Украина наш дом

Чому законопроєкт про корінні народи важливий для України: "5 вопросов на злобу дня" з Антоном Кориневичем

Антон Кориневич. Фото: kanaldom.tv

Законопроєкт про корінні народи ухвалила Верховна Рада. Цей документ визначає поняття і правовий статус корінних народів України. Загалом їх на території країни три — кримські татари, караїми та кримчаки.

Що зміниться після ухвалення законопроєкту і чи допоможе він в питанні деокупації півострова — розповів постійний представник України в АР Крим Антон Кориневич у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Що дає законопроєкт про корінні народи України з юридичної точки зору?

— Цей законопроєкт є дуже важливим для роботи по треку захисту прав та інтересів корінних народів. В Конституції України в декількох статтях закріплено те, що в Україні є корінні народи і національні меншини. Тобто дається розуміння про те, що це дві різні категорії, і про те, що корінні народи теж в Україні є.

У 2014 році на рівні постанови Верховної Ради України кримськотатарський народ був визнаний корінним народом. Але цього не достатньо. Тому що Конституція говорить про те, що статус, права та інтереси корінних народів повинні регулюватися законом. Саме зараз такий законопроєкт був ухвалений Верховною Ради України.

Цей законопроєкт остаточно знімає питання щодо того, хто такі корінні народи, хто до них відноситься, які права і інтереси є у корінних народів, на що вони мають право, як можуть працювати їх представницькі органи.

Цей документ розвиває те, що записано в Конституції України про корінні народи. І розвиває положення, ухвалені Верховною Радою в 2014 році про те, що кримськотатарський народ є корінним. Тому що це було тільки постанова, воно не може регулювати всі права і інтереси. Цей закон йде далі і глибше. Не можу не зазначити, що ухвалення цього закону є історичним моментом, на який кримськотатарський народ чекав дуже багато років після повернення їх з депортації.

— У Криму були незаконно арештовані понад 100 осіб, більшість з них — кримські татари. Чи допоможе цей законопроєкт звільнити їх?

— Я думаю, що ухвалення цього законопроекту позитивно позначається на тому, що ми показуємо наше бажання і наші можливості реально працювати по темі Криму, по темі деокупації і реінтеграції Криму.

Це показує здатність держави займатися цим питанням. І не тільки з нашими міжнародними партнерами говорити про те, щоб в міжнародних правових актах, в резолюціях міжнародних організацій закріплювалися питання порушень прав корінного кримськотатарського народу.

— Чому так довго ухвалювався цей документ? Кримські татари вимагали визнати їх корінним народом ще від початку незалежності.

— Для нас головне, що цей закон проголосований і підтриманий Верховною Радою. Для нас головне, що це все сталося. Що це все сталося під час нашої каденції, за нашою безпосередньої участі. Тому що такі речі дійсно запам’ятовуються, і про них ти будеш пам’ятати завжди.

Ви знаєте, напевно, це питання політичної волі. Політичної волі вирішити це питання. Політичної волі зробити цей крок. Адже юридично проєкт закону існував давно. Юридично якісний, хороший текст.

Але коли у тебе є хороший текст, потрібно говорити про наступний крок, який вже є кроком політичної волі. Тут політична воля була — 325 голосів за. Це чудовий результат, відмінний.

Ми вдячні, перш за все, главі держави, президенту України Володимиру Зеленському, що він першим проявив цю політичну волю і подав цей проєкт закону як невідкладний 18 травня цього року. Якби президент України не подав цей законопроєкт як невідкладний, нам би не було і про що сьогодні розмовляти. Я думаю, що ключова відповідь — це політична воля, і ми вдячні президенту України, і Верховній Раді за те, що все відбулося.

— Раніше Кабмін затвердив стратегію розвитку кримськотатарської мови. Також депутатами Верховної Ради був проголосований закон про скасування економічної зони Крим. На державному рівні затверджено, що ніякої подачі води в тимчасово окупований Крим до його деокупації не буде. Чи можна всі ці кроки називати кроками до деокупації Криму?

— Безумовно. Ми тепер ліквідували вільну економічну зону Крим. Це дуже добре. Цей закон взагалі не повинен був існувати, а існував 7 років. Тому вчора дійсно був великий кримський день у Верховній Раді, і те, що і законопроєкт про корінні народи підтримали, і законопроєкт про ліквідацію вільної економічної зони Крим — це дуже позитивні речі. Ви зазначили дійсно важливі моменти. 

Крім того, скажу, що ще в березні була ухвалена Стратегія деокупації і реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя. Дуже скоро повинна бути готова Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки із затвердженням алфавіту на основі латинської графіки.

Ухваленням кожного такого нормативно-правового акта, закону або указу президента, розпорядження уряду ми наближаємося до деокупації і реінтеграції. По суті, ми закриваємо ті прогалини, які не були закриті раніше. Це внутрішня робота з деокупації і реінтеграції Криму.

Безумовно, ми думаємо, що це дуже важливо саме в контексті підготовки до установчого саміту "Кримської платформи". Ми себе показуємо як держава, яка самостійно готова активно працювати всередині, в рамках своєї юрисдикції з питань деокупації і реінтеграції Криму.

Прямий ефір