"Один день — ціле життя": оборона ДАП та її герої — спогади (ВІДЕО)

Пам'ять захисників Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф'єва сьогодні, 20 січня, вшанували президент України Володимир Зеленський, військовослужбовці та родичі загиблих, інформує "Дом".

Захисників ДАП 20 січня вшановуватимуть щороку. У Міністерстві оборони України підписано відповідний наказ. Цей день 2015 року став останнім в обороні ДАП. За тиждень до повного підриву нового терміналу аеропорту, 13 січня 2015 року, було знищено символ оборони — диспетчерську вежу аеропорту. Незаконні збройні формування перейшли у наступ.

"Два поверхи метрових перекриттів розлетілися в пух. Спочатку нас підняло інерцією вибухової хвилі, а потім ми полетіли вниз. Когось поховало. Когось сильно поранило", — згадує учасник оборони ДАП, головний сержант І аеромобільної роти 90-го окремого аеромобіля. Анатолій Свирид.

Військовий — один із тих "кіборгів", які їхали на допомогу захисникам аеропорту в останні дні запеклих боїв за термінал.

"День, проведений тут, — це все життя. Постійні бої, холод. Але ми їхали, бо там наші брати, це наша земля, наш прапор там", — каже Анатолій Свирид.

У термінал Анатолій із побратимами заїхав під ранок 19 січня.

"І одразу були щільні обстріли, у тому числі мінометами. З ранку пішла газова атака. В обід був перший підрив. Наступного — остаточний підрив, коли було багато загиблих", — згадує "кіборг".

Під час підриву терміналу військовий втратив трьох товаришів по службі зі своєї роти. Сам був двічі поранений, у тілі "кіборга" — понад 20 уламків.

"Найстрашніше, що вмирають твої хлопці в тебе на руках, і ти допомогти їм не можеш", — говорить Свирид.

Щоб евакуювати поранених, він розпочав переговори з незаконними збройними формуваннями — на місяць потрапив у полон.

"Настає період, коли ти переуваєш там, що тобі вже все одно, що з тобою буде. Я хлопців тих тренував, я кинути їх не міг ніяк. І мені дружина сказала: "Якби ти пішов звідти, то я б тебе не зрозуміла ", — згадує захисник.

242 дні військові, добровольці, волонтери, медики тримали оборону головного форпосту, продемонструвавши мужність та стійкість українського духу. Навіть офіційні дані про кількість загиблих та поранених відрізняються. Говорять про більш ніж 200 загиблих. За інформацією Генштабу, за час оборони аеропорту загинув 101 військовослужбовець, 404 зазнали поранень, 9 зникли безвісти. Серед героїв, чиї серця перестали битися 20 січня 2015-го — Іван Зубков та Анатолій Чупілка.

"Йому виповнилося у вересні 2014 року 40 років. Його не мали брати в армію, у нього четверо дітей, і його не призвали. Він сам пішов, він не зміг терпіти, що ворог топче нашу землю, що вбивають дітей, жінок. Він не міг сидіти вдома", — каже мати Анатолія Катерина Чупилка.

"Мій син був офіцером запасу. Щойно почалася війна, з першого дня він пішов у військкомат і попросив, щоб його взяли добровольцем на війну. Він мені сказав: "Мамо, почалася війна, я маю йти захищати державу", — згадує мама Івана Антоніна Зубкова.

Захисники Донецького аеропорту стали символом честі та прагнення українців до свободи та незалежності.

Читайте також: Підсумки 20 січня: зустріч Зеленського та Дуди, підтримка США та річниця завершення боїв за Донецький аеропорт (ВІДЕО)

Нагадаємо, бої за Донецький аеропорт тривали з вересня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших у війні на сході України. Бої відбувалися між українськими військами і бійцями добровольчих формувань з одного боку та незаконними збройними формуваннями — з іншого за контроль на летовищем. Оборона терміналів аеропорту українськими захисниками тривала 242 дні.