Нові COVID-рекорди України: інтерв'ю з епідеміологинею Національної експертної групи з інфекційного контролю Катериною Сояк

Екатерина Сояк. Фото: kanaldom.tv

В Україні 18 жовтня було відзначено два абсолютних рекорди з початку пандемії коронавірусу.

Перший — з добової смертності. Від COVID-19 у країні упродовж доби померли 538 осіб. Україна зараз на другому місці у Європі за кількістю таких летальних випадків на 100 тис. населення.

Другий рекорд — за кількістю зроблених щеплень. За добу лікарі ввели 193 тис. доз вакцин від коронавірусу. Небувалі черги в пунктах вакцинації та поліклініках у регіонах, які потрапили до "червоної" зони — це Херсонська, Донецька, Одеська, Запорізька та Дніпропетровська області. Критична динаміка ще в чотирьох регіонах — у Луганській, Житомирській, Сумській та Харківській областях.

Згідно з прогнозом Київської школи економіки, число нових випадків COVID-19 найближчої доби-двох може перевищити 20 тис.

У Міністерстві охорони здоров'я України акцентують, що з 27 488 госпіталізованих з COVID-19 за тиждень з 11 до 17 жовтня — 94,2% були невакциновані.

"Дані Центрів з контролю та профілактики захворювань США свідчать про те, що невакциновані від коронавірусу люди мають в 11 разів більший ризик померти від штаму "дельта", ніж вакциновані. Ризик захворіти у невакцинованих вшестеро вищий, якщо порівняти з тими, хто отримав дві дози вакцини", — повідомили в українському Міністерстві охорони здоров'я.

Ситуацію в програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" аналізує лікарка-епідеміологиня Національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC) Катерина Сояк.

Ведучий програми — Денис Похила.

— На вашу думку, як лікарки, які реальні причини великої відмови від вакцин? Тому що навіть від деяких сімейних лікарів ми чуємо: "Ви знаєте, не все так однозначно з вакцинами, з самою епідемією". Що тоді вже говорити про пересічних українців?

— На жаль, є медики, які сумніваються та які відмовляються від вакцинації. Це, звісно, негарний приклад. Поганий хоча б тому, що вакцинація є доказовим методом профілактики. Тобто це є доказовою медициною, а не чиїмись домислами. Це абсолютно доведений факт, що вакцинація допомагає від тих інфекцій, які можна контролювати за допомоги щеплень. Ці інфекції називаються вакциноконтрольованими.

Але в нас у країні, на жаль, це не вчора відбулося — мені здається, що це роками сформована думка про вакцинацію. Тому що дуже багато розганяли чуток, якихось скандалів щодо імунізації й від інших інфекцій — щодо кору, щодо дифтерії. Тобто у нас було багато таких неправильних історій та корупційних скандалів. Тому населення дуже скептично ставиться до вакцини. Тим паче зараз, коли вона нова, — відповідно, це спричиняє додаткові страхи.

Але в будь-якому разі таке ставлення не лише до вакцин від COVID-19. Просто зараз ми пожинаємо плоди того, що ми роками формували таку думку та недовіру до медицини.

— Проте 193 тис. вакцинацій за одну добу — це добре. Чи можемо більше?

— Я думаю, що можемо. Тому що бригади працюють усе одно не на повну потужність. Вакцини є, відповідно, ми можемо збільшити обсяги вакцинації.

Моя особиста думка, що зараз такий підйом вакцинації пов'язаний із введенням обмежень щодо транспорту, щодо пересування між регіонами невакцинованих людей. І це все-таки мотивує людей зробити щеплення.

— Якщо говорити про бустерну дозу вакцини, або третю, що підсилює дію попередніх. Чи потрібно її вже зараз вводити в Україні? Тому що ефективність такого захисту від коронавірусу можна спостерігати в європейських країнах, в Америці.

— Це поки все-таки суперечливе ще питання. Тому що є досить авторитетні джерела, які свідчать, що й немає сенсу в третій, бустерній дозі. І Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) говорила про те, що з метою всесвітньої економії вакцин все-таки утриматися від третьої дози.

Щоб не вести ці розмови, мені здається, для України це в будь-якому разі поки не актуально. Доки ми не прищепили більшість населення двома дозами, ми навряд чи повинні розглядати варіант бустерної дози.

— На початку пандемії ваші колеги часто говорили, що поступово COVID-19 стане для нас чимось звичним, чимось схожим на звичайну застуду, не настільки небезпечним. Але ось інформація із Британії, що там з'явився ще більш заразний штам коронавірусу, який став частиною "дельти". Називається AY.4.2. Тобто прогнози, що COVID-19 поступово ставатиме менш небезпечним, вже не справджуються?

— Менш небезпечний коронавірус — це як версія розвитку подій, вона повинна настати рано чи пізно. Тому що ми не можемо жити в постійній напрузі.

Доки виникають нові штами, досить заразні (інфекційні, — ред.), ми маємо ось таку складну ситуацію. А з огляду на те, що у нас більшість населення не вакцинована, це створює додаткові ризики та погіршує ситуацію.

Але, власне, елімінація вірусу повинна відбутися у суспільстві, ми не можемо постійно бути у такій напрузі. У будь-якому разі це відбудеться. Наскільки швидко, ми поки не розуміємо.

— Так, зараз двома дозами вакциновано понад 6,7 млн ​​українців, це близько 18% дорослого населення. Однією дозою — 8 млн. За такої ситуації нам не уникнути повного локдауну?

— Щодо кількості людей — цього в будь-якому разі недостатньо, щоб говорити про якийсь захист. І нинішня кількість вакцинованих людей зараз уже жодним чином не виправить нам ситуацію. Ми вже увійшли до хвилі підйому захворюваності.

Те, що люди довакцинуються, — це добре щодо конкретних людей, це чудово. Але загалом це картину навряд чи виправить.

Але наявність локдауну в нашій країні все-таки, як ми бачили, набула трохи політичного характеру. І буде він чи ні, не завжди залежить від кількості захворілих. Це й заповнюваність лікарняних ліжок, ситуація у лікарнях тощо. Зважають і на інші фактори.

Тому щодо локдауну складно сказати — буде він чи ні. Ми його можемо уникнути з якихось інших причин (а не лише за кількістю хворих, — ред.). Є всі передумови до цього.

Прямий ефір