Плюси та мінуси договору про гарантії безпеки України — розбір від Фесенка

У перемовинах між Україною та Росією єдиний прогрес — це початок обговорення майбутнього документа щодо гарантій безпеки для України. Про це сьогодні, 29 березня, в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розповів політолог Володимир Фесенко за підсумками раунду переговорів Україна — РФ, якій відбувся у Стамбулі.

"Я думаю, що у питанні про гарантії безпеки є прогрес. Саме в цьому питанні є певний прогрес. Звідси й оптимізм деяких учасників переговорів", — сказав він.

Фесенко нагадав, що зараз жодних домовленостей між сторонами немає, триває лише процес розробки гарантій безпеки для України, які діятимуть після закінчення війни.

Україна наполягає, щоб ці гарантії були максимальними, щоб за своєю силою майбутній договір був аналогічний дії 5-ї статті статуту НАТО, яка передбачає, що напад на одну країну Альянсу вважається нападом на всіх його членів, і всі країни беруть участь в протистоянні агресії.

"Тобто у разі нападу крім консультацій між країнами-гарантами Україні має бути оперативно надано військову допомогу. Надання військової допомоги теж має бути чітко і конкретно прописано в документі. Треба також вносити позицію щодо компенсації втрат України насамперед Росією, і загалом прописати — хто братиме участь у відновленні країни", — вважає політолог.

Також необхідно докладно прописати положення щодо санкцій проти країни-агресора у разі нового вторгнення і з приводу зняття нинішніх, запроваджених проти РФ.

"Санкції мають запровадити насамперед країни-гаранти. Потрібно прописати питання, наприклад, про те, що якась частина санкцій проти Росії може зніматися лише після повного виведення російських військ із території України, якась — після розв'язання питання про економічну компенсацію збитків, завданих Україні", — додав він.

І ще важливий момент, який треба передбачити у цьому міжнародному договорі, — випадок, коли його порушує країна-підписант. Як це було у випадку з Будапештським меморандумом про відмову України від ядерної зброї, коли серед країн-гарантів суверенітету та територіальної цілісності України була саме Російська Федерація.

"Має бути чітка фіксація такої ситуації. Тому що Росія була формальним гарантом і за Будапештським меморандумом... І якщо гарантії безпеки порушує країна-підписант, то інші країни-гаранти мають одразу проти неї вводити санкції", — додав Фесенко.

Головна проблема в тому, що розробка та підписання документа про гарантії безпеки — це дуже тривалий процес. Бо у ньому крім України та РФ повинні брати участь і країни, які погодяться виступити гарантами.

"На цьому етапі тривають перемовини Росії та України. А для того, щоб отримати гарантії безпеки від інших країн, необхідно, щоб вони також сіли за стіл переговорів, і підписали відповідні документи. А це також вимагатиме часу", — зазначив Фесенко.

Також ще немає чіткого списку країн, які можуть бути гарантами. Україна лише розпочинає переговори щодо цього питання. Наразі серед можливих гарантів називаються члени Ради безпеки ООН: США, Франція, Німеччина, Польща, Канада, Ізраїль, Туреччина, Китай.

"Треба ще почути позицію цих країн. Вони готові погодитися на такі гарантії? Будемо реалістами: записати в документі можна все що завгодно. Ми вже мали й Будапештський меморандум, і договори про взаємодопомогу, й інші угоди… Так, у нас досить партнерські відносини з багатьма європейськими країнами, Сполученими Штатами, з Великою Британією. Але ніхто з цих країн зараз не дав жодних обіцянок. Навіть навпаки — взяти хоча б питання про закриття неба над Україною. Тому я як реаліст, не песиміст, скажу: прописати на папері в договорі питання про закриття неба можна. А чи це виконуватиметься? Тому мало письмових гарантій", — наголосив політолог.

З досвіду світової історії та історії України треба враховувати, що будь-які підписані договори можуть порушуватися. Тобто і вони не мають стовідсоткової гарантії миру.

"Не треба думати, що, припустимо, ми підписали якусь мирну угоду і що Росія одразу зміниться. Ні, на жаль. Якщо ми підпишемо мирну угоду з путінською Росією, то ризики нової війни зберігатимуться. Але просто треба буде скористатися ось цією паузою для того, щоб максимально відновитися, і наростити свою боєздатність... Але поки що ця мета не реалізована, і договір щодо гарантій безпеки. Але до неї треба прагнути, тому треба вести переговори не тільки з Росією зараз про це, але й із тими країнами, які можуть стати потенційними гарантами безпеки", — резюмував Фесенко.

Читайте також: Українська делегація запропонувала договір про гарантії безпеки — деталі розповів Арахамія

Нагадаємо, 29 березня у Стамбулі (Туреччина) відбувся черговий раунд перемовин делегацій України та Росії, на якому українська сторона запропонувала міжнародний договір щодо гарантій безпеки. Україна зможе підписати документ лише після проведення загальнонаціонального референдуму.

Питання Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) винесено в окрему тему обговорення.

Читайте також: Договір про гарантії безпеки: як Україна пропонує вирішувати питання Криму та ОРДЛО