Дуже дивна історія: інтерв'ю з політиком Дмитром Гудковим про його випровадження з Росії

Дмитрий Гудков. Скриншот видео: kanaldom.tv

Буквально за два тижні російська влада зачистила політичне і медійне поле в країні. Готуючись до майбутніх парламентських виборів, Кремль, мабуть, прагне максимально убезпечити провладних кандидатів і ліквідувати саму можливість публікації іншої точки зору, що не збігається з офіційною.

Заарештований і засуджений Олексій Навальний. Колишнього виконавчого директора організації "Открытая Россия" Андрія Пивоварова заарештували в аеропорту Пулково, зупинивши літак вже на зльоті буквально на стерновій доріжці — і це при тому, що за кілька днів до цього "Открытая Россия" оголосила про самоліквідацію. Пивоварова судитимуть за "співпрацю з небажаною організацією", йому загрожує до 6 років позбавлення волі.

До опозиційного політика Дмитра Гудкова прийшли з обшуком і звинуватили в заподіянні особливо великого майнового збитку шляхом обману. Дмитро Гудков змушений був виїхати з Росії. Чому — опозиційний політик розповідає у програмі "На самом деле: Россия" телеканалу "Дом.

Ведуча програми — Марія Строєва.

— Що саме вам інкримінується? У чому, власне, вас звинуватили?

— Насправді, це взагалі дуже дивна історія. Тому що у мене є 61-річна тітка, яка дуже давно — 8 років тому — орендувала у міста підвальне приміщення, здається, в 120 кв. м. Підвал був сирий, брудний, із щурами... Вона його відремонтувала, вийшло кілька кімнат. І розмістила там якийсь навчальний центр. (Чому я говорю "якийсь", бо я все життя займався або журналістикою, або політикою, і навіть назву фірми я дізнався тоді, коли до мене з обшуком прийшли).

Далі місто підняло орендну плату. Вони рік листувалися про те, щоб її знизити. Коли це не вдалося зробити, тітка просто передала назад підвальне приміщення в уже відремонтованому вигляді. Але прийшли з обшуком чомусь до мене. Нібито я змусив тітку не заплатити якийсь борг за орендну плату. Ну, загалом, справа насправді смішна і навіть вигадана. Не те, що сфабрикована. Вигадана.

Заборгованість з орендної плати була невелика, але зате у цій справі працював цілий відділ Головного слідчого управління МВС. Було 14 обшуків, в яких брали участь близько 200 осіб, напевно. Тільки до мене у село, де у нас два будинки — у батьків і у мене, приїхали 37 осіб. 15 осіб із автоматами, наприклад, 10 автомобілів.

Я спочатку взагалі проходив як свідок. Увечері мій статус змінився. Тітка взагалі ніякою політикою ніколи не займалася. Їй 61 рік. І ось, прийшли в день народження її онука і нас заарештовують — мене і тітку. Садять до найжорсткішого спецприймальника — ізолятор тимчасового тримання, де о 6 ранку підйом, гімн включають, постійні обшуки, в душ ти йдеш у кайданках, кімната 5 кв. м із діркою в підлозі замість туалету. Ліжко — 180 см в довжину, а у мене зріст 196 см, тому там спати було практично неможливо.

Далі був шум, скандал. Всі мене в країні підтримали, Європейський Союз приєднався. І ввечері несподівано, коли я вже готувався до найгіршого, мене випустили. Мій батько і моя дружина, які в цей момент були на волі, сказали, що їм дзвонили люди, пов'язані з силовиками та адміністрацією президента, і просто сказали, що якщо Гудков не виїде негайно, то тітка опиниться у в'язниці. Також й інші родичі.

