Відмовитися від пластику та очистити повітря: як розвиваються екоініціативи в Україні

Захист українського лісу, компроміси з промисловими підприємствами та екологічна ситуація на непідконтрольних територіях — такі теми обговорювали на форумі "Україна-30. Екологія". У 2021 році Україна планує запустити кілька проєктів, спрямованих на захист навколишнього середовища. Перший крок — 1 червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, що обмежує поширення пластикових пакетів.

Коли Україна модернізує промислове виробництво і яке значення мають нові еко-ініціативи, — ситуацію вивчали журналісти програми "На самом деле: Украина" телеканалу "Дом" і голова громадської ради при Міністерстві охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України Світлана Берзіна.

Знайти баланс

Старт екологічній програмі "Зелена країна" президент України Володимир Зеленський дав під час форуму "Україна 30. Екологія", який пройшов 7-9 червня.

Для зменшення забруднення повітря на розгляд Верховної Ради вже внесено законопроєкт про введення великих податків на викиди вуглекислого газу для українських підприємств. Це повинно стимулювати власників заводів встановлювати повітряні фільтри. Екологічна модернізація українських промислових підприємств повинна завершитися через 12 років.

За даними Центральної геофізичної обсерваторії України, рейтинг міст із найбільш забрудненим повітрям минулого року очолив Маріуполь. Там сконцентрована велика кількість підприємств, що негативно впливають на екологію.

"Потрібно знайти баланс. Прикриватися тим, що хтось забруднює повітря, тим, що вкладаються гроші в інфраструктуру, напевно, неправильно. Але водночас не давати їм повністю працювати — так само неправильно. Тому що ви не знайдете стільки грошей у бюджеті, щоб відновити місто. Металургам і власникам потрібно розуміти, що не можна викидати і все прикривати інфраструктурою. Своєю чергою місто повинно розмовляти з металургією і говорити: "Для кого ми будуємо класні дороги, якщо ними потім їздять люди з онкологічними хворобами?", — заявив Володимир Зеленський.

Крім того, на форумі президент підписав закон про заборону пластикових пакетів в Україні. Згідно з документом, поступова заборона вводиться на безкоштовне розповсюдження надтонких пластикових пакетів у магазинах, аптеках, закладах громадського харчування та надання послуг. Обмеження почнуть діяти через 9 місяців. Пластикові пакети замінять паперовими та здатними біологічно розкладатися.

Захистити ліс

До 2060 року Україна досягне кліматичної нейтральності — викиди парникових газів українською промисловістю знизяться настільки, що не впливатимуть на зміни клімату. Для досягнення цієї мети Україні потрібно модернізувати виробництво, встановлювати очисні фільтри на підприємствах, розвивати зелену енергетику та розширювати лісові масиви.

Один мільйон гектарів лісу — за 10 років. Таку мету перед собою поставила Україна. Щоб її реалізувати, вже в найближчі три роки необхідно висадити 1 млрд дерев.

"За площею, вкритою лісами, Україна займає одне з останніх місць у Європі. Це 15,9% за станом на 2015 рік. Цифри приблизно корелюються з тими, які є сьогодні. Але щоб точно дати суспільству інформацію, ми здійснимо масштабну інвентаризацію українських лісів", — говорить міністр охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Роман Абрамовський.

Але просто висадити мільйони дерев в Україні — мало. Їх потрібно ще й захистити. До парламенту внесено новий законопроєкт, який допоможе боротися з незаконною вирубкою лісу.

"Законопроєкт про ринок деревини, який зараз перебуває у Верховній Раді, передбачає створення лісового порталу. Лісовий портал — це комплексний IT-продукт, який повинен допомогти відстежувати деревину, навіть не від зрубаного лісу, а від матеріалів лісовпорядкування до кінцевого споживача", — деталізує перший заступник міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Богдан Боруховський.

Але незаконна вирубка — не єдина проблема. Найбільше лісові масиви страждають від пожеж. Протягом минулого року вогонь знищив понад 75 тис. га лісу. Влітку та восени минулого року в Луганській області були масштабні пожежі. Вигоріло понад 20 тис. га лісу. Щоб боротися зі стихією, Україна бере на озброєння безпілотники, оснащені тепловізорами, що дає змогу виявляти ранні пожежі та інвентаризувати лісові насадження.

Переробити відходи

В Україні на вторинну переробку відправляється лише 6% відходів. Решта — або спалюється, або відправляється на сміттєві полігони. А ось у країнах Євросоюзу цей показник досягає 90%. Щоб досягти таких результатів, Україні необхідно ухвалити закон про управління відходами.

"Протягом місяця з цього моменту всі стейкхолдери домовилися, що цей законопроєкт буде винесений на підкомітет, комітет і парламент. Я сподіваюся, що до кінця сесії парламенту цей законопроєкт буде ухвалено загалом, і президент підпише його", — говорить заступник голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олександр Мариковський.

