Україна наш дім

Про суди проти РФ та умінні жити в одній державі: "Неофициальный разговор" із заступником міністра закордонних справ Євгеном Єніним

Євген Єнін. Фото: kanaldom.tv

Євген Єнін — заступник міністра закордонних справ України, дипломат, юрист. У минулому — заступник генпрокурора України. Дипломатичну кар'єру починав в посольстві України в Молдові, працював українським радником-посланником в Італії. Також представляє Україну у справах проти Росії, які розглядаються в Міжнародному суді ООН і арбітражних трибуналах з морського права.

"Моя компетенція не обмежується тільки міжнародно-правовим напрямком, це і консульський блок, це і департаменти, які є кураторами співпраці з країнами Азії, а також департамент, який є куратором відносин з обома американськими континентами", — пояснює заступник міністра.

Сьогодні Євген Єнін — герой програми "Неофициальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча програми — Карина Самохвалова.

"Нам потрібно набратися терпіння і пройти цей шлях"

— Ви ж займалися конфліктом в Придністров'ї, який зараз в статусі замороженого. Як Україні не потрапити в таку ж ситуацію, як в Придністров'ї, в Абхазії?

— Поїздка в Молдову була моєю першою дипломатичною місією. Я займався конфліктом в Придністров'ї практично 10 років, пізніше захистив кандидатську дисертацію з цього питання. І безумовно, дуже чітко розумію, як функціонує цей конфлікт, за якими законами, правилами. І так само досить добре розумію, яким чином можна його розв'язати.

Не менш важливу частину має і постконфліктне врегулювання процесу. Що нам потрібно? Це найпростіші людські речі: це терпіння, терпіння, і ще раз терпіння.

Уміння жити в одній державі, вміння прийняти іншу точку зору, яка може бути тобі неприємна, але рішення будь-якого конфлікту — це завжди певною мірою компроміс. І дуже важливо, щоб за результатами компромісного рішення формула, по якій буде жити держава, означала її життєздатність.

— Як Україна бореться за серця людей, зокрема на міжнародній арені?

— Напевно, найкращим оцінювачем буде час. Ми ростимо дітей, і ми хочемо, щоб вони були щасливими та жили в справжній європейській державі, де права людей дійсно поважаються, де є гарантії недоторканності власності, де ніхто не зазнає ніяких принижень або утисків за ознаками національності, віросповідання, політичних поглядів. І все це процес, який вимагає певного часу.

Нам потрібно набратися терпіння і пройти цей шлях, тому що альтернативи йому немає.

— Зараз багато говорять про перехідне правосуддя. Наскільки воно виправдовує себе і як може допомогти людям з непідконтрольною території?

— Безумовно, питання справедливості є одним з найбільш ключових. Ми бачимо те, що відбувається на війні, ми розуміємо, що питання справедливості дуже часто пов'язане з тією кров'ю, яка, на жаль, пролилася.

Що може об'єднати людей? Звичайно ж, це думка про спільне майбутнє, а не про відмінності в минулому. Згадаймо Європу. Через кілька років після завершення Другої світової війни ті країни, які стояли по різні сторони барикад, об'єднали державні механізми, а потім і народи, показавши їм перспективу.

Саме такою повинна бути стратегія врегулювання. Перехідне правосуддя, безумовно, є одним з важливих елементів "дорожньої карти" врегулювання, оскільки завжди постає питання про покарання за ті військові злочини та злочини проти людяності, які були здійснені.

Військові злочини, злочини проти людяності — це абсолютно червона риса для всіх конфліктів.

"Петля навколо Росії зімкнеться. І вона вже змикається"

— За цими конфліктами стоїть Росія. Які найуспішніші кейси України проти Росії ви можете перерахувати?

— Так, за всім цим стоїть Росія. Більш того, у всіх судових процесах, які я веду, як агент України, — чи в Міжнародному суді ООН, чи в міжнародних морських трибуналах, чи мої колеги, які ведуть справи України проти Росії в Європейському суді з прав людини — ми усі бачимо чітко, що за цим всім стоїть Росія.

Карина Самохвалова та Євген Єнін

Вседенно і всеношно ми збираємо докази та підтвердження того, що це саме воля російської сторони. Що ні про яку громадянську війну, ні про якийсь внутрішній конфлікт мови йти не може, що все, що ми маємо на сьогодні, — це все результат таємної дипломатії Росії або відкритих дій по фінансуванню тероризму, або з інших грубих порушень міжнародних прав і конвенцій.

