Спадщина ГУЛАГу та мобільні телефони: заборонені предмети в українських в'язницях

Упродовж шести шість місяців 2021 року в місцях позбавлення волі Донецької області вилучено майже 400 мобільних телефонів. Засоби зв'язку, які використовують шахраї в корисливих цілях, правоохоронці та тюремники відбирали як у камерах, так і при спробах пронести їх на територію виправних установ. Наскільки ефективна така тактика боротьби з уже засудженими шахраями, та як із місць позбавлення волі вони примудряються скоювати навіть великі міжнародні злочини, — у ситуації розбиралися журналісти програми "Право на право" телеканалу "Дом".

"Продажі" з камери

Трьом засудженим Донецька обласна прокуратура оголосила про підозру в шахрайстві. "Ділки" розміщували в інтернеті фейкові оголошення та збагачувалися коштом довірливих покупців. Всім трьом підозрюваним загрожує до трьох років додаткового терміну.

"Чоловіки розміщували оголошення на різних інтернетресурсах про продаж неіснуючих товарів. Після отримання грошових коштів на банківські картки зловмисники вимикали мобільні телефони", — розповідає прокурор управління нагляду Донецької обласної прокуратури Євген Бачурін.

Проте кожного дня на виверти шахраїв продовжують потрапляти десятки громадян. І добре ще, якщо злочинці "працюють" з підконтрольної Україні території. Дотягнутися до тих, хто тероризує громадян, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях держави, українське правосуддя поки не може.

"Аналізуючи ці злочини, більшість із них відбувається переважно з непідконтрольної нам поки території, з місць позбавлення волі", — говорить начальник Головного управління Нацполіції в Луганській області Олег Григоров.

"Оперативна інформація, яка була ще на той момент, коли я працював, говорила про те, що адміністрація тюрем, які залишилися на окупованих територіях, ніяк із цим не бореться, а навіть, навпаки, заохочує цей вид телефонного шахрайства", — стверджує експерший заступник начальника адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України (2019) Володимир Мелюхов.

Володимир Мелюхов пропрацював у пенітенціарній системі майже 25 років. Заборонені предмети, зокрема й засоби зв'язку, потрапляють до виправних установ різними способами, говорить він.

"Найпоширеніший канал надходження заборонених предметів — перекидання через основне загородження в'язниці. Родичі, знайомі під'їхали під паркан в'язниці та в обумовлене місце кинули згорток із мобільними телефонами. Засуджений підбирає", — пояснює Володимир Мелюхов.

Швидко приховати заборонений предмет допомагають архітектурні особливості українських в'язниць. Якщо територія велика, а в черговій зміні всього із десяток осіб охорони, то зробити схрон — простіше простого. Навіть обшуки на території в'язниці бувають неефективні.

"Ховають де завгодно. Закопують у землю, лізуть на горища, ховають у підвалах, ховають у матрацах. Одна справа, ти обшукуєш, як у Європі, де одно- або двомісна камера, де одна людина, маленьке приміщення, там немає барачних умов, як у нас. У нас об'єктивно це дуже важко в нинішніх умовах", — говорить Володимир Мелюхов.

Згідно з українським законодавством, засуджені можуть користуватися телефонним зв'язком, зокрема мобільними. Але це має бути під контролем адміністрації та у спеціально відведених місцях. Звісно, з наглядачем за плечем жодного телефонного шахрайства не скоїш. Хоча, не можна заперечувати й випадків, коли у змову з ув'язненими, трапляється, вступають і співробітники адміністрації колонії. Але із загального числа незаконних передач предметів, тих, в яких посібниками виступають самі тюремники, не так багато, розповідає Мелюхов.

"Це в середньому близько 5%, тому що за це треба платити недобросовісним співробітникам, оплачувати їхні послуги", — пояснює Володимир Мелюхов.

"Злодії в законі"

Втім, є серед кримінальників каста, яка здатна оплатити практично все. Так звані кримінальні "авторитети" та "злодії в законі", "еліта" злочинного світу.

"Можуть за пронесення телефону пропонувати молодшому інспектору, у якого зарплата, там, 10 тис. грн, абсолютно шалені гроші, й це буде дуже серйозна спокуса для людини порушити присягу", — наголошує Володимир Мелюхов.

За визнанням співробітників, велика частина виправних установ в Україні — "чорні", тобто ті, які управляються за так званими "злодійськими поняттями".

"Це ГУЛАГівська спадщина, яка нам дісталася. Звісно, кінцевим бенефіціаром і вигодонабувачем усіх процесів у в'язниці, грошових, фінансових, які йдуть через шахрайство зокрема, є ось ці особи", — говорить Володимир Мелюхов.

Тюремні каси — один із каналів наповнення злодійських "общаків", розповідає екскерівник спецвідділу з боротьби зі "злодіями в законі" ГУБОЗ МВС України Віктор Ремський. Сюди входять доходи від уже згаданого телефонного шахрайства та прямі побори з ув'язнених.

"Основне наповнення "общака" — це, звісно, вчинення злочинів, це раз. А друге — те, що "заробляється" на зонах. Де відповідальні ті самі "смотрящі" на зонах, які сидять. Це й гра в карти, це шахрайства. Там же вони "розводять" тих самих бізнесменів, що сидять, і так далі", — розповідає Віктор Ремський.

Україна після ухвалення закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою" посилила боротьбу зі "злодіями в законі" та їхніми поплічниками. Зокрема вона має торкнутися злочинних дій, які координуються із в'язниць. Вже є й перші результати. У Донецькій області на лаві підсудних опинилися відразу п'ятеро кримінальних "авторитетів".

