Нюанси весняної сесії ПАРЄ: інтерв'ю з очільницею української делегації Марією Мезенцевою

У понеділок, 19 квітня, стартувала чергова, весняна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Особливу увагу цей орган зазвичай приділяє правам людини. Зокрема, обговорили суд та ув'язнення російського опозиціонера Олексія Навального. І в цілому, регулярні порушення прав людини в окупованому Криму і на непідконтрольних Києву окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО).

Як і будь-яке обговорення дій Росії у сфері прав людини, пропозиція членів ПАРЄ поговорити на цю тему на черговому засіданні було зустрінуте гнівним випадом з боку російських політиків. Проте, російська делегація, хоч і дистанційно, але прийняла в участь в засіданні.

Нагадаємо, що у 2014 році Асамблея ввела санкції проти російської делегації за окупацію українського Криму, позбавила її права голосу та низки інших прав. У той час очільник російської делегації в ПАРЄ Олексій Пушков погрожував виходом Росії зі складу Асамблеї.

У підсумку, з ПАРЄ Росія так і не вийшла. Однак почала бойкотувати її засідання. А у зв'язку з накладеними на російську делегацію санкціями — у 2017 році відмовилася платити внески до Ради Європи. Щорічна сума, яку оплачувала РФ, в середньому становила 33 млн євро. Відповідно до статуту РЄ, державі-учасниці організації загрожує виключення в разі несплати внесків протягом двох років. Проте Росію з Ради Європи не виключили. Продовжуючи висловлювати стурбованість незаконними діями РФ на Донбасі та в окупованому Криму. А у 2019 році ПАРЄ підтверджує повноваження російської делегації. При цьому — не забувши закликати її до припинення порушень прав людини та пристрахавши моніторинговою місією.

"Асамблея очікує, що її чітке запрошення до діалогу буде прийнято і приведе до певних результатів. Ми закликаємо Моніторинговий комітет у найкоротші терміни надати звіт щодо виконання Російською Федерацією узятих на себе зобов'язань", — говорилося в заяві ПАРЄ 2019 року.

Вже на початку 2020 року ПАРЄ своєю резолюцією повернула повноваження російської делегації в повному обсязі. А її керівник — Петро Толстой — був обраний віцепрезидентом ПАРЄ, попри протести низки країн. При цьому Асамблея не забула нагадати в резолюції, з чого почалися сварки між Страсбургом і Москвою.

"Асамблея постановляє, що загальна оцінка стану виконання Російською Федерацією як своїх зобов'язань перед Радою Європи, так і низки резолюцій, прийнятих в період 2014-2019 років, буде зроблена у звіті з моніторингу, що готується. Асамблея також нагадує і підтверджує свою позицію щодо незаконної анексії Криму Російською Федерацією ", — говорилося в заяві 2020 року.

Залишаючись членом Ради Європи та продовжуючи регулярно брати участь в засіданнях його парламентської Асамблеї, Росія однак не змінює свою політику і відповіді на реакцію Європи. За оцінками низки аналітиків, такі дії нагадують політику умиротворення агресора в надії на те, що він повернеться в рамки дій, передбачених міжнародним правом. Однак останні події, а саме — так зване занулення президентських термінів Володимира Путіна, отруєння, арешт і ув'язнення опозиціонера Навального і посилення після цього санкцій Європи та США — в черговий раз доводять, що спроби налагодити мирний і конструктивний діалог для продуктивного міжнародного співробітництва з нинішньою кремлівською владою, найімовірніше, будуть приречені на провал.

Про те, як проходить цьогорічна весняна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи — у програмі "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" розповіла Марія Мезенцева, керівниця української парламентської делегації в ПАРЄ.

— Українська делегація на сесії ПАРЄ в Страсбурзі збирає підписи під заявою про провокації Росії. Наскільки стягування російських військ до нашого кордону на порядку денному міжнародних подій?

— Однозначно підтверджую озвучену вами тезу. Ми чули це і від канцлера Ангели Меркель учора. Вона присвятила годину свого виступу окупованим територіям. І коли вона почала їх оголошувати, першими були — окупований Крим, окупований Донбас, далі вона згадала Лівію, Сирію тощо.

Тут, в ПАРЄ, представлені 47 країн. І для нас важливою була сьогодні заява президента Європарламенту (Давида Сассолі, — ред.). Він послав дуже прямий сигнал, цитую: "Росія повинна зробити крок назад". Він говорив якраз про те, що ескалація і тиск присутністю російських військ (а їх понад 100 тисяч на нашому українсько-російському кордоні) не продовжують той діалог, про який заявлялося рік тому, коли російська делегація знову отримала в ПАРЄ свої повноваження.