Якщо ми говоримо, наприклад, про збиття малазійського "Боїнга" — за цим стоїть Росія.

Ми були першою країною, яка подала позов до Міжнародного суду ООН в межах Міжнародної конвенції по боротьбі з фінансуванням тероризму. І першою країною, проти якої такий позов поданий, виявилася саме Росія.

До речі, ми маємо важливий проміжний результат. Міжнародний суд ООН встановив юрисдикцію у цій справі. Тим самим він визнав, що ті факти, які ми привели, дійсно мають місце, і що в межах зібраних нами доказів ми можемо говорити про порушення російською стороною Конвенції по боротьбі з фінансуванням тероризму. Це ще не остаточна перемога, але дуже значний крок до неї.

І це не просто якась ефемерна велика політика. Російській стороні в її меморандумі має бути не просто на словах, а з доказами пояснити нам, яким чином екіпаж установки "Бук", який належав 53 бригаді ППО російських збройних сил, перетнув кордон України та збив абсолютно невинний цивільний літак. Яким чином російська сторона розслідувала ці злочини. Чи є взагалі якісь кримінальні процеси, учасниками яких є військовослужбовці, керівництво цієї бригади. Що робити з міністром оборони Російської Федерації Шойгу, який давав прямі вказівки на направлення російських військових підрозділів і постачання зброї на Донбас, і проводив операцію з тимчасової окупації Криму. Що з розслідуванням щодо панів Зюганова і Жириновського, які у відкритих ефірах закликали до постачання зброї або комбатантів на територію конфліктів, на територію Одеської та Донецької областей. Всі ці речі російській стороні доведеться пояснити.

Що ми будемо мати по фіналу? Мова йде не просто про будь-які фінансові компенсації. Ми говоримо про те, що російська сторона повинна бути визнана державою-спонсором тероризму.

А з терористами, як неодноразово заявляв сам Путін, розмов не ведеться. З ними не ведеться ніякого бізнесу. Якими будуть подальші рішення всього цивілізованого суспільства у відносинах із державою, яке веде терористичну діяльність і підтримує її за кордоном, ми можемо здогадатися, подивившись на ті санкційні режими, які на сьогодні діють відносно Ірану, щодо низки інших держав. Вони просто не можуть отримати іноземних інвестицій, доступу до іноземних технологій, торгівля з ними обмежується. Все це буде дуже серйозно збільшувати ціну для російської держави за чинну агресію.

— А як по-вашому, скільки повинен тривати такий судовий процес? Це два, чотири роки або десятиліття?

— Безумовно, я хотів би бачити результат ще станом на вчора. Але за нами сила правди.

Євген Єнін

І скільки б російська сторона не відтягувала наступ абсолютно очевидних наслідків, це все більш і більш здорожує ціну.

Можу навести конкретний приклад, коли російська сторона використовує різні судові механізми і оскаржує в апеляційному або касаційному порядку, наприклад, результати комерційних арбітражів. Але це абсолютно не зупиняє рішення, які набули чинності. Тому нараховується пеня, а все це лягає на плечі простого російського платника податків, який в якийсь момент скаже "а куди йдуть наші гроші?".

— До речі, про які суми зараз йде мова? Скільки простий російський платник податків зараз повинен українському?

— Процеси тільки почалися. Ми маємо поки що перші позитивні результати.

Якщо говорити про комерційні арбітражі, у нас їх понад 12. А по трьох з них, як мінімум, є вже перші позитивні рішення. Це сукупно десь приблизно 250 млн дол.

Безумовно, основні позови ще попереду. Той же "Нафтогаз" успішно пройшов юрисдикційну фазу.

Нагадаю, що наші позовні претензії обчислюються понад 4,5 млрд дол. Підприємства, які втратили свою власність, втратили прибуток, ми активно заохочуємо, щоб звертатися в арбітражі та відсуджувати, відсуджувати й ще раз відсуджувати у російської сторони все, що вони втратили.

— Пам'ятаю, що коли ви працювали ще в Генпрокуратурі, ви заявляли про повернення активів Януковича і його оточення. Тоді називалися суми, якщо не помиляюся, 80 млрд дол.

— Я брав активну участь в тому, що ми повернули до державного бюджету 1,5 млрд дол. І це не якісь міфічні цінні папери, це 1,3 млрд дол. готівкою і близько 200 млн дол. цінними паперами, на розмір яких був скорочений державний борг України. Безумовно, це ще не межа.

