це теж випадок України, і, я думаю, виключно, щоб прискорити цей процес", — вважає виконавча директорка аналітичного центру Європейської політики Любов Акуленко.

Заповнення опитувальника — стандартна процедура. Його основна мета — з'ясувати, наскільки держава-аплікант відповідає Копенгагенським критеріям членства: географічне положення, політичний та економічний чинники. Також у опитувальнику вказані питання демократії, верховенство права, забезпечення прав людини тощо. Сьогодні головна мета України — встигнути надіслати другу частину відповідей до 23-24 червня. У ці дати відбудеться саміт лідерів ЄС, на якому і вирішиться доля України в Євросоюзі.

"Україна вступила в ту стадію відносин з Європейським Союзом, коли кожне рішення, і кожен етап архіважливий. Нам, якщо можна так висловитися, десь пощастило у плані, що ми будемо першою країною, щодо якої застосовуватиметься спрощена процедура розгляду заявки на членство. Що таке спрощена процедура — досі точно не зрозуміло. Але можна припустити, що вона позначатиме, як мінімум, більш поблажливе ставлення європейської комісії та інших інститутів ЄС та держав-членів до питання готовності України", — зазначив дипломат Вадим Трюхан.

Наступний етап — обговорення. І тут не обійдеться без суперечок, зазначає експерт. Так, наприклад, Францію, Німеччину та Голландію цікавитиме політичний блок питань. А Угорщина взагалі виступає проти.

"Переговори нелегко відбуватимуться, бо деякі країни відстоюватимуть власну позицію. І це зрозуміло, адже на переговорах узгоджуються умови доступу до ринку, виділення субсидій, наприклад, для аграріїв, для рибальської галузі. Деякі країни виторгували собі спеціальні умови для того, щоб ЄС дали якісь привілеї", — каже Вадим Трюхан.

Статус кандидата у члени ЄС відкриє для України доступ до великих фондів. Проте не варто очікувати, що гроші даватимуть просто так. Натомість вимагатимуть реформ. Однак і на них, враховуючи військово-політичну ситуацію в Україні, будуть потрібні гроші.

"Моя експертна думка полягає в тому, що кандидатський статус має бути підкріплений не лише грошима на реформи, а й багатьма іншими ресурсами. Та й військова допомога термінова, яка потрібна нам зараз, економічна допомога і, звичайно, допомога на реформи", — прокоментувала це питання виконавча директорка аналітичного центру Європейської політики Любов Акуленко.

Україна офіційно подала до Брюсселя заявку про вступ до ЄС на четвертий день війни — 28 лютого. А зараз, за ​​оцінками соціологів, загальноєвропейська підтримка майбутнього членства нашої країни в ЄС становить 71%.

Читайте також: Чим друга частина опитувальника на статус кандидата в члени ЄС відрізняється від першої — деталі від Жовкви