Україна наш дім

"Не дивують протести, питання — в політичному цинізмі". З'ясовуємо справу Стерненка (ВІДЕО)

Сергій Стерненко
Фото: ua.news

Екслідера одеського відділення "Правого сектора" Сергія Стерненка засуджено до 7 років і 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна. Таке рішення 23 лютого ухвалив Приморський районний суд Одеси. Стерненка визнано винним у насильницькому нападі і викраданні людини за попередньою змовою групи осіб, а також у незаконному зберіганні зброї. У справі йдеться про викрадення в 2015 році депутата Лиманської селищної ради Одеської області Сергія Щербича.

Вирок суду спровокував обурення серед прихильників активіста, які зібралися в Києві під Офісом президента 23 лютого. Акції пройшли і в інших містах країни. Якими є вимоги людей, за що засудили Стерненка, і як буде розвиватися ситуація? Про це розповів шефредактор телеканалу "Дом" Олексій Мацука в програмі "5 вопросов на злобу дня".

— Роз'яснімо ситуацію із Сергієм Стерненком. Відколи тягнеться ця справа, і чому вона "вистрелила" саме зараз?

— Дійсно, ми, як журналісти, стежимо за процесом досить давно. Нагадаю, що ключові процесуальні дії з двох із трьох справ щодо Стерненка розпочато ще до того, як пройшли вибори-2019.

Справу, за якою він отримав вирок 23 лютого, було розпочато у вересні 2015 року. Обвинувальний акт щодо Стерненка і його спільника винесено в січні 2016 року, і відтоді, власне, ніяких змін не було. І ось зараз, у 2021 році, винесено судове рішення. Цей вирок і спричинив невдоволення у певної частини прихильників екслідера одеського відділення "Правого сектора".

Всього є три кримінальні провадження, за якими проходить Стерненко. У першій справі ми вже побачили рішення суду. Судячи з усього, буде апеляція (і апеляцію, до речі, він цілком може виграти і бути звільненим). Друга справа — це пособництво у збуті наркотиків. Її розпочато ще в кінці лютого 2014 року, і підозру у цій справі Стерненко отримав у листопаді 2017 року. І третє провадження — за вбивство людини. Сам Стерненко стверджує, що це була необхідна самооборона. Справа триває з 2018 року, підозру він отримав у червні 2020 року. Тобто всі ці кримінальні провадження почалися до 2019 року.

— Суд проходив в Одесі. Чому ж люди вийшли саме під Офіс президента?

— У нас президент для людей уособлює все. І тими, хто отримав, на їхню думку, несправедливі рішення, президент сприймається як останній гарант свободи і прав людини.

— Під стіни Офісу президента прийшли і багато чинних народних депутатів, які називають себе опозицією до нинішньої влади...

— Так, політики одного з таборів стали дуже активні в публічному просторі у зв'язку зі справою Стерненка. Хоча сам Стерненко не є членом будь-якої політичної партії, наскільки я розумію.

У зв'язку з цим у мене виникає питання. Я не дарма зазначив хронологію кримінальних справ, які тягнуться з 2015-2016 років, коли президентом був Петро Порошенко. А зараз Порошенко заявляє про те, що стає на захист цієї людини. Але якщо Стерненко дійсно не винен в інкримінованих злочинах, то чому тоді Генпрокуратура Шокіна, Луценка, Рябошапки, не винесла рішення про закриття справ або про їхнє "заморожування". Навпаки ж, усі ці роки справа Стерненка активно обговорювали в ЗМІ, активно використовували в медіа, які належать, зокрема, чинним політикам. І ось тепер ми отримали хвилю критики з боку Петра Порошенка, попереднього президента, при якому, власне, справа і починалася.

— Якими є можливі сценарії розвитку ситуації? Наприклад, на цю суботу, 27 лютого, в Києві планується черговий мітинг. Чи буде реакція президента Володимира Зеленського, з огляду на те, що люди виходять саме під Офіс президента?

— Думаю, що президент і його офіс не можуть нести відповідальність — ні політичну, ні фактичну — за кримінальне провадження. У нас ці гілки влади розділені.

Сподіваюся, що буде збережено одне з головних досягнень Майдану — коли влада без розголосу не може втручатися в такі резонансні справи. Ми живемо вже в зовсім іншому суспільстві, коли все відкрито і прозоро.

Виходити на мітинги — це право громадян. І не можна засуджувати людей, які керуються відчуттям якоїсь несправедливості. У чому специфіка демократії: ти відчуваєш несправедливість — і ти йдеш на мітинг, ти не боїшся вийти, ти не боїшся говорити, ти не боїшся підняти плакат, прапор... І мені здається, що в цьому — специфіка України.

Тому мене особисто не дивує протест з приводу Стерненка. Питання в іншому — мотивація тих, хто на цьому намагається отримати політичні пільги. Це ті, хто, власне кажучи, відкрили справи проти Стерненка. Ось ключовий момент цього цинізму, який ми іноді маємо змогу спостерігати на партійних каналах деяких наших політичних діячів.

Повну версію бесіди дивіться в програмі "5 вопросов на злобу дня":

Прямий ефір