До заяви нашої делегації приєдналися Європейська народна партія, Альянс лібералів і демократів та представники інших партій, які підписали нашу заяву — це понад дев'яти країн. Це Україна, група "Балтік +", Литва, Латвія, Естонія, Грузія, Швеція, Туреччина. Ми продовжуємо збір цих підписів. І ця заява з'явиться на сайті ПАРЄ і буде направлена до Бюро генерального секретаря і президенту.

Для нас також було важливо, що сьогодні у своєму посланні до Федеральних зборів президент РФ Володимир Путін не фокусувався на відозвах до застосування військової сили. Це відзначили європейські партнери. Але ніхто не розслабляється.

— А ПАРЄ коментує його заяву?

— Конкретних коментарів не було. Під час його спічу мене зачепила єдина фраза. Вона була адресована, я думаю, якраз Україні. І президент Путін, мені здається, сказав, що вони використовують всі заходи, які можливо, для того, щоб відстоювати свої інтереси також в плані захисту.

Захисту від кого? Мені як харків'янці й у 2014 році не потрібен був захист російських солдатів у себе вдома, так він не потрібен і сьогодні.

І цей аргумент важливо пояснювати нашим європейським колегам, які зараз мене оточують. Він дуже дохідливий та зрозумілий. Тому що не всі, повірте, за сім років війни розібралися в суті конфлікту.

Хочу також відзначити, що ми змогли просунути в резолюцію поправки, які стосувалися окупованих територій, безпосередньо Криму. Їх максимально критикувала російська делегація, в моменті, який стосувався національних меншин.

Але ми дуже раді, що ця резолюція прийнята, і наша поправка зокрема. Також в червні ми очікуємо вже голосування конкретно по резолюції щодо Криму і прав людини в Криму, в яку також були включені всі українські поправки.

Сьогодні всі наші поправки також були прийняті ще до двох резолюцій. Щодо Білорусі — це стосувалося проведення необхідної демократичної реформи у сфері виборів, і також придушення тих ескалацій, які тривають у наших сусідів.

Завтра, 22 квітня, будуть дебати — urgent debates, тобто термінові дебати по кейсу Алексія Навального, де наша делегація буде інкорпорувати максимально такі ж випадки політичних в'язнів Кремля на всіх окупованих територіях в Україні та за її межами, в Росії та за її межами на прикладі цього кейса.

Ми всі записалися на виступ, і способом жеребкування будуть визначені спікери. В кінці буде проголосована резолюція. Ми цього дуже чекаємо.

— На сесії членів ПАРЄ Ангела Меркель заявила про те, що Німеччина підтримує будівництво "Північного потоку-2", попри негативну позицію країн ЄС з приводу російського газопроводу. Як ви це розцінюєте?

— Я вважаю, що Ангела Меркель досить нейтрально відповіла на це питання, хоча воно стосувалося, напевно, саме тих коштів, які дві німецькі компанії надали цьому проєкту. Кожна — 700 млн євро. Це чималі гроші. Ми всі знаємо, що залишився невеликий відрізок для того, щоб добудувати "Північний потік".

Але також Ангела Меркель сказала, що вона рада тому, що Україна продовжує забезпечувати безперебійне постачання газу з Росії як країна-транзит в Європу. Це вона зазначила більш чітко, ніж перспективи "Північного потоку-2".

— У Держдумі РФ не виключили вихід Росії з ПАРЄ, вони постійно говорять про це. Як тільки якісь питання виникають, зокрема, в цей раз з приводу Навального. Як вважаєте, до чого ці заяви, та які наслідки можуть бути? Чи вийдуть або їм це взагалі не вигідно?

— Це черговий шантаж і блеф. Немає ніяких намірів виходити з ПАРЄ. Вони й так дуже довго поверталися сюди з 63 мільйонами євроборгу, який вони досі не виплатили.

Але річ не в цьому. Річ в тому, що для них все-таки важливий цей міжнародний майданчик, про що сказали вчора делегати Росії. Тому я не вірю в ці заяви (про вихід з ПАРЄ, — ред.). Вони самі собі суперечать.

У ПАРЄ не полишають надії на діалог. Хоча нагадаю, що єдина делегація ПАРЄ, повноваження якої були поставлені під сумнів в січні поточного року, — це була Росія. Це підтримали делегати інших країн. І народився документ, на семи сторінках якого ми бачимо відсилання до попередніх резолюцій, які стосуються безпосередньо України, порушення всіх прав і не тільки. Також згаданий кейс Навального, порушення прав людини на Донбасі та в окупованому Криму. Ми маємо документ, але прогресу з січня ми не бачимо.

Тому, чи скористаємося ми своїм легальним інструментом щодо оскарження повноважень делегації, — будемо дивитися. Але поки що за результатами дводенного перебування тут, в Страсбурзі, я бачу для української делегації тільки плюси.