Украина наш дом

Нова стратегія відносин НАТО, ЄС та G7 з Росією — експерти оцінили перспективи для України (ВІДЕО)

Ілюстративне фото: publika.md

Довгострокове протистояння із Росією стає новою реальністю для західних країн. Рамки того, як планують реагувати на геополітичні зміни у зв'язку з повномасштабною війною проти України, члени ЄС, НАТО та G7 ("Великої сімки") окреслили на трьох самітах, що відбулися минулого тижня, повідомляє "Дом".

Історичним та безпрецедентним рішенням західних лідерів стало те, що вперше після розпаду СРСР одну країну — Росію — визнали головною загрозою колективній безпеці членів НАТО. І президент РФ Володимир Путін, який стверджував, що не хоче погіршення відносин з Альянсом, через свій напад на Україну отримав протилежний ефект. Угода про подальше приєднання Фінляндії та Швеції значно посилила здатність військово-політичного блоку захищати Естонію, Латвію та Литву від можливої ​​російської агресії.

"Вступ цих країн дає як очевидні плюси самому Альянсу — тобто він перетворює фактично Балтійське море на озеро НАТО, де військово-стратегічні можливості Росії суттєво скорочуватимуться. Але й накладає певну відповідальність, оскільки 1000-кілометровий кордон між Фінляндією та Росією теж стає кордоном між НАТО та Росією", — каже юрист-міжнародник, керівник проєкту "Нотатки Атлантиста" Олександр Калініченко.

"Росія змушена буде почати перекидання частини своїх сил до нового кордону з новими членами Альянсу. І всі ресурси, які вони перекидатимуть туди, так чи інакше, рано чи пізно — тут питання ось, єдине, рано чи пізно, вони змушені будуть забирати з України, оскільки сил на все їм не вистачить", — зазначає політичний експерт Ігор Рейтерович.

За словами міжнародників, країни НАТО, ЄС і не тільки вони за останні 5 місяців пройшли складний трансформаційний період. І усвідомили, що з Росією не можна вести стандартний діалог, тож потрібно вибудовувати нові типи взаємин.

"Намагалися, перш за все, дипломатичним шляхом, міжнародно-правовим як би стримувати Росію, то тепер потрібно переходити до нового розуміння стримування російської загрози. Це конкретно розміщення на Східному фланзі сил та засобів оборони. 300 тисяч сил швидкого реагування — це дуже і дуже багато", — коментує політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач.

"Якщо ми подивимося на склад країн, які приїжджають на зустрічі до Рамштайну, 50 держав, там є й Африка, там є й Азія. Якщо ми подивимося на G7, там Японія, яка чітко заявила свою позицію. І третє, що дуже важливо — нарешті нейтральні держави вийшли зі своїх рамок і теж зайняли дуже чітку позицію. Це і Австрія, це і Швейцарія, але і це, звісно, і Фінляндія зі Швецією", — сказала директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест.

Для протидії російській агресії значно посилюють допомогу Україні. І дуже важливим є те, що лідери країн G7 пообіцяли їй надавати підтримку у війні безстроково, акцентують експерти.

"Це означає, що буде і фінансова допомога у різних форматах, і гранатова допомога, і якісь кредитні теж кошти. Плюс — це теж фактично безлімітна допомога і у військовому плані, тобто є надання необхідного озброєння, розширення переліку номенклатури військового озброєння, яке постачається до України. І, безумовно, це питання теж санкційного тиску", — пояснює кандидат політичних наук, політолог Ігор Петренко.

"Частково ми побачили наслідки. Це ті обмеження, ті санкції, які накладені на купівлю російського золота. Це досить серйозний крок уперед, про який раніше мало хто замислювався. У Росії, по-перше, дуже багато золотих запасів є в закордонних банках, вони вже заморожені частково. А друге — це те, що Росія все-таки — один із головних продавців золота", — додає Ганна Шелест.

Позитивним сигналом стало і рішення ЄС надати Україні статусу кандидата на вступ. Воно підтверджує бажання Європи співпрацювати лише з країнами, які підтримують демократію, свободу та боротьбу з корупцією, наголошують міжнародники.

"Україна йде з орбіти російського впливу раз і назавжди. Вступ України до ЄС є тим напрямком, який вказує однозначно, що Україна більше не є сірою зоною", — вважає політолог-міжнародник Володимир Воля.

Сильна та незалежна Україна необхідна для стабільності євроатлантичного простору. Про це йдеться і в новій стратегічній концепції НАТО. У ній підтвердили політику відкритих дверей та можливість вступу до Альянсу у майбутньому. Експерти вважають, що Україна зможе повторити шлях Швеції та Фінляндії та приєднатися до військово-політичного блоку без Плану дій щодо членства.

"На цьому етапі ключове питання — це війна, це допомога для України, це перемога України. За фактом перемоги України, я думаю, що на нас чекатиме дедалі глибше співробітництво між Україною та НАТО. Тим більше в контексті того, що Україна активно переходить на НАТОвські стандарти озброєння", — висловив думку експерт з міжнародної політики, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка Петро Олещук.

І хоча на самітах НАТО, G7 та ЄС не оголосили про той обсяг важкого озброєння, який просив Київ, проте було зроблено чітке посилання про те, що західні лідери усвідомлять небезпеку, яку Росія несе в довгостроковій перспективі, і захищатимуться від неї спільними зусиллями, а також продовжувати підтримувати Україну.

Читайте також: Як світ може змусити Росію припинити війну в Україні та політику агресії — думка Зеленського

Прямий ефір