Украина наш дом

Наскільки Україна готова дати відсіч Росії: "5 вопросов" із військовим експертом Олегом Ждановим

Олег Жданов. Фото: kanaldom.tv

Міжнародні партнери підтримують Україну у питанні територіальної цілісності та у контексті військової загрози з боку Російської Федерації. Україна готова до оборони, але чи піде у наступ Росія? І якою може бути підтримка наших партнерів у разі такого сценарію? Про це у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом" розповів військовий експерт Олег Жданов.

Ведучий програми — Олег Борисов.

— Посилення загрози з боку Росії. На яку підтримку міжнародних партнерів ми можемо розраховувати?

— Насправді ми вже бачимо цю підтримку. Ми бачимо постійну присутність кораблів НАТО в акваторії Чорного моря. До речі, зараз там чергує есмінець із крилатими ракетами типу "Томагавк" на борту.

Щодо допомоги військово-технічної — вона також триває. Тобто постачання озброєнь та боєприпасів триває, відповідно до затвердженого плану, у межах рамкового договору між Пентагоном та Міністерством оборони України.

Крім того, як відомо, Білий дім розробляє пакет санкцій проти Російської Федерації у разі прямого вторгнення російських військ на територію України.

— А наскільки реальним є посилення агресії з боку Росії? Чи це вкотре "брязкання зброєю"?

— З кожним роком це більше схоже на "брязкання зброєю". Чому? Тому що, як би росіяни не хотіли, але наша бойова міць зростає, наші бойові потенціали збільшуються. І хоч не такими швидкими темпами, як нам хотілося б, але все-таки йде переоснащення Збройних сил України.

А чим потужнішими є наші Збройні сили, тим менше шансів на успіх військової операції проти України. І це, до речі, може бути одним із головних факторів стримування Росії, оскільки ціна питання буде для них дуже висока. Тобто кількість втрат буде просто невиправдано високою у разі їхнього вторгнення на нашу територію.

— Але водночас біля кордонів України все більше і більше російської зброї. Зокрема на тимчасово непідконтрольній частині Донбасу, я вже мовчу про Крим, з якого зробили загальну військову базу.

— Із Кримом — це окрема історія. Тому що Путін вважає це досягненням своєї політичної кар'єри. Тому там аж до того, що кожен мешканець буде військовозобов'язаний, буде з автоматом і буде поставлений до лави.

І не забуваємо, що Кримський півострів — ідеальне місце як стартовий майданчик для балістичних ракет. Окресліть радіус приблизно 2,5-3 тис. км, і ви побачите, що в зону поразки цих ракет потрапляють ключові країни й Близького Сходу, і весь Європейський Союз, аж до скандинавських країн. Тож із Кримом тут окрема історія.

А щодо європейської частини Росії чи її західних кордонів. У планах Кремля — до 2030 року сформувати угруповання своїх військ на європейському театрі військових дій, яке б, на їхню думку, збалансувало присутність НАТО у Східній Європі.

— Як сказав президент Володимир Зеленський на своєму останньому пресмарафоні: окрім зовнішнього ворога, Україна бореться ще із внутрішнім. І тут я згадую цитату заступниці міністра оборони України Ганни Маляр, що "у суспільстві сіють страх та паніку, навіть у соціальних мережах, в інформаційному просторі". Як Україна має боротися з цими інформаційними вкиданнями, маніпуляціями щодо страху, небезпеки тощо?

— Я, своєю чергою, нагадаю слова президента Зеленського, які він сказав одразу після своєї інавгурації — що нам треба розпочати інформаційну війну та виграти її.

Так от, Міністерство оборони має розпочати цю інформаційну війну. А інформаційна війна починається з інформування населення.

Я вважаю, що наше Міноборони має не просто заявляти, що "ми готові". А викласти у цифрах, і, можливо, навіть у варіантах на карті для суспільства та для світової спільноти, що ми готові відбити зовнішню агресію, навіть такого супротивника, як Збройні сили Російської Федерації. І ось тоді відпаде сенс сіяти паніку в соціальних мережах або деінде в інших засобах масової інформації. Тому що кожен мешканець України та кожна людина у світі, яка переглянула цю інформацію, розумітиме реалії сьогоднішнього дня.

— Така загроза з боку Російської Федерації, про яку зараз говорять усі ЗМІ, фактично це поштовх Україні ще швидше переходити на стандарти НАТО. Чи користується зараз цим Україна?

— На жаль, не користується. Наразі ми трохи відстаємо в тому плані, що ми досі не маємо такого документа, як військова реформа. Я вважаю, що це наш головний мінус. Тому ми ані собі, ані світовій спільноті не можемо викласти систематичність дій у модернізації та переоснащенні наших Збройних сил.

Переоснащення, модернізація є та триває. Але через відсутність загального плану та загальної стратегії, викладеної на папері чітко та конкретно, з боку це може виглядати як ситуативні заходи щодо переоснащення армії.

Вважаю, що це великий мінус. І знову це мінус Міністерства оборони. Сподіваюся, що новий міністр оборони пан Резніков все ж найближчим часом представить нам перспективну модель Збройних сил, яку ми створюємо, до якої ми прагнемо, і побудувавши яку, ми зможемо сміливо подавати заявку на вступ, припустимо, до того ж НАТО.

Прямий ефір