Пішов до опозиції через Назарбаєва — коментар ексміністра енергетики Казахстану

Лідер опозиційного руху "Демократичний вибір Казахстану", ексміністр енергетики Казахстану Мухтар Аблязов перейшов до опозиції, щоб боротися з режимом Нурсултана Назарбаєва. Про це він розповів у програмі "Дисиденти" телеканалу "Дом".

Перш ніж стати опозиціонером, Аблязов пройшов шлях як бізнесмен та державний чиновник.

"До 1997 року я займався бізнесом. Сам колишній науковець. Закінчив Московський інженерно-фізичний інститут. Коли я був серед провідних бізнесменів країни, мене багаторазово запрошували очолити ті чи інші міністерства, податкову службу тощо. Я відмовлявся. Навіть на один день був міністром у 1994 році, коли мені був 31 рік, потім я відмовився, і у 1997 році я погодився очолити енергосистему країни. Впродовж 9 місяців мені вдалося організувати реформи, побудувати ринкову систему управління. До речі, тоді я дуже багато їздив до Києва. І багато почерпнув ідей в Україні, але, на жаль, Україна не провела ці реформи, провели ми. Багато з того, що ми реалізовували, ми обговорювали тоді, було багато хороших ідей саме в Україні. І нам у той період вдалося провести ринкові реформи", — сказав опозиціонер.

Пізніше на Аблязова почав чинити тиск Назарбаєв.

"Потім, за 9 місяців, я очолив Міністерство енергетики, індустрії та торгівлі. Попрацював міністром півтора року. Мене назвали генератором ідей уряду. І я потім пішов у відставку, відмовившись співпрацювати з Назарбаєвим. У проміжку я десь тричі подавав у відставку. Тому що тривали постійні конфлікти, пов'язані з тим, що [Нурсултан Назарбаєв] постійно розгортав політичний устрій, економіку у бік своєї сім'ї, побудував кланову систему. І я сказав, що я з ним більше не можу співпрацювати", — продовжив він.

Рішення представити опозицію в Казахстані Аблязов не приховував. І через це зустрів жорстку протидію з боку Назарбаєва.

"Десь упродовж року я не був таким відкритим противником. Але у зв'язку з тим, що [Назарбаєв] вимагав повернутися на державні посади, і водночас методи були бандитські: загрожував, говорив, що "я тебе посаджу, повернися і так далі". За рік я для себе зрозумів, що треба цю систему змінювати. Тоді мав намір організовувати громадський рух, партію, профінансував, створив засіб масової інформації "Республіка". Телебачення купив. Тобто ось якась така була схема відкрита", — пояснив Аблязов.

Після того, як Аблязову через його позицію присудили тюремний термін, виникли серйозні ризики для його життя. Вийшовши на волю, він вирішив продовжити опозиційну діяльність поза межами Казахстану.

"Усе це призвело до тотального конфлікту, і за два роки після того, як пішов у відставку, я створив зі своїми соратниками рух "Демократичний вибір Казахстану". За це я був ув'язнений. Мені дали 6 років в'язниці. Відповідно — тортури, отруєння, спроби вбивства. Потім у в'язниці зі мною вели переговори, щоб я не займався публічною політикою. Я для себе просто вирішив уже тоді остаточно, виходячи з карцеру на протестному голодуванні, що єдиний шлях для мене в житті — зламати цей режим, побудувати демократичну країну. Після цього я поїхав до Москви та організовував боротьбу", — сказав опозиціонер.

Читайте також: Ексміністр енергетики Казахстану оголосив себе лідером протестів

Зазначимо, що 58-річний Мухтар Аблязов є лідером опозиційного руху "Демократичний вибір Казахстану". Наразі він живе у Франції, де отримав політичний притулок. У Казахстані у 1998-1999 роки він був міністром енергетики. А у 2009 році покинув країну, коли його "БТА-банк" був націоналізований.

Аблязов заочно засуджений до довічного ув'язнення у Казахстані за нібито шахрайство, розтрату та організацію вбивства. Також він заочно засуджений у Росії — тут його засудили до 15 років колонії за нібито розкрадання 58 млрд руб.

Нагадаємо, в Казахстані після стрибка цін на зріджений газ з 2 січня відбуваються масові протести, які переросли у зіткнення з силовиками, захоплення адміністративних будівель та аеропортів.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв з 5 січня запровадив у країні режим надзвичайного стану.

Також 5 січня Токаєв звернувся по допомогу до партнерів Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) — військово-політичного союзу, до складу якого входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан. Відповідно до рішення Ради колективної безпеки ОДКБ, до Казахстану направлені військові сили, основу яких складають підрозділи Російської Федерації.

Операцію ОДКБ очолив командувач Повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Андрій Сердюков. Він брав активну участь в окупації українського Криму Росією у 2014 році. Також до Казахстану перекинуто військові підрозділи РФ, які брали участь в агресії проти України.

Читайте також: Брав участь в окупації Криму — військовими ОДКБ у Казахстані командує російський генерал