— Це які країни?

— Якщо трохи зануритися в цю тему, мова йшла про злочинну організацію часів Януковича. Коли по суті найближче оточення Януковича, яке родом з Донбасу, обкрадало насамперед той же Донбас. Вони збирали гроші з усієї України, з усіх галузей економіки, відмивали їх спочатку в Україні, потім через так звані підприємства-хаби виводили ці гроші в міжнародні "відмив очні" центри.

Ми вперше в історії двосторонніх відносин з США повернули 600 тис. дол. з американської землі.

Безумовно, були завдання щодо повернення в Україну VIP-втікачів, VIP-злочинців. Зазначу, що це були чиновники категорії "А". Це керівники окремих державних агентств.

Так само ми екстрагували в закордонні країни тих осіб, які вчинили тяжкі, особливо тяжкі злочини в інших країнах. Оскільки ми прекрасно розуміємо, що перебуваючи в Україні, вони продовжували займатися своєю злочинною діяльністю.

Карина Самохвалова та Євген Єнін

Наприклад, це король шахраїв Жильбер Шеклі, це людина, яка одягала силіконову маску, дзвонила, скажімо, керівнику якогось комерційного банку, представляючись головою Центробанку Франції, та говорив, що вони разом зі спецслужбами проводять контрольну закупівлю з протидії мафії або наркоторговцям і просив перерахувати на конкретний рахунок там десь 30-50 мільйонів. В цілому він "наколядував" десь на пів мільярда. Прилетів в Україну з черговою серією масок з тим, щоб здійснювати чергові злочини. Ми повернули його до Франції. І там він був засуджений.

Так само до Франції поїхав права рука колишнього прем'єрміністра Берлусконі. Це все дуже драматичні історії.

— Ось такі ваші дії якось впливають на простого українця?

— Ми це робимо заради того, щоб люди відчували, що момент справедливості є. Що людина живе в державі, яка вважається здатною постояти за його права, щоб не сталося. Ведемо ми мову про переговори з Іраном щодо компенсацій, чи ведемо справи в Міжнародному суді ООН, або в Європейському суді з прав людини.

В кінцевому підсумку, ми хочемо, щоб в підручниках з історії, за якими вчитимуться наші діти та онуки, вони розуміли дуже чітко, що сталося в Україні в період 2014, 2015, 2016 років. Щоб вони не читали якісь байки про нібито громадянську війну або про якийсь там міфічний конфлікт всередині України. Щоб вони розуміли, що все, що ми маємо сьогодні, багато в чому є результатом прямої агресивної діяльності Російської Федерації — держави, яка підтримує фінансування тероризму.

Звичайно, це процес трудомісткий. Звичайно, ми не спимо дні та ночі. Слідчі, прокурори, Міністерство юстиції, всі міністерства, які допомагають нам фіксувати порушення, збирати докази, обробляти їх і подавати або в Міжнародний суд ООН, або в Міжнародний кримінальний суд, прокурор якого не так давно сказала, що вона відкриває кейс щодо України, про який ми попросили ще п'ять років тому.

Все це рано чи пізно дуже обтяжить роль і ситуацію для Російської Федерації, яка опиниться в абсолютній ізоляції. Яка змушена буде оплачувати багатомільярдні рахунки по позовах, які програла. Все це рано чи пізно призведе до того, що ми відновимо мир на нашій землі. Ми доведемо людям, що справедливість є, і ми будемо пишатися тим, що ми змогли зробити це.

— Ми дійсно дуже багато робимо, і міжнародні партнери нас підтримують. Але є такі інструменти, як Рада безпеки ООН, де Росія поставить вето і всі наші зусилля як би прахом. Тобто ви все це робите, а у підсумку — що?

— Результат вже починає відчуватися, і буде очевидний, чим далі — тим більше. Безумовно, у нас немає ніяких ілюзій щодо того, що чинні міжнародні інститути або норми міжнародного права далеко не завжди є ефективними. Далеко не завжди вони дають миттєвий результат. Ми, як дипломати, розуміємо, що найбільш важливо тут терпіння і дуже скрупульозна праця щодо збору доказів, щодо переконання всіх наших партнерів, щодо посилення коаліції тих партнерів, яких ми маємо. І, до речі, остання подія, пов'язана з посиленням російських провокацій навколо українського кордону і на тимчасово окупованих територіях в Криму дуже чітко показує, що коаліція міжнародних партнерів навколо України сильна, як ніколи.

