План відновлення екології Донбасу: "Официальный разговор" з Русланом Стрільцем

В окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) продовжує погіршуватися екологічна ситуація. Це, перш за все, пов’язано із затопленням шахт окупаційною владою.

Чим це загрожує населенню і як буде регулюватися екологічна ситуація на ТОТ після повернення їх під контроль української влади — розповів заступник міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Руслан Стрілець у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Анна Нитченко.

— У ЗМІ постійно з’являється інформація, що в ОРДЛО екологічна ситуація погіршується. Що робить ваше міністерство, влада для того, щоб убезпечити непідконтрольну Києву територію? Що буде, коли ми повернемо території ОРДЛО?

— Питання актуальне і перебуває на постійному контролі. Я можу сказати, що на тій території, яка залишається підконтрольною, постійно працюють фахівці Державної екологічної інспекції. Вони проводять відповідні моніторингові заходи. Це відбір проб ґрунту, відбір проб води. Постійно спостерігають за будь-якими змінами стану навколишнього середовища.

Також це контроль за радіаційним фоном, тому що якісь ризики можуть бути, тому то це все-таки корисні копалини. Тому робота певна ведеться.

Але на сьогоднішній день провести комплексну оцінку і дати дійсно об’єктивний, якісний, глибокий висновок дуже складно. Тому що на сьогоднішній день у нас немає доступу до тієї території, яка сьогодні є непідконтрольна — це раз. І друге — навіть допомога колег з ОБСЄ... Ось сьогодні з нами працює моніторингова місія, відповідні фахівці, недержавні організації інших країн, країн Європейського Союзу. На сьогоднішній день, на жаль, переговори, які ведуться з агресорами — немає можливості домовитися про безпечне перебування на тій території фахівців, які проводитимуть роботи з моніторингу стану навколишнього середовища.

Я впевнений, що в перспективі це питання, цей консенсус буде досягнуто. Упевнений в тому, що угода буде досягнута, і ми все-таки зможемо спільно з ОБСЄ провести комплекс заходів і отримати якісний висновок, який вже дасть нам необхідні інструменти, необхідні розуміння, що відбувається. Для того, щоб ухвалити правильне рішення, і не поспішати ухвалювати це рішення.

Чому так? Те, що сьогодні відбувається, і та інформація, яка у нас є, і я вже бачив неодноразово в засобах масової інформації, і відповідну інформацію нам привозять, в тому числі, фотознімки, то дійсно ситуація не зовсім хороша, це м’яко сказано.

Але тут є два аспекти. Аспект перший: можна зупинити відкачування вод з шахт. І тоді ми не розуміємо, до чого призведе їх повне затоплення, і наскільки вплине на якість верхніх шарів води затоплення цих шахт. І наскільки для людей, які живуть в зоні впливу, погіршиться стан води в тих же колодязях. Але тоді ми рятуємо річку. З іншого боку, якщо ми продовжуємо не допускати забруднення води в колодязях, умовно, то тоді ми забруднюємо річку.

Насправді, важливо визначити можливість і спроможність балансоутримувача цієї шахти щодо проведення комплексу заходів, які дозволять попередньо очищати ту воду, яка буде скидатися в річку, шахтної води. Відповідно, оскільки це державне підприємство, воно перебуває у веденні Міністерства енергетики України, то дуже важливо дійсно зрозуміти можливість, як це зробити. Для того, щоб виробити такий комплексний план, було спочатку рішення Ради національної безпеки і оборони, яке перетворилося на указ президента, в результаті чого з’явилося доручення Кабінету міністрів України розробити якусь концепцію, яка б враховувала, до чого ми повинні прийти і що ми хочемо наприкінці отримати, і яким засобами.

Після того, як буде ця концепція розроблена, а вона вже, можна сказати, на виході. Тобто вже в найближчій перспективі ця концепція буде обговорюватися тими міністерствами, які безпосередньо будуть в ній брати участь. І після цього з’явиться відповідний план реалізації цієї концепції. Тоді вже впевнено, чітко можна буде йти і вирішувати цю проблему.