Я подумав: ну, нехай собою ризикувати готовий, але щоб сіла ні в чому невинна моя тітка (вона в шоці звідти вийшла), мій брат і так далі... Я вирішив, що я не готовий. Тим більше, що зрозуміло — на вибори вони мене вже не пускають, а всім іншим можна займатися, не перебуваючи в Росії — журналістикою, публіцистикою, підтримкою політв'язнів. Тому я взяв брата, ми сіли в автомобіль і поїхали. Домовилися з батьками, які у мене живуть в Болгарії, що ми до них приїдемо. Поїхали не через Білорусь, а через Україну, де у мене багато друзів. Поки я тут зупинився, щоб побачитися з друзями, сходити до своїх друзів-журналістів на ефіри. А далі поїду до Болгарії.

Зрозуміло, що вони не хотіли мене пустити на вибори. Бо заміряли мій рейтинг в окрузі, у мене він 25% на старті. Тобто я виграю вибори у будь-якого кандидата від партії влади, у будь-якого — навіть якщо вони вкинуть 10% голосів.

Але вони просто хочуть, щоб лідерів не було або на волі, або в країні, коли вони фальсифікують ці вибори. Щоб не було протестів. І взагалі їм не потрібен Дмитро Гудков в президентському віці в парламенті. Причому, я вважаюся політиком помірних поглядів. Мені симпатизують не тільки громадяни. Мені симпатизує зокрема частина еліт, яка втомилася від цієї абсолютно божевільної політики, постійної конфронтації з Заходом, постійного знищення економіки нашої країни.

І ось, видворили з країни, залякали всіх моїх родичів. Не мене, звичайно. Але я завжди був готовий до різних варіантів.

— А зараз у вас в Росії є адвокат? Хтось представляє ваші інтереси? І після фактичного випровадження з країни — чи закрито кримінальну справу проти вас?

— Ні, не закрито. Справа триває. Крім того, вони продовжили слідство до кінця серпня. Тітка моя під підпискою про невиїзд. У п'ятницю, 11 червня, її викликали до головного слідчого. Чим це все закінчиться, ми поки не знаємо. Вона, звичайно, заручниця.

Чесно кажучи, мене попереджали десь місяць тому, що у силовиків є інший спосіб не пустити мене на вибори. Я запитав: "Який спосіб?". Мені відповіли: "Вони копають під твоїх родичів". Я тоді подумав: ну, начебто батьків я вивіз два роки тому. Брат у мене формально навіть не перебуває ніде, ні в яких там фірмах, компаніях. Я не міг уявити, що вони доберуться до тітки.

Треба розуміти, що у тітки крім цього малого підприємства взагалі нічого ніколи не було. Й то їй не дали можливість там працювати, бо місто підняло орендні ставки, і фірма вже давно розорилася. Це справа 2015 року. Компанія була у стадії банкрутства. Не було взагалі ніяких претензій до цієї фірми. Тобто таких історій просто мільйон. Ну, ось вона спливає якраз напередодні виборів.

— Ви ж відразу сказали, що ваш від'їзд з Росії тимчасовий, і що ви маєте намір повернутися. Ви сподіваєтеся, що ситуація зміниться кардинальним чином і в майбутньому вам відкриють дорогу додому?

— Якщо у них завдання видавити мене на період виборів, вони це завдання розв'язали. Звичайно, я хочу повернутися в країну. Власне, у мене там все — квартира, будинок, у дружини там робота, дитина ходить до школи. Звичайно, я хочу повернутися. Буду спостерігати зараз за тим, як все це розвивається.

— Наскільки я розумію, ваша виборча історія цього року, на жаль, завершена. Як вам здається, взагалі коректно називати те, що буде восени в Росії, виборами? Оскільки зачистка виборчого поля якось вже дуже йде зараз жорстко та швидко.

— У нас це давно вже не можна називати виборами, бо опозицію на вибори не пускають. Вибори перетворилися на триденне голосування. Не один день, а три дні, бо вже ніхто в ці вибори не вірить, явка вкрай низька. Ось вони перейшли у формат триденного голосування.

Це відбувається, по суті, без спостерігачів. Тому вночі на якомусь окрузі цифри можуть різко змінитися. Може, не в Москві, але особливо в регіонах. Там можуть вкинути бюлетені. Там можуть перерахувати як завгодно.