Євген Єнін. Фото: kanaldom.tv

Ми бачимо, що, попри свій статус постійного члена Ради безпеки ООН, ми все одно знаходимо механізми, за день до того, чи роком пізніше, щоб притягнути РФ до відповідальності. Яскравий приклад — це "Боїнг" MH-17. Так, ми бачили, що всі наші спроби створити міжнародний трибунал під парасолькою ООН з розслідування збиття цього "Боїнга" приречені на невдачу, тому що Росія має право вето в Раді безпеки. Але нам на допомогу прийшли наші голландські партнери, які люб'язно погодилися на основі своєї юрисдикції почати кримінальний процес із залученням осіб, відповідальних за збитий "Боїнг". Так, на сьогодні, це всього лише там кілька людей, але слідство триває, безумовно, дуже складно довести прямий шлях від виконавця, який сидів і натискав кнопку в установці "Бук", до Шойгу, до Путіна.

Але, рано чи пізно, ця петля навколо Росії зімкнеться. І вона вже змикається. Всі говорили: йой, коли це буде?! А подивіться. Британія вводить санкції проти Росії за вбивство Скрипаля. Американський уряд вводить чергову порцію санкцій проти РФ, зокрема, "кримський пакет". Чергові санкції.

— Польща — Смоленськ.

— Так, Польща — Смоленськ. Німеччина — дезінформація.

Це все має дуже такий серйозний накопичувальний ефект, це все підтверджує масовий характер грубого порушення міжнародних конвенцій російською стороною. Так, ми на сьогодні не маємо єдиного суду, або єдиного якогось міжнародного документа, який би мав перелік усіх порушень міжнародного права. Тому це розбите відразу на кілька процесів. Вони на різних стадіях розгляду. Це дає нам іноді навіть більшу свободу маневру. Найголовніше — результат.

— Україні не вигідно об'єднати це все?

— Річ у тому, що кожен процес, який ми маємо, заснований на тій чи іншій конвенції. Кожна з цих конвенцій має той чи інший конкретний окремий механізм захисту порушених прав.

Якщо ми говоримо про Конвенцію по боротьбі з фінансуванням тероризму — це Міжнародний суд ООН. Якщо ми говоримо про Конвенцію ООН з морського права — це міжнародні морські трибунали. Це комерційні арбітражі, це Європейський суд з прав людини, це Міжнародний кримінальний суд. Цеглинка за цеглинкою ми збираємо докази та йдемо вперед.

Бліц про особисте

— А як дипломати відпочивають від складних переговорів?

— Точно також, як і люди інших професій. Йога, медитація. Хтось ще якісь інструменти використовує. Спорт. Ось я просто згадую переговори з іранською стороною. Це 12,5 годин. І, звичайно ж, це не може не втомити будь-яку людину.

— Скільки заступник міністра закордонних справ проходить в день кроків до роботи?

— Не знаю. Тисяч 15.

— Ви пішки йдете на роботу?

— Звісно. Я відносно недалеко живу. Плюс я люблю спорт. Одне з моїх захоплень — це марафонський біг. І рух — це те, що робить мене наповненим енергією, щасливим. Це досить популярне захоплення, коли ти можеш об'єднувати захоплення спортом і якісь туристичні інтереси.

Євген Єнін

— У вас двоє дітей, теж з вами бігають?

— Так. Старший син, йому 9 років, він пару раз вже брав участь в невеликих забігах. Але дуже хоче йти батьковим шляхом.

— А де ви з дружиною познайомилися?

— Не повірите. Як людина, яка дуже багато працює, ми познайомилися в МЗС.

— Два дипломати в одній родині?

— Так, у нас дипломатична сім'я. Причому, я — зі сходу, дружина — із заходу. Познайомилися ми в Києві, одружилися, і ось 10 років разом.

— А скільки мов на двох ви знаєте?

— Дружина знає більше. У мене тільки три — румунський, англійська та італійська. А у дружини — англійська, німецька, польська, і італійський.

Сім'я Єніних

— Що ви можете зробити заради своїх дітей?

— Напевно, те ж саме, що і зробив би будь-який житель цієї планети.

— А заради своєї країни?

— Я хотів би згадати Герцена, який сказав: "Стільки зусиль людей направлено на те, щоб врятувати людство, країну, але, якщо кожен з них почне порятунок батьківщини або людства з себе, то він просунеться на цьому шляху набагато більше".

Прямий ефір