Відмова від пластикових пакетів та екологічні проблеми Донбасу: "Официальный разговор" з Романом Абрамовським

Законопроєкт про обмеження використання поліетиленових пакетів підписав президент Володимир Зеленський сьогодні, 7 червня. Парламент проголосував за цей документ 1 червня. Він передбачає, що в Україні обмежується використання пластикових пакетів з 7 березня 2022 року, а з 1 січня не можна буде користуватися оксобіорозкладними пакетами.

Скільки може коштувати виробництво екологічно безпечних пакетів, коли в Україні можуть обмежити обіг одноразового пластику, і як влада планує покращувати екологічну ситуацію в країні — розповів міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Дар'я Вершиленко.

— Чи готова Україна повністю відмовитися від поліетиленових пакетів?

— Звичайно, немає нічого неможливого. У цьому випадку, це дуже просте рішення. Тому що технологія виробництва з гранули — вже з вторинного продукту — точно така ж, як виробництво з поліетиленових гранул.

— Але дорожча в півтора рази.

— Припустимо, собівартість пакета з пластику, я можу трохи помилятися — 10-15 копійок. Може 5 копійок. Собівартість біорозкладних пакетів станом на сьогодні, при такому не мас-маркеті — близько 60 копійок. Насправді, все дуже швидко наближається. І собівартість буде нижчою при збільшенні потужностей виробництва. А коли буде весь замкнутий цикл виробництва, наприклад, кукурудзяного крохмалю, з якого потім гранули кукурудзяні, а з нього потім пакети — то ці два продукти зблизяться за ціною.

— З якого моменту не можна буде користуватися поліетиленовими пакетами?

— Ми ведемо відлік. Президент підписав сьогодні (закон про заборону використання пластикових пакетів, — ред.). Через дев'ять місяців у продажі не буде поліетиленових пакетів, крім первинної упаковки для риби, м'яса і сипучих — того, що складно якось по-іншому упаковувати. 7 березня наступного року закон повністю набуде чинності.

Щодо оксобіорозкладних пакетів — це такі пакети, які розкладаються на мікропластик, і потім цей мікропластик не розкладається. Тобто фактично руйнується структура пластикового продукту, але не розкладається сам пластик. Він ще небезпечніший. Він потрапляє в органи травлення риби, тварин, людей, і далі всі процеси, які пов'язані з його токсичністю, відбуваються вже в організмі. Тобто ми категорично проти таких пакетів, і вони припинять своє існування на території України з 1 січня 2022 року. А з 7 березня 2022 року ввійдуть у дію обмеження щодо розповсюдження пластикових пакетів, які передбачені в законі.

— А найтонші пакети по 15 мікрон залишаються до 2023 року?

— Так, вони залишаться ще до 2023 року.

— Це пакувальний папір?

— Ні, фактично це пакети. Тільки ось ці "маєчки", які дуже тонкі. Вони виконують функцію саме первинної упаковки. Тільки як первинна упаковка м'яса, риби, круп.

До речі, президент постійно, кожну нашу зустріч починав і закінчував питанням про закон про обмеження пакетів. І наступна ітерація — це обмеження обігу одноразового пластику: тарілки, ложки, виделки.

— Коли ця інновація планується?

— Ми зараз займаємося цим питанням. Хочемо дуже грамотно підійти, щоб, по-перше, не зруйнувати інфраструктуру бізнесу, а дати плавний перехід для таких обмежень. А по-друге, щоб дати заміну цих товарів такими еко-товарами.

— Наскільки сильно цьому противиться бізнес?

— Практично не противиться. Противляться ті, хто виробляють цю поліпропіленову гранулу. Так, там змінюється структура бізнесу досить серйозно. Для виробників продуктів похідних — тарілочки, вилочки — сильно нічого не зміниться. Буде практично одне і те ж обладнання. Може, трішки температури зміняться і якісь ще процеси. Сировина зміниться.

— Україна посідає восьме місце в Європі за забрудненням повітря. Київ займав 39-е місце. Як це змінити?

— Я багато разів говорив про те, що не варто довіряти ось цим дослідженням, де Київ 39-ий. Він був і третім, і п'ятим — попереду Шанхая, Нью-Делі в поганому сенсі. Але хто був в Китаї і виходив на вулицю, може порівняти. Коли мої китайські друзі приїхали до Києва, то стали на балконі і довго дивилися на небо. Я не розумів, що вони там бачать. Вони бачили небо, якого вони не бачили у себе на батьківщині через смог і загазованість. Тобто тут питання в якості вимірювань.

