Особливості приватизації в Україні: "Официальный разговор" із заступником глави Фонду держмайна Костянтином Кошеленком

Верховна Рада розблокувала можливість проведення аукціонів "Великої приватизації", яку минулого року парламент заблокував через пандемію коронавірусу. "Велика приватизація" може додати до держбюджету 12 млрд грн, створити нові робочі місця, а також збільшити податкову базу.

Як триваэ приватизація і скільки об’єктів уже передано в приватну власність — розповів заступник голови Фонду державного майна України Костянтин Кошеленко у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Дарина Вершиленко.

— Що стосується приватизації державного майна, куди можна прийти, щоб подивитися на об’єкти?

— У Фонду держмайна в кожній області є представництво. Є 11 регіональних представництв. Якщо говорити про Луганську область, то у нас є управління, яке розташоване в Сєвєродонецьку і займається питаннями, які виникають у жителів області щодо оренди та приватизації держмайна.

Що стосується Донецької області, то відділення було переміщено до Харкова. Ми працюємо над тим, щоб відкрити представництво в Краматорську. Здійснюємо реорганізацію нашого відділення.

Зараз консультацію можна отримати або онлайн — через сайт Фонду держмайна, або в Сєвєродонецьку, або в Харкові. Також ми проводимо консультації за телефоном, проводимо онлайнзустрічі з бізнесом.

— Розкажіть про приватизацію спиртових заводів.

— Спиртову галузь було монополізовано. Після того, як було ухвалено рішення про демонополізацію і приватизацію, ми просунулися вперед з погляду залучення приватних інвесторів у цю галузь.

Кількість об’єктів, які пропонуються до приватизації, — 37 заводів, які входять до концерна "Укрспирт", і 41 завод, який входить до держпідприємства "Укрспирт". Сукупно виходить 78 підприємств, які протягом найближчого часу буде продано.

Вже успішно проведено понад 20 аукціонів. За їхніми результатами бюджет отримає понад 1 млрд грн. У 2021 році було успішно проведено п’ять аукціонів. Останній — щодо Луцького спиртогорілчаного комбінату. За нього переможець аукціону заплатить 108 млн грн.

— Як продаж цих заводів вплине на спиртову галузь?

— Частина спиртових заводів давно вже не працювала. Приблизно половина. Вони простоювали, але корпорація "Укрспирт", ДП "Укрспирт" несли витрати на їхню підтримку. Відтак вартість всієї спиртової галузі зводилася до нуля, тому що заробіток від заводів, що працюють, нівелювався витратами на ті, що не працюють.

Окрім цього, існуює й існував "чорний ринок". Це не тільки корупція, а й загроза здоров’ю людей. Приватний власник цього не допустить.

Ті підприємства, які вже були продані на аукціоні, не працювали. Приватний власник, модернізуючи їх, створить нові робочі місця, поверне до районних центрів фахівців, які там працювали раніше.

— Спиртова галузь пручалася приватизації?

— Державна власність — це корупція. Майже кожен об’єкт приватизації перебуває в сфері інтересів певних осіб. На жаль, нормальною була ситуація, коли ми шукали директорів заводів з поліцією. Нормальною була ситуація, коли бухгалтерська документація була знищена.

Потрібен час на відновлення всього цього. Тому що якщо ми не відновимо всю документацію, то нам нічого буде запропонувати інвестору. Ми запропонуємо кота в мішку.

— Ви стежите за вже приватизованими підприємствами?

— Є періоди контролю — пів року, рік. Зараз починається реконструкція цих об’єктів, приватні власники починають виробництво.

— Як буде відбуватися демонополізація спиртової галузі?

— Логіка процесу дуже проста. Підприємці та бізнес, які купили заводи, відразу могли отримати ліцензію на виробництво спирту. Після того, як вони здійснять модернізацію підприємства, вони будуть виробляти спирт. Це може статися вже влітку.

— Чи може в подальшому здійснюватися демонополізація оборонної галузі?

— В оборонній галузі здійснюється реформа, спрямована на підвищення її ефективності. "Укроборонпром" передав Фонду держмайна 17 підприємств, але вони були оборонні тільки на папері. Вони вже давно не виробляють нічого секретного, нічого військового. Вони або простоюють, або збиткові, або перекваліфікувалися.

Наприклад, я був на херсонському заводі "Судмаш". Він колись виробляв обладнання для суден. Зараз вони перекваліфікувалися і виробляють автомобільні підйомники. Це не унікальне виробництво. Там працює всього 22 людини. За рік обсяг реалізації продукції не перевищив мільйон гривень, але збитки склали майже 1,5 млн грн.

Залучення нового інвестора — це можливість перетворити цю територію, модернізувати об’єкт і виробляти щось корисне для ринку. Те саме стосується й інших підприємств.

— Хто ще управляє державним майном?

— Це 96 органів — різні міністерства, відомства, у яких є свої площі. Велика частина таких площ не використовується. Для того, щоб розібратися з цим майном, ми ініціювали створення регіональних робочих груп при обласних адміністраціях щодо ефективного управління майном.

Вони можуть зібрати інформацію про державне майно на території області та з’ясувати, що використовується ефективно, а що — ні. У багатьох випадках є сенс об’єднати кілька відомств в одну будівлю, а звільнені будівлі відправити на приватизацію, побудувати нове виробництво або готель, залучити інвестиції.