— Ви сказали про допомогу місії ОБСЄ. Наскільки довго може тягнутися таке обговорення? І, за вашими прогнозами, в якому стані будуть ОРДЛО після деокупації?

— Мені складно зараз щось говорити і прогнозувати. Я впевнений в тому, що Міністерство реінтеграції робить максимум, що може зробити, і впевнений в тому, що колеги працюють і розуміють. Вони все-таки професіонали. Тому впевнений, що ми отримаємо в якійсь перспективі позитивний результат. І вже в рамках тієї концепції, яка буде нам спільно розроблена і узгоджена, буде йти спільним фронтом для того, щоб вирішувати екологічні проблеми, які можуть бути.

— Розкажіть про портал "Екосистема".

— "Екосистема" — це найважливіший наш проєкт. Для мене, принаймні. Що таке "Екосистема"? Насправді, це таке середовище співіснування трьох стейкхолдерів: це держава, це громадськість і це бізнес. В екології завжди була проблема співіснування цих трьох стейкхолдерів. Ми хочемо її вирішити. В першу чергу, ми хочемо її вирішити шляхом відкриття всієї екологічної інформації, тому що вона не може бути закрита.

— Яка це інформація?

— Вся екологічна інформація. І про дозволи, і про стан навколишнього середовища, стан атмосферного повітря, моніторингові дані.

На сьогоднішній день держава нас зобов’язує відкривати 38 реєстрів даних. Станом на вчора у нас вже відкрито 60 реєстрів екологічної інформації. До кінця року їх буде 80, і в наступному році їх буде 172 реєстри.

В результаті вся ця інформація з’явиться окремими шарами на карті, карта зараз в бета-тесті. Але вона вже доступна, вже можна її кликати, подивитися, і, в тому числі, дати нам пропозиції і рекомендації з доопрацювання, з дизайну. Ми відкриті, тому що такий реєстр все-таки повинен створюватися з урахуванням думки громадськості, з урахуванням думки людей.

Крім того, на порталі доступні послуги. З 29 екологічних послуг, які сьогодні передбачені законодавством, вже є 7 в режимі онлайн.

— Як це полегшить життя бізнесу або людям?

— Це розраховано на всіх. Поясню, чому. Перше: бізнес не друкує. Ми йдемо в paperless. Бізнес не відправляє документи поштою, не возить сам документи до Києва. Бізнес не допускає помилок через недбальство. Тобто система побудована так, що ти не можеш помилитися і подати не всі документи — вона просто їх не прийме. Відповідно, відразу є рекомендація. Ти не чекаєш відмови, щоб потім докласти той документ, якого не вистачало.

Бізнес не витрачає час на логістику. Бізнесу не потрібно вдаватися до допомоги аутсорсингу, який теж не завжди буває сумлінний. Це плюси для бізнесу.

Для держави. Чиновник вже бачить повний пакет документів. Чиновник, навіть якщо десь допустив якусь дискрецію, це відразу видно в системі, його відразу можна притягнути до відповідальності. І йому комфортно: всі документи в одному місці, максимально скорочено час для розгляду цих документів.

А громадськість, зі свого боку, може бачити документи мало не на кожній стадії. Як тільки документ вже видано, то, в принципі, вже інформація про це є. Тобто максимальна прозорість. Не треба писати нікому запити.

Ми плануємо до кінця цього року ще кілька послуг запустити. Ми робимо все максимально можливе, щоб уже воно запрацювало. Це буде ще і видача дозволу на викид в атмосферне повітря. Це дуже складний процес. Це такий досить тривалий бізнес-процес, який має кілька етапів. На сьогоднішній день, офіційно за термінами, якщо підсумувати кожен етап, це займає від 2,5 місяців. Іноді це затягується на місяці, іноді це затягується до року.

І громадськість не бачить оголошення в газетах, які публікують заявники. Тобто багато інформації втрачається. І люди втрачають можливість на реалізацію свого права подати зауваження, подати якісь пропозиції до цього дозволу.