"Не сидить склавши руки": як ЄС долає економічну кризу, спровоковану РФ, розповів експерт

Європейський Союз не сидить склавши руки — ухвалено плани щодо заміщення російського газу. Про це 5 липня в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA сказав директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

За його словами, розроблено план REPower EU ("Ріпауер І-Ю"), який передбачає виділення 300 млрд євро, і передбачає насамперед розвиток відновлюваних джерел енергії, енергозбереження, енергоефективність. І як терміновий вид заміщення російського газу, будівництво LNG-терміналів, диверсифікації постачань газу з Катару, збільшення постачань з Норвегії, США, Алжиру.

Щодо альтернативи російським енергоресурсам у світі, то простіше з нафтою, ніж із газом.

"Бо все-таки тут більше джерел постачання, якщо ми порівнюємо це з природним газом, то альтернатива щодо нафти — це весь світовий ринок може бути. У принципі, постачання з того ж таки ОПЕК (Організація країн — експортерів нафти, — ред.). Тобто, в принципі, Європейський Союз споживає лише близько 2 млн барелів нафти зі 100 млн, які виробляються у світі щодобово. Тому 2% замістити це не так уже й складно. ОПЕК дуже просто може це зробити, якщо захоче. Єдине питання, щоби захотів це робити. І я думаю, що проблем тут із нафтою не буде таких глобальних, як, наприклад, із природним газом. Тут ситуація набагато гірша. Якщо, припустімо, південь Європи, насамперед Італія може замінитися газом за рахунок того ж таки Алжиру, Єгипту, теж проблем немає. То Польща, візьмемо країни Прибалтики, вони мають LNG-термінали, мають контракти зі США, з Катаром, теж не бачу великих проблем", — сказав Омельченко.

На думку експерта, проблеми будуть у таких країн як Німеччина, Словаччина, Чехія.

"Тому, що залежність цих країн від російського газу є дуже високою. Тому я очікую, що ця залежність зменшуватиметься не одразу, а поступово протягом 2-3 років. І основні джерела заміщення це насамперед США, Катар, Норвегія, можливо інші якісь країни Перської затоки. Дивитимемось. У принципі ситуація надзвичайно важка. Але доведеться, я думаю, що це особливо стосується Німеччини, скорочувати постачання природного газу на промислові підприємства. І для Німеччини це загрожує ще тим, що німецька промисловість мала конкурентні переваги на ринках товарів хімічної промисловості, у важкій промисловості за рахунок відносно дешевого газу з Росії. Тепер такої переваги не буде. І тому структура німецької економіки перебудовуватиметься, і зміна структури економіки — це також один із дуже важливих чинників зниження залежності від російських енергоносіїв", — розповів Омельченко.

Експерт зробив прогноз щодо того, скільки часу потрібно ЄС та світу, Україні, щоб повністю відмовитися від російських енергоресурсів.

"По суті ембарго на російську нафту повністю запроваджується з грудня цього року, на російські нафтопродукти з березня наступного року, за винятком Угорщини. Це рішення вже ухвалене у шостому пакеті санкцій ЄС. Щодо газу, поки що не плануються санкції. Але за рахунок програми REPower EU очікується, що стовідсоткове звільнення від російського природного газу в Євросоюзі відбудеться до 2027 року. Але до 2025 року ця залежність зменшиться на 60-70%", — резюмував Володимир Омельченко.

Читайте також: Газова війна Росії проти ЄС: як у Німеччині борються з проблемою нестачі енергоносіїв (ВІДЕО)