"Зазначені зміни дали можливість притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які завдяки своєму авторитету здійснюють координацію злочинної діяльності. П'яти суб'єктам підвищеного злочинного впливу повідомлено про підозру в організації "сходки", — говорить прокурор управління нагляду Донецької обласної прокуратури Євген Бачурін.

Суд розгляне справу стосовно чотирьох ув'язнених, які відбували покарання в Селидівській колонії, а також щодо жителя Донецької області на прізвисько "Мозок", який брав участь у "сходці" за допомогою мобільного телефону.

"На цій "сходці" вони розподіляли сфери злочинного впливу, намагалися розподілити "общак". У "сходці" взяв участь так званий "смотрящій" за одним із міст Донецької області, який відповідає за "общак", а також безпосередньо спілкується зі "злодіями в законі", які потрапили до санкційного списку РНБО", — каже речниця ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.

За оперативними даними, "Мозок" мав вирішити всі "наболілі" питання в колонії. Зокрема перепризначити "смотрящєго". Але тепер, у разі обвинувального рішення суду, зможе й сам спостерігати за виправною установою. Зсередини.

"Цей закон, я вважаю, допомагає. Він полегшив роботу правоохоронців. Тільки б у них було бажання працювати та документувати", — зазначає Віктор Ремський.

В цьому плані роботи у правоохоронців — непочатий край. Тих, хто контролює українські в'язниці, ще багато, й вони поки на волі. Взяти хоча б відомого у вузьких колах "Гімнаста". Права рука злодія в законі "Лери Сумського", який нині в бігах, за деякими даними, і зараз контролює тюремні "общаки" на Сумщині.

"Звичайний злочинець. "Прагнучий". Я думаю, й зараз він закріплений за певною кількістю місць позбавлення волі, де він відповідає за "надходження-витрати", скажімо так. І поставки туди всього необхідного", — пояснює Віктор Ремський.

Довічно засуджений наркоторговець

Втім, жоден із авторитетів вже не може спати абсолютно спокійно. Тільки цього року за поширення злочинного впливу оголошено про підозру 101 особі.

Серед останніх — так званий "смотрящій" по Білоцерківській колонії № 35 та його спільники. Їх підозрюють у поширенні злочинного впливу та організації каналу збуту наркотиків.

"Дуже активно відбувається робота органів Нацполіції, зокрема Департаменту стратегічних розслідувань. З'являються підозри, викривається злочинна діяльність "смотрящіх" за в'язницями. Раніше цього не було", — говорить Володимир Мелюхов.

А нещодавно співробітникам Головного управління СБУ в столиці та прокурорам Київської області вдалося припинити наповнення злочинного "общака" в особливо великих розмірах. Канал контрабанди кокаїну зі щорічним товарообігом у 2 млн дол. США через аеропорт "Бориспіль" намагався налагодити ув’язнений із Вінницької колонії, засуджений довічно. Знову — за допомогою мобільного телефону та навіть комп'ютерної техніки.

"Організатором цієї схеми був довічно ув'язнений громадянин України. Він за допомогою телефонів і планшетів підшукував людей, які були виконавцями", — розповідає речниця ГУ СБУ в Києві та Київській області Ольга Супрун.

Кур'єрами зазвичай були люди, які відчувають матеріальні труднощі. За кокаїном їздили до Південної Америки. Один із них перевозив у своїй валізі майже кілограм речовини.

"Мережа була досить розгалуженою. Зараз слідство ще встановлює додатково осіб, які також брали участь у цих кур'єрських "вояжах", — продовжує Ольга Супрун.

Як обмежити використання ув'язненими мобільних телефонів зі злочинною метою — питання просте лише на перший погляд. Володимир Мелюхов уважає, що ідеальним варіантом було б відійти від барачної системи виправних установ. Але це не швидко та занадто дорого. Набагато реальніше — заглушати несанкціоновані сигнали.

"Ми в одну мить не перебудуємо всі в'язниці, ми розуміємо, що для цього потрібен величезний бюджет. Лише технічне глушіння сигналу в тюрмі, купівля відповідного обладнання, використання його. Є відповідні комплекси на ринку, це все можна зробити, проте на це потрібно фінансування", — пояснює Володимир Мелюхов.

Об'єктивно вимагає фінансових вливань і сама Державна кримінально-виконавча служба. Поки що зарплата її співробітників — найнижча серед правоохоронних органів країни. А відповідальність, навпаки, висока.

"Це найстресовіша робота, розумієте. Я безпосередньо пропрацював у колоніях упродовж 8 років. Дуже складно. А деякі люди працюють там по 25-30 років. Крім того, що це психологічно непросто — доки не буде приведено [гідне] грошове утримання поліції, інших правоохоронних органів, там зберігатиметься складна обстановка з персоналом. До того ж, там страшний некомплект", — говорить Володимир Мелюхов.

Із тим, що система потребує вдосконалення, згоден і Віктор Ремський.

"Нам потрібно змінювати підхід у державі до виправних колоній, їхнього стану й того, як усередині все це відбувається. Якщо ми заблокуємо та не дамо можливості саме там, на зонах, поширювати цей вплив, тоді й не буде самого інституту "злодіїв у законі". Тому що вони не потрібні будуть. Там між собою нехай змагаються, намагаються скоювати злочини, якщо зможуть. І все", — наголошує Віктор Ремський.

Читайте також: У пошуках телефонів: перевірка тюремних камер у Лук'янівському СІЗО — спецрепортаж