Україна наш дім

Небезпечний Донбас: податок на "заміновану" землю і допомога демінерів

Розмінування. Фото: kanaldom.tv

Жителі села Миколаївка, що у Волноваському районі Донецької області, з початку бойових дій на Донбасі втратили багато. Зокрема — можливість обробляти свої сільськогосподарські ділянки. Частина земель або замінована ще з 2014 року, або знаходиться безпосередньо на лінії зіткнення.

Парадокс полягає в тому, що господарям земельних паїв періодично приходять повідомлення про необхідність сплатити податок на землю, якою, за фактом, вони не можуть користуватися. Чому ситуація зайшла в глухий кут, а також про те, хто зараз розміновує Донбас, звільняючи його від смертельних "сюрпризів" війни, — в матеріалі журналістів програми "Право на право" телеканалу "Дом".

Податок на землю, яку не використовують

Пенсіонерка з Миколаївки Любов Чернявська до збройного конфлікту на Донбасі, можна сказати, "жила з землі". Разом з трьома синами обробляли земельні паї, на яких вирощували пшеницю, жито, овес та інші культури.

"У 2014 році ми все сіяли для свого присадибного господарства. У нас були свині, у нас була корова, бичок. Ми зернові встигли зібрати, а ось кукурудзу і соняшник залишили в полі. Вже було небезпечно для життя", — розповідає пенсіонерка.

З того часу родина Любові фактично втратила основне джерело існування.

"Землі не обробляються, зерна немає. Худобу годувати нічим. До 2014 року ми всі від землі годувалися, а тепер живу на одну пенсію", — говорить Любов Чернявська.

Любов Чернявська. Фото: kanaldom.tv

Таких, як вона, в Миколаївці та прилеглих селах близько 1,5 тис. жителів. У розпорядженні місцевих жителів — понад 7 тис. га сільгоспземель, але користуватися вони можуть тільки їх половиною.

У Миколаївській сільраді пояснюють — ці землі або були заміновані під час військових дій 2014-2015 років, або зараз на них знаходяться позиції українських військових.

"Межі сільради ніхто не міняв. Але туди не пускають, там зона не доступу", — пояснює землевпорядниця Миколаївської сільради Валентина Манько.

Але до сьогодні на всіх власників цих земельних паїв справно приходять повідомлення про необхідність сплатити податок на землю.

"Так, приходили квитанції по оплаті. У роздруківках під квитанціями повідомлення різні. Але пишуть, не хочете платити податок — не платіть", — говорить Любов Чернявська.

"У цьому році треба було платити податок — 124 грн за гектар. Якщо в середньому у людей по 5 га, то виходить понад 700 грн за пай треба було платити земельного податку. Але є ж ті, хто не платить з 2015 року", — розповідає Валентина Манько.

Валентина Манько. Фото: kanaldom.tv

Сенсу платити за землю, яка замінована і постійно знаходиться під загрозою обстрілу, і справді немає. У багатьох селян за цей час накопичилися багатотисячні борги. Але і місцевий бюджет за рік недоотримує приблизно 600 тис. грн.

Миколаївка знаходиться на відстані 3 км від лінії фронту. Але в список населених пунктів, що знаходяться на лінії зіткнення, село потрапило лише ву 2018 році. Згідно з Податковим кодексом України, звільнені від оплати податку лише землі, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території.

"До 2018 року, поки наші населені пункти не були внесені до списку населених пунктів, що знаходяться на лінії зіткнення, нам всі говорили, що раз вас там немає, значить, немає причин для "не нарахування" земельного податку. Потім, коли село внесли до списку, стало відомо, що не нараховується податок на землі, крім земель сільськогосподарського призначення. А це землі саме сільськогосподарського призначення", — каже землевпорядниця Миколаївської сільради.

Юристи гуманітарної місії "Проліска" допомагають пайовикам порушити проблему на загальнодержавному рівні. Зміни до Податкового кодексу назріли, адже платити за землю, якою не можеш користуватися, щонайменше, несправедливо.

"Наша організація пропонує внести зміни до Податкового кодексу України, в яких було б дано визначення таких земель. Якщо землі не використовуються, значить, підпадають під пільгу. І розробка окремого механізму, який би регламентував порядок віднесення цих земель до тих, які не використовуються", — коментує головний експерт з питань адвокації гуманітарної місії "Проліска" Ігор Сосонський.

Ігор Сосонський. Фото: kanaldom.tv

Поки знайшли тимчасове рішення. Назустріч селянам пішло Міністерство оборони. Звідти до сільради відправляють підтверджуючі листи про те, що ці землі небезпечні для використання.

"Ми ці листи доклали до рішень по податках і відправили до податкової служби. У списку 275 осіб. І в підсумку — їм не прийшли листи з вимогами сплатити податки. Ось таким чином ми за 6 з невеликим років домоглися хоч маленької, але перемоги", — ділиться Валентина Манько.

"Це алгоритм "ручної дії". Він не прописаний в нормативних актах, не визначений процедурою. Це рішення "на місці". Буде Координаційна рада при уповноваженому Верховної Ради. Будемо порушувати питання із землею, будемо давати свої пропозиції", — додав юрист Ігор Сосонський.

