Непересічний виступ: промову Зеленського на Генасамблеї ООН обговорюємо з главою Департаменту міжнародних організацій МЗС

22 вересня президент України Володимир Зеленський виступив із трибуни 76-ї сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку. Промова тривала понад 20 хвилин, але за цей час він встиг торкнутися найактуальніших питань.

"Оживити ООН"

"Час прокидатися? Україна не засинала. Це складно під звуки вибухів і пострілів, які звучать на Донбасі восьмий рік поспіль", — наголосив президент.

"Час прокидатися!" — це був основний меседж виступу Володимира Зеленського, яким він акцентував на тому, що ООН потребує пожвавлення і перезавантаження.

9 разів президент сказав у своїй промові одну і ту ж фразу — "оживити ООН". Вона стала лейтмотивом усього виступу. Щодо захисту територіальної цілісності держав Зеленський заявив про вибірковий підхід міжнародного співтовариства. Згадав і про роздачу російських паспортів на частинах окупованого Донбасу і в Криму.

"Видача сотням тисяч українців на окупованій території України сотень тисяч паспортів іншої держави. Що це, як не доказ міжнародного злочину? Що це, як не доказ безкарності і неповаги до міжнародного права? Більш того, РФ сама про це офіційно заявляє. І змушує наших громадян брати участь у виборах до російського парламенту. І якщо ООН на це дійсно не відреагує? Що це, як доказ того, що оживляти ООН пізно?", — заявив глава Української держави

Вкотре прозвучало запитання Криму, де грубо порушуються права людини, відбуваються арешти та переслідування українців і кримських татар.

"Я розраховую на підтримку міжнародної спільноти в питанні його звільнення і звільнення близько 450 українців, яких незаконно утримують на тимчасово окупованих територіях України та в РФ", — звернувся до присутніх президент.

У своєму виступі він порадив "комусь", натякаючи, ймовірно, на Росію, не залишати зал під час розмов про агресію і окупацію, а залишити територію України.

Володимир Зеленський подякував главам усіх держав, які цього року згадали Україну в своїх виступах, і закликав всі країни-учасниці Організації Об’єднаних Націй приєднатися до декларації міжнародної Кримської платформи.

"Давайте згадаємо, що тут немає обраних, яких не можна ображати. ООН — це 193 країни. Це не іронія, і не тролінг — але цей формат завжди буде відкритий і для Російської Федерації", — підкреслив глава держави.

Попри те, що керівництво ООН не брало участі в саміті Кримської платформи, про неї багато говорили в стінах самої штаб-квартири організації. Лідери країн, які підтримали ініціативу України, вчергове нагадали — чий Крим і Донбас.

"Ми не можемо забути окупований Кримський півострів і ситуацію на сході України. Україна користується нашою енергійною, непохитною підтримкою в частині суверенітету, територіальної цілісності, політики невизнання незаконної окупації Криму Росією. Безпека неподільна, безпеку України — також і моя безпека", — заявила у своєму виступі президент Естонії Керсті Кальюлайд.

Володимир Зеленський нагадав, що ціна свободи і незалежності України сьогодні — це вже 15 тис. загиблих в результаті конфлікту на Донбасі. І щороку кількість жертв зростає. А ООН потрібно пожвавити, зробити мобільнішою. Потрібно зустрічатися там, де це дійсно важливо. Наприклад, в точках конфліктів.

Загалом, могло здатися що Зеленський критикує ООН. Але президент зробив акцент, що критика звучить, скоріше, на адресу лідерів країн-членів ООН, які могли б проявити більше сміливості заради дотримання справедливого світу.

Непересічний виступ

Виступ президента України на Генасамблеї ООН в ефірі спецпроєкту "Україна в ООН" телеканалу "Дом" обговорюємо з тимчасово виконувачем обов’язки директора Департаменту міжнародних організацій МЗС України Валентином Скуратовським.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Погодьтеся, непересічна, незвична для трибуни Генасамблеї ООН промова від лідера держави. Які найяскравіші, найважливіші моменти ви б виділили?

— Дійсно, цікавий момент в нашій роботі початку 76-ї сесії Генеральної асамблеї. Почався високий сегмент.