Щоб ви просто розуміли: влада настільки зараз непопулярна, я маю на увазі партію влади, що навіть при всіх цих процедурах можна виграти.

У 2019 році на виборах до Московської міської Думи там теж нікого не пустили. Основних кандидатів посадили. Я тоді 36 діб провів у спецприймальнику, як і багато інших кандидатів. Але ми вказали на тих, кого треба підтримати замість нас. І перемогли просто манекени, ніхто — люди, яких ніхто не знав.

Просто ми вказали на них, щоб влада не провела своїх депутатів. Проголосуймо ось за... і просто вибрали навмання. Тих, хто є, скажімо так, найменшим злом. І ось манекени виграють у чиновників, у депутатів від партії влади.

Я думаю, що цього разу в Думу можуть проскочити якісь незалежні люди. Їх буде вкрай мало, бо якщо ще у 2019 році від парламентських партій були якісь пристойні люди, то зараз навіть парламентська опозиція узгоджує все по прізвищах з адміністрацією президента, з силовиками.

— На ваш погляд, перебуваючи у вигнанні, політик може на щось вплинути в Росії? Продовжувати впливати на громадську думку і намагатися таким чином змінювати ситуацію. Або для цього все-таки треба перебувати всередині країни?

— Мені не подобається слово вигнання. Я мандрую. Мені так більше подобається.

Розумієте, в країні ти нічого не зможеш зробити, якщо тебе посадять. Ти навіть не зможеш поспілкуватися зі своїми родичами. У кращому випадку, до тебе буде приходити адвокат. Ти не можеш користуватися інтернетом. Ти не можеш працювати в соціальних мережах.

Це питання я теж собі поставив. Чи зможу? Власне все інше крім виборів можна робити з будь-якої точки планети. Все-таки ми живемо не в минулому столітті. Ми живемо у світі нових технологій, інтернету, і не важливо, де ти — наприклад, в локдауні у себе на дачі. В селі ось коли я сидів, провів інтернет, виходив у ефіри, писав пости. Робив якісь розслідування, ролики. Чи ти в Болгарії, в Україні або ще десь. Тобто все те ж саме можна робити.

Так, хтось, напевно, засмутився, що я поїхав. Але якщо чесно, більшість підтримала моє рішення. Я думав, буде гірше. Ні, всі все розуміють прекрасно. Всі розуміють, що тюремний строк не призведе до якихось змін, не приведе до якихось масових протестів. На жаль, ось як у випадку з Олексієм Навальним — так, люди виходили, але їх було недостатньо для того, щоб домогтися визволення Олексія. І мені дуже було боляче спостерігати за тим, що там з ним відбувається. Я добре знаю його сім'ю, дружину Юлю. Звичайно, те, що відбувається з Олексієм, — це повне беззаконня.

Андрій Пивоваров, якого зараз взагалі взяли і посадили просто так у СІЗО на 2 місяці. Це лідер "Открытой России", яка вже закрилася.

Тому я буду продовжувати займатися тим, чим займався. Ну, крім виборів. Вибори для мене — опція закрита. Мені здається, можна зараз допомагати ефективно, навіть не перебуваючи в Росії — політв'язням, незалежним журналістам. Якусь сформувати касу взаємодопомоги. Постаратися об'єднати прогресивних вихідців із Росії за кордоном, яким не байдуже, що там в країні відбувається.

Ну, і паралельно можна хоча б на рівні документів готувати конституційну реформу, судову реформу, реформу виборів. Взагалі, це те, чим я завжди займався в Держдумі, коли був депутатом (2011-2016 роки, — ред.). Бо коли режим в країні зміниться... Я не знаю, коли це станеться, але це в будь-якому випадку станеться. Наприклад, мій батько Геннадій Гудков вперше в політику пішов в 45 років. Мені зараз 41 рік.

Тому, сподіваюся, у мене ще буде час взяти участь у реформуванні Росії. І до цього треба серйозно готуватися.

Прямий ефір