Нюанси розмінування

За сім років війни, за даними Міноборони, від мінно-вибухових поранень постраждали більше сотні дітей. Всього ж травми, несумісні з життям, отримали понад 400 цивільних осіб. Через мінне забруднення щорічно в зоні ризику перебувають сотні тисяч жителів Донбасу. А за оцінками ООН, тут заміновано понад 1,5 млн га землі. З них 700 тис. га на підконтрольній Україні території.

Дмитро — колишній співробітник органів внутрішніх справ міста Донецька. Зараз він керівник групи гуманітарного розмінування британсько-американської організації Halo Trust на ділянці поблизу Ямполя. У 2014 році тут проходили серйозні бої та знаходився блокпост формувань так званої "ДНР".

"Була підтверджена загроза знаходження на цій території уламкових і фугасних гранат на розтяжках, а також тут знаходиться дуже велика кількість кинутих боєприпасів, що не розірвалися", — розповідає Дмитро.

Дмитро. Фото: kanaldom.tv

Групи гуманітарного розмінування працюють поряд з саперними підрозділами Збройних сил і Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). З 2015 року вони виявили на Донбасі понад 2,5 тис. га небезпечних для життя полів і лісів.

Зараз на території Лиманського лісгоспу потрібно очистити площу в 41 тис. кв. м. Розмінування в лісі — саме по собі складне. Адже рослинність може приховувати видимі в полі ознаки небезпеки. Тому перед роботою демінерів місцевість ретельно прочісує "Робокет" — машина на дистанційному управлінні, вона зрізує високу рослинність. Тільки після цього сюди йдуть люди.

"Робокет". Фото: kanaldom.tv

"Скажімо так, нелегка робота, але терпима. У лісі потрібно бути дуже уважним. Розтяжки можуть бути й на деревах, і з дерев йти. А ще в лісі багато рослинності, можна не помітити розтяжку", — говорить демінер Олександр.

Далі демінери сканують ґрунт.

"Після уважного візуального огляду виконується прохід рукою вперед на глибину в півметра, під кутом у 20 градусів. Потім в хід йде щуп. Умовна розтяжка може бути прихована під лісовою підстилкою. Ми розтяжку не повинні зачепити або смикнути. Ми повинні її побачити на щупі, на білому кінчику", — доповнює Олександр.

Олександр. Фото: kanaldom.tv

Жінки-демінерки

В основному, демінери — це місцеві жителі Слов'янська і Краматорська. У групі ледь не половина — жінки.

Одна з ділянок — зона відповідальності Азізи. Крім рук і щупа вона залучає металодетектор.

"Тільки в разі відсутності сигналів, переміщую шнур, позначаю безпечну територію на сантиметри вперед. Я сама мама, у мене росте син. Ми дуже часто виїжджаємо на пікніки в ліс. І хотілося б, щоб це було все безпечно", — розповідає Азіза.

Азіза. Фото: kanaldom.tv

Вікторія за професією баристка. Тепер свій рідний край вона очищає від небезпечних слідів війни.

"Спочатку було незвично, важкувато, зараз нормально. Потрібно очищати ліс, розмінувати від небезпечних боєприпасів, від того, що залишилося після війни", — говорить жінка.

Вікторія. Фото: kanaldom.tv

Важлива співпраця

У функції гуманітарної місії Halo Trust входить лише пошук небезпечних предметів. У разі необхідності їх знешкодити — підключаються співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

"За 10 см від предмета демінер кладе спеціальний маркер, закриває робочу лінію і викликає мене, керівника. Я ідентифікую цей боєприпас, доповідаю керівництву в офіс, і вже викликаємо МНС (ДСНС, — ред.), які приїжджають і або знешкоджують, або забирають. Наприклад, минулого місяця знешкодили на місці два ВОГ-17 (осколкова граната, — ред.) ", — розповідає керівник групи розмінування Дмитро.

Демінерка в роботі. Фото: kanaldom.tv

На кожній дільниці роботи місії обов'язково чергує "швидка допомога".

Демінер Владислав ще й парамедик. У разі раптового підриву, саме він буде надавати першу допомогу потерпілому. Поки до такого ще не доходило, але психологічно треба бути готовим до всього.

"Є невеликий страх, але ми його переборемо. Я вже танкові міни знаходив, транспортні міни, ВОГи — ВОГ-25, ВОГ-17, боєприпаси, що не розірвалися, патрони різного калібру", — перелічив Владислав.

Владислав. Фото: kanaldom.tv

Площа, яку може розчистити демінер за день, — близько 30 кв. м. Щоденна монотонна робота вимагає гострого зору, уваги до деталей і міцних нервів.

"Якщо просто йдете і бачите, наприклад, якийсь блиск, то, чого не повинно бути. Наприклад, бачите мобільний телефон. За ідеєю, якщо ви далеко в лісі, його не повинно тут бути. Тому варто побоюватися таких знахідок, оскільки під ними можуть бути "сюрпризи", — розповідає Вікторія.

Працювати доведеться ще довго. Сектор під Ямполем група розмінування планує розчистити до осені.

Всього ж на повне очищення Донбасу від мін і снарядів, за різними оцінками, піде більше 30 років. Все просто, як кажуть демінери — 1 рік війни означає 5 років робіт з розмінування.

Прямий ефір