Очікується, що закон дозволить створити замкнуту систему переробки відходів. В Україні створять підприємства, які займуться утилізацією сміття, — з нього вироблятимуть ресурси для повторного використання на виробництві. Деяким країнам навіть доводиться купувати сміття за кордоном, щоб переробити його на вторсировину для своєї промисловості. Переробка позитивно вплине не тільки на екологію, а й на економіку.

Кроки до змін "не на папері"

Про прийдешні законодавчі перетворення в українському екологічному секторі у програмі "На самом деле: Украина" говорить голова громадської ради при Міністерстві охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України, керівниця громадської організації "Жива планета" Світлана Берзіна.

Ведучий програми — Микола Сирокваш.

— Які інструменти для зменшення забруднення навколишнього середовища має держава?

— Україна має велике зведення законів про охорону навколишнього середовища, починаючи з базового. Там багато актів права, що регулюють питання, пов'язані з забрудненням. Частину необхідно переглянути та ухвалити нові, які забезпечать перехід на європейську модель запобігання забрудненню та більш ефективного державного контролю.

— А як, окрім статей Кримінального кодексу, вплинути на підприємства, що забруднюють навколишнє середовище — наприклад, у Маріуполі? Як знайти з ними компроміс?

— Ну, який компроміс? Держава забезпечує систему контролю. У сфері охорони навколишнього середовища — це ліцензійно-дозвільна система.

Підприємства отримують дозвіл на забруднення і повинні чітко дотримуватися вимог. Компромісу тут жодного немає. Якщо наявні порушення, то передбачено санкції — від адміністративної до кримінальної відповідальності.

Щоб підприємства прискорили "зелену модернізацію", є перехід на енергоефективні, чистіші технології виробництва. Тут потрібно попрацювати і бізнесу, і державі. І розробити ефективні інструменти державної підтримки та мотивації переходу підприємств на "зелені технології". Це й економічна підтримка підприємств, і створення більш сприятливого інвестиційного клімату.

Можна піти двома шляхами — закрити ці містоутворювальні підприємства та втратити робочі місця або ж допомогти бізнесу перейти на більш екологічні технології, створюючи економічні інструменти та надаючи державну підтримку, як це робиться в усьому світі.

Британія, Німеччина, Франція, Чехія підтримують підприємства металургійної промисловості та енергосектора й інші підприємства, зокрема — співфінансуючи заходи щодо переходу на більш жорсткі екологічні нормативи.

— Які системи з дослідження стану навколишнього середовища є в Україні? І які плани на найближче майбутнє?

— Ми мали та маємо автоматичні системи, що дадуть змогу оцінити якість атмосферного повітря за допомогою пунктів моніторингу.

Вони встановлювалися в Україні десь із 60-х років. Дуже багато з них застаріли та вимагають переоснащення. Для цього потрібно не лише закуповувати обладнання, а й ухвалювати нові нормативні документи, які забезпечать єдину систему збору та агрегування інформаційних даних.

Також є автоматичні системи спостереження на джерела забруднення. Це абсолютно різні системи — різні прилади й цілі. Система автоматичного моніторингу дає змогу оцінити якість атмосферного повітря в місті або в конкретній його точці. А стаціонарні системи на джерела забруднення фіксують, скільки забруднювальних речовин у певний період часу потрапляє до навколишнього середовища.

— Чому в Україні на загальнонаціональному рівні досі не введено практику сортування відходів? Чому немає таких заводів з переробки сміття, як-от у Швеції, або автоматів із прийому пластикової тари?

— Дуже велику роль відіграє держава. Сьогодні у нас невигідно займатися збором, сортуванням і переробкою відходів. Потрібно вводити певні стимули на законодавчому рівні. Немає обов'язковості та контролю виконання навіть наявних норм.

Можу навести для прикладу закон про відходи, який всі вже вважають застарілим, і я поділяю цю думку. Парламент підготував новий законопроєкт, про який говорилося вище. Але навіть у старому законі є положення, яке забороняє полігонне поховання відходів. Ця норма повинна була почати діяти з минулого року і вона не виконана.

Якщо буде новий закон, і в ньому будуть ще більш цікаві норми з погляду впровадження сучасної європейської системи управління відходами, але вони не виконуватимуться, ми отримаємо ту саму історію, яку спостерігаємо зараз.

Завжди повинна бути економічна складова. Якщо немає можливості реалізувати норму закону як з боку муніципалітетів, так і з боку бізнесу, якщо закони ухвалюють без урахування балансових фінансових можливостей, — на жаль, це залишається тільки папером.

Повинно бути забезпечення фінансової реалізації та повинна бути система жорсткого контролю й відповідальності за невиконання — тоді все добре працюватиме.