Я завжди радий, коли екологічні проблеми піднімаються на поверхню, але все-таки повинен бути якийсь оригінал. І оригінал в тому, що дослідження повинні проводитися абсолютно доречно, це раз. Друге, акредитованими способами. Третє, з максимальною технологічною оснащеністю. І це функція держави, в першу чергу. Так, аматори це роблять.

— Припустимо, рейтинг міста не такий.

— Звичайно, не такий. Чи є в Києві проблеми з повітрям? Так є. Могло б воно бути кращим? Так, звичайно.

— Президент запустив проєкт "Зелена країна", у межах якого упродовж найближчих трьох років буде висаджено 1 млрд дерев. А коли почнеться висадка цих лісів?

— Ми з моїм колегою міністром Романом Лещенко (міністр аграрної політики і продовольства, — ред.) проговорили питання. Основне питання — це землі, на яких буде ця висадка проводитися. Тобто, інфраструктурно, насіннєвим матеріалом ми готові до того, щоб висаджувати нові дерева. Питання тільки в землях.

— Наскільки гостро сьогодні стоїть питання питної води, і що з цим робити?

— Не хотілося б залазити на чужу територію, тому що питна вода — це, все-таки, не сфера регулювання Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів. Питна вода — це сфера регулювання Мінрегіону. Наше міністерство відповідає за якість поверхневих вод, водних об'єктів, і сфера нашого регулювання закінчується на подачі води, умовно, в місто, і знову починається в момент викиду.

— У російських ЗМІ стали поширювати інформацію, що нібито дніпровська вода протікала в Крим по Північно-Кримському каналу.

— Це фейк. Відразу кажу, що це фейк.

— Тобто, з дамбою все в порядку, вона ціла і неушкоджена?

— З дамбою все в порядку. Прем'єрміністр дав команду перевірити і розрахувати взагалі стійкість однієї і другої споруди. Абсолютно правильний превентивний крок. І до всіх загроз і кліматичних, і екологічних, і терористичних, в тому числі, можливих проявів. Ми, звичайно ж, цю роботу виконаємо. Але на сьогоднішній день хвилюватися про якісь речі, пов'язані з тим, що вода може прорвати одну або іншу дамбу, підстав взагалі ніяких немає.

— Які зміни, пов'язані з бойовими діями, відбуваються зараз в екосистемі Донбасу?

— Насправді, нічого сенсаційного не відбувається. Ми постійно моніторимо рівень радіації на лінії розмежування. Перевіряємо все за усіма параметрами. Це і ґрунтові води, і ґрунти, і радіаційний фон. Приблизно раз в квартал ми робимо таке масштабне дослідження екологічної інспекції. Потреби посилювати цей контроль поки немає.

Що стосується екосистем, природно, війна не залишає осторонь нікого. Екологічні системи Донбасу теж пошкоджені значною мірою. Я зараз говорю про ті екосистеми, які на контрольованій території. Це і забруднення повітря за рахунок токсичних речовин при вибухах, і руйнування лісових систем, і водно-болотні угіддя, які теж такого впливу зазнали.

Якщо говорити про загрози, то, звичайно ж, на неконтрольованій українською владою території в Донецькій і Луганській областях є маса об'єктів, які мають статус небезпечних. Це, наприклад, горлівський "Стирол" (ПАТ "Концерн Стирол" у Горлівці), і шахта "Юнком", на якій колись проводився експериментальний ядерний вибух.

І ми не контролюємо цю територію. Ні МАГАТЕ не допущено, ні спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не допускається для того, щоб провести такий серйозний, глибокий моніторинг. Тому ми можемо тільки здогадуватися. Насправді, звичайно, агресор несе повну відповідальність за те, що відбувається на цих територіях. Але масштаб може бути таким, який вийде за рамки не тільки неконтрольованої території, а й України в цілому.

Тому будь-які можливості, які будуть надані для моніторингу, крім агентурно-розвідувальних можливостей, нами будуть використані. Космічне агентство дійсно проводить і первинне сканування землі, і робить знімки. Ми бачимо, що відбувається незаконний видобуток корисних копалин, незаконне знищення лісових масивів, вирубування лісів. Яка там може бути законність, якщо все на цих територіях відбувається поза законом? Поза українським законом.

Те ж саме в Криму, що стосується видобутку корисних копалин і будівництва деяких інфраструктурних об'єктів, які завдають шкоди природно-заповідному фонду.