"Победобесие" або скорбота: як війна РФ проти України змінила ставлення до Другої світової (ВІДЕО)

"Победобесие", скорбота, культ величі та гіркота спогадів — ставлення до перемоги над нацизмом у Другій світовій у росіян та українців відрізнялося завжди, але нова агресія Росії створила в ньому прірву, інформує "Дом".

І хоча українським захисникам вдалося відігнати ворожу армію від Києва, це не означає, що загроза ракетних ударів зникла. Сирена повідомляє киянам про повітряну тривогу щодня. Але захист від вогню окупантів потрібний не тільки жителям міста, адже фатальним приліт може стати і для скульптур. Але в столичному Парку Слави, схоже, російських ракет боїться лише льотчик Іван Кожедуб.

Маршал авіації отримав нову броню — з десятків мішків із піском, а ось плити та пам'ятники Михайлу Кірпоносу, Андрію Вітруку, Дмитру Турбіну та іншим похованим тут воєначальникам залишилися без прикриття.

При цьому пам'ятники Княгині Ользі, Богдану Хмельницькому, Михайлу Грушевському, Володимиру Великому та багато інших, які пережили Другу світову, ризикують не пережити теперішню. Наразі їх прикривають тонни піску. І причина цього — не лише у культурній цінності скульптур. Нова війна змінила пріоритети.

"Я застав це свято саме як свято перемоги, тому що я народжений у Радянському Союзі, і я пам'ятаю, як це все проходило. Але в якийсь момент воно перестало бути святом, тому що Російська Федерація зробила такі жахливі речі", — каже киянин Юрій.

А ось ще один мешканець столиці Валерій вважає, що росіяни зараз повторили те, що й планували давно.

"Наші предки своє життя поклали тільки для того, щоб було світле майбутнє у мене, у моїх дітей, у моїх онуків і так далі, і так далі. На відміну від наших сусідів, у них так — день перемоги. Те, що вони збиралися повторити, вони й повторили", — зазначив він.

Киянин Олег переконаний: у жодному разі не можна відзначати жодне 9 травня, бо це все — скріпа радянської влади, яку ми, українці, маємо забути, як страшний сон.

"А день пам'яті, звільнення від загарбників — це хороший день. Але не так пафосно його треба відзначати, як, наприклад, у Москві", — переконаний чоловік.

На ставлення до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні впливає не лише сучасна війна, розв'язана північно-східним сусідом України, а й різниця у менталітеті, адже у той час, коли ми говоримо "ніколи знову", вони кричать "можемо повторити".

"У попередні роки перед війною чітко фіксувалася діаметральна драматична відмінність щодо дня пам'яті або дня перемоги в Україні та в Росії. У РФ це головне свято, і понад 70% опитаних у Росії таким його визначають. Українці набагато плюралістичніше ставляться до завершення Другої світової війни, який відзначається у світі 8 травня, і в СРСР 9 травня, тобто багато хто схильний відзначати і те, і те. Але не святкувати, а згадувати зі скорботою", — пояснив соціолог Павло Кутуєв.

І все частіше серед людей лунає думка: влада країни, яка найголосніше кричала про перемогу над нацизмом, сама виявилася представником сучасного фашизму.

Читайте також: 9 травня на тлі агресії РФ: від святкування та символіки відмовляється пострадянський простір — подробиці (ВІДЕО)