Ми з усією прямотою можемо сказати, що це непересічний виступ. Президенти України і до цього в регулярному форматі брали участь у Генасамблеї. Але це перший раз, коли президент України бере участь в Генеральній асамблеї, маючи за спиною могутню консолідовану підтримку 46 лідерів держав, які брали участь напередодні в інавгураційному саміті Кримської платформи.

Цей формат дав нашому президентові можливість виступати з лідерської позицій, представити Україну як проактивного учасника цього великого полілогу, яким є Генеральна асамблея.

Я нагадаю, що Генасамблея збирається в високому форматі один раз на рік, і привертає до своєї участі 193 члена цієї організації. Це дійсно унікальний світовий форум.

І президент України у своєму виступі повністю представив бачення України і задав тон роботі Генеральної асамблеї на рік вперед. Адже Асамблея — це формат, який триває з вересня до вересня наступного року. Тобто напередодні тільки закінчилася 75-я сесія, і ось вже початок 76-й сесії. Перед нами велика робота.

— У чому цінність виступу саме на Генасамблеї, з трибуни?

— COVID-19, карантин накладають певні обмеження на роботу цього органу. І лідери не всіх 193 держав змогли бути присутніми особисто. Але це не завадило нашому президентові провести дуже результативну роботу на полях Асамблеї.

Хотів би підкреслити, що участь у Генасамблеї — це не тільки виступ. Це безліч форматів, які проходять паралельно на полях цього великого заходу.

Це, в першу чергу, двосторонні зустрічі. Президент мав дуже напружену, насичену програму. Він зустрівся з керівництвом наших стратегічних партнерів, була дуже результативна, продуктивна зустріч із турецьким лідером, були ефективні і насичені зустрічі з керівництвом Європейської комісії, з НАТО. І ми дуже позитивно оцінюємо, з точки зору МЗС України, проведену роботу.

У чому важливість? Виступ президента — це "дороговказ", як говорять українською. Це вказівка ​​нам і целенаведення України щодо роботи всієї Генеральної асамблеї.

У нас є амбітні цілі і завдання. Президент їх визначив у своєму виступі. Насамперед — це робота, пов’язана із захистом наших громадян. Під час всіх двосторонніх зустрічей це пройшло червоною лінією. 450 громадян України на даний момент перебувають в ув’язненні, вони утримуються на території Російської Федерації і тимчасово окупованих територій. Це важливо.

— Президент зазначив, що мало розмов, потрібні ще конкретні дії, реакції. Зеленський порівняв ООН із супергероєм на пенсії. Тому що наймасштабніша в світі організація, яка повинна була відповідати за безпеку, за територіальну цілісність, за якийсь діалог між державами, зараз трохи від цього відсторонилася і займається тільки розмовами, на жаль. Яких дій нам чекати після промови нашого президента на Генасамблеї?

— Думаю, що президент України абсолютно правий у своїх оцінках. Ми дійсно, як держава, яка стояла біля витоків ООН після завершення Другої світової війни, має право ставити перед цією організацією конкретні цілі і бажати від неї набагато більшого, ніж ми бачимо на сьогоднішній момент.

На сьогоднішній момент, як я вже сказав, перед нами дуже амбітний план роботи. І ми будемо сподіватися, що майданчик ООН дозволить нам повною мірою реалізувати наш план на майбутній рік.

Насамперед ми говоримо про збереження на порядку денному сесії Генеральної асамблеї пункту порядку щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях. Ніде правди діти, це питання викликало в останні тижні чималу хвилю протидії. Нам треба було захищати цей пункт. І ми раді тому, що ООН, незважаючи на всі складності в особі наших глобальних супротивників і агресора, все одно зберегла цей пункт на порядку денному. Ми розраховуємо, що на полях ООН пройде результативна і конструктивна дискусія з цієї ситуації.

Але дискусії, звісно, недостатньо. Ми розраховуємо, що ця сесія принесе нам нові посилені резолюції щодо ситуації з правами людини на тимчасово окупованих територіях і щодо необхідності демілітаризації Криму. Це два ключових питання, над якими ми будемо працювати, і які були відображені у виступі президента. І ми сподіваємося, що ООН виправдає наші надії в цьому плані.

