Про п'ять "безвізів" у різних сферах планує домовитися Україна з ЄС — про що йдеться, пояснив Шмигаль (ВІДЕО)

Уряд України планує домовитися з Європейським Союзом про 5 "безвізів" у різних сферах. Йдеться про промисловий, авіаційний, цифровий, енергетичний та митний "безвізи". Це має статися у найближчі кілька років. Про це сьогодні, 26 червня, заявив прем'єрміністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці у Facebook, інформує "Дом".

Очільник уряду пояснив, що це значить:

"Промисловий безвіз" (угода АСАА) — визначення української системи технічного регулювання та оцінки відповідності на рівні з європейською.

"Це дозволяє виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати до ЄС у пошуках офіційного представника. Укладання Угоди стане сигналом усьому світу, що в Україні якісне промислове виробництво, якому можна довіряти", — написав Шмигаль.

За його словами, підписання цього "безвізу" може відбутися в найближчий рік.

"Авіаційний безвіз" (угода про Спільний авіаційний простір).

"Це про лібералізацію допуску авіакомпаній на внутрішні ринки. Це означає, що українські авіаперевізники отримають розширений доступ на ринок ЄС і натомість європейські компанії зайдуть в Україну. Відтак конкуренція сприятиме зниженню цін на авіаквитки. Ринок авіаперевезень стане конкурентним, відкритим і прозорим", — пояснив очільник уряду.

Він додав, що "є всі сподівання, що ця угода також буде підписана вже цьогоріч".

"Митний безвіз" — приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та відповідно повноцінний запуск системи NCTS.

"За цими термінами стоїть вкрай важлива та фундаментальна реформа: обмін митними даними між Україною та країнами Європи. А це означає зменшення простору для шахрайства щодо митної вартості, а також спрощення роботи митниці для білого бізнесу. У березні цього року Держмитслужба розпочала етап національного застосування NCTS, а вже в 2022 році Україна може розпочати процес приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту", — розповів прем'єрміністр.

"Енергетичний безвіз" з ЄС — це відокремлення від енергосистеми з Білоруссю та Росією та приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E.

"Вже 2038 днів Україна не імпортує газ із Росії. Ринок електроенергії стане більш конкурентним та прозорим. Ми станемо частиною великої європейської енергетичної системи із чіткими та зрозумілими правилами гри. Це важливий етап для нашої енергетичної незалежності", — каже Шмигаль.

Планується, що таке приєднання відбудеться вже 2023 року.

"Цифровий безвіз" — або приєднання до цифрового ринку ЄС. За інформацією очільника уряду, позитивний ефект від приєднання до цього ринку експерти оцінюють в декілька мільярдів доларів для економіки України.

"Електронна комерція, телекомунікації, цифрові послуги. Все це частина цифрового ринку ЄС і ми активно готуємося, аби стати його частиною", — написав прем'єрміністр.

Він нагадав, що 2020 року Мінцифри була розроблена Дорожня карта інтеграції до такого ринку.

"Євроінтеграційні прагнення України — це не тільки питання приєднання до ЄС. Це також зміни та реформи, які потрібні нашій державі для успіху", — резюмував Денис Шмигаль.

Читайте також: Україна — на півдорозі до ЄС: що зроблено за п'ять років (ВІДЕО)

Нагадаємо, що уряди України та Китаю працюють над підготовкою угоди про безвізовий режим між країнами.