Нові норми мовного закону набрали чинності — кого торкнуться зміни та що загрожує порушникам (ВІДЕО)

Рік тому всю сферу обслуговування в Україні перевели на українську мову. Відтоді за недотримання мовного закону (закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної") омбудсменові поскаржилися понад 3,5 тис. українців. 16 січня набули чинності нові норми закону, інформує "Дом".

"Факти", "Комсомольская правда в Украине", "Вести", "Фокус", "Корреспондент", "Теленеделя" — ці та багато інших друкованих ЗМІ тепер виходитимуть українською. Норми мовного закону, що набули чинності, зобов'язують усі загальнонаціональні та регіональні видання перейти на державну мову. Медійники про майбутні зміни дізналися ще у 2019 році.

"У друкованих засобів масової інформації було достатньо часу, щоби підготуватися до набрання чинності ст. 25 мовного закону. Адже ця стаття, яка зобов'язує друковані засоби масової інформації з 16 січня 2022 року, насамперед виходити українською мовою, набуває чинності на 31-му році незалежності. На 26-му році Конституції, де 10-ю статтею визначено українську як державну, і на 30-му місяці функціонування мовного закону", — повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Стосуватимуться зміни не всіх друкованих ЗМІ — вони не поширюються на видання мовами корінних народів, а також англійською та іншими офіційними мовами Євросоюзу. Також закон не зобов'язує редакції відмовлятися від російськомовних та будь-яких інших версій: газети та журнали можна публікувати українською та іноземною мовами паралельно. Проте багато медійників вирішили повністю перейти на українську, бо видавати дві версії — нерентабельно.

"Не можна більше видавати паперові ЗМІ російською мовою без публікації тиражу українською мовою. Це така хитра норма, яка робить видання паперової преси російською мовою практично неможливим, тому що видавати й російський, й український тиражі дуже витратно", — пояснив "Дому" журналіст, культурний оглядач Юрій Володарський.

Порушників мовного законодавства штрафуватимуть. За перший випадок порушення — на суму від 3,4 тис. грн до 5,1 тис. грн. Якщо невиконання зафіксують протягом року ще раз, штраф зросте майже до 12 тис. грн. Проте експерти не розраховують на велику кількість порушників.

"Навіщо ця норма зроблена? Для все-таки підвищення значущості української мови та нарешті для розуміння того, що в цій державі державна мова українська, і це закріплено Конституцією України, законодавством", — наголосила виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

Українська у сфері обслуговування, на телебаченні та у кіноіндустрії, книговиданні, екскурсійному бізнесі та туризмі, а також іспити на знання державної мови для держслужбовців та претендентів на громадянство — все це вже працює завдяки мовному закону. А місцеві газети та журнали приєднаються до регіональних та загальнонаціональних та перейдуть на українську мову вже влітку 2024 року.

Читайте також: Нове рідне місто — як переселенка з Луганська відкрила мовну школу в Харкові (ВІДЕО)

Нагадаємо, 14 липня 2021 року КСУ розглянув конституційність мовного закону за поданням 51 народного депутата попереднього скликання парламенту, яке суд отримав ще в червні 2019 року. Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" був ухвалений 25 квітня 2019 року, він набув чинності 16 липня того ж року. Окремі положення стають чинними через кілька років. Закон визнаний конституційним.