— Як нам реагувати на те, що Росія, яка як член ООН повинна відповідати за безпеку в світі, окупує частину території іншої незалежної держави, але при цьому залишається в Раді безпеки ООН?

— Україна перебуває в ситуації, коли ми змушені приймати цю несправедливість, яка відбувається в ООН. Але це абсолютно не означає, що ми повинні залишатися сторонніми спостерігачами. Звісно, Україна повинна і буде реагувати, і просувати свої тези щодо цієї ситуації.

Можна не сумніватися, що перебування Росії як держави агресора в Раді безпеки ООН — вкрай дивно, як мінімум. Дійсно, Росія зловживає своїми правами вето в багатьох ситуаціях. І ми, на жаль, живемо ось в такій жахливій, викривленій реальності.

Що ж ми можемо робити з цього приводу? Існує теорія щодо того, яким чином можна було б мінімізувати роль у Раді безпеки ООН. Але на практиці, на жаль, ми стикаємося все-одно з необхідністю дотримуватися принципів законодавства, яке регулює роботу цієї організації.

На даний момент, без перезавантаження цієї організації, багато чого досягти ми б не змогли. Тому на даному етапі наша робота в реагуванні в інших площинах. Ми повинні знаходити в системі міжнародних відносин можливості для асинхронних реакцій. Для того, щоб ми просували і захищали свої інтереси, використовуючи інші формати, інші можливості.

Такою дією, наприклад, стала Кримська платформа. Ми пропонуємо нові динамічні проактивні рішення. Ось таким чином ми діємо на даному етапі.

Але, звичайно ж, ми не виключаємо, що в певний момент може скластися глобальний консенсус, і ми все-таки перейдемо до того, що перезавантаження ООН стане не мрією, а реальністю.

— Ми розуміємо, що не вперше в промові президента Володимира Зеленського називалися цифри, факти наслідків агресії Російської Федерації. Але цифри зростають, а роки минають. Знову на реакції чекати?

— Безумовно, це питання заслуговує найпильнішої уваги.

Повторюся, але формат цього року — дійсно унікальний. Ніколи до цього за спиною у президента не було 46 держав. Ми виступаємо єдиним фронтом з цими 46 державами. Це консолідована позиція.

І у міжнародних організацій є різні механізми ухвалення рішень. Найчастіше міжнародна організація ухвалює якесь рішення консенсусом. Консенсус часто досягається непросто. Він досягається в тривалих дискусіях, обговореннях, переконаннях сторін і так далі.

Але досвід роботи в міжнародному сегменті дипломатії показує, що абсолютно дві великі різниці, коли держава виступає з якоюсь ідеєю, посилом або навіть з вимогою або, коли вона заручається потужною підтримкою партнерів. Причому таких великовагових партнерів, яких залучила Україна на свою сторону, навряд чи хтось в світі зміг би залучити.

Тому я закликав би всіх розглядати цю Генеральну асамблею, як абсолютно особливу. І через якийсь час ми будемо бачити реальне наше просування, а не просто розмови. Але в основі цього лежить наша "домашня робота". Ось, ми вперше за 30 років підготували повноцінну Стратегію зовнішньої політики. Такого роду документа в України не було ніколи. Він показує, що Україна чітко визначилася зі своїми цілями і завданнями на світовій арені. Вона їх чітко і конкретно сформулювала, і прагматично буде йти до їх досягнення.

Коротко суть цієї Стратегії я б пояснив знаменитими словами класика: кожна держава не має друзів, воно має свої інтереси. Стратегія — це активне, енергійне просування інтересів України на світовій арені. І їх ми будемо просувати на Генеральній асамблеї. Це питання відновлення нашого суверенітету і територіальної цілісності, ми будемо захищати права громадян на тимчасово окупованих територіях. І звісно, ми будемо спільно зі світовим співтовариством просувати актуальні питання, які зараз високо стоять на порядку денному, в тому числі, в ООН. Це питання соціального характеру, питання вирішення соціально-економічних проблем, які виникли в зв’язку з пандемією. Це питання клімату, екології та інше.