Україна наш дім

Наша місія — виховувати людей: "Утро Дома" з "Братами Гадюкіними"

Михайло Лундін і Павло Крахмальов. Фото: kanaldom.tv

Українському рокгурту "Брати Гадюкіни" цього року виповниться 33 роки. Музиканти продовжують писати нові альбоми й давати концерти, які мають велику популярність.

Як музикантам вдається творити вже протягом трьох десятків років і в чому феномен колективу — розповіли учасники гурту "Брати Гадюкіни" Павло Крахмальов і Михайло Лундін в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Анастасія Касілова та Костянтин Октябрський.

— Ви рокмузиканти, але вже у зрілому віці. Чи не складно вам виступати?

Михайло Лундін: Я вам скажу двома словами: це ж не мішки вантажити.

Павло Крахмальов: Річ у тому, що нам пощастило — ми займаємося улюбленою справою, щасливі люди. А це тільки молодості додає.

Михайло Лундін: Знаєте, як кажуть: ти займаєшся улюбленою справою та ще за це гроші отримуєш — це взагалі супер.

— Цього року гурту 33 роки, правильно? Коли це все починалося, ви замислювалися над тим, що через три десятки років ви будете досі працювати разом?

Михайло Лундін: У молодості, я думаю, ніхто ні про що не замислювався.

Павло Крахмальов: Річ у тім, що дійсно, ми займалися тим, чим не могли не займатися. Потім виходили на сцену, і це подобалося людям. І ніхто про гроші точно не думав. Ми просто грали й це подобалося, і кайф.

— Але багато гуртів, виконавців виходили, виконували те, що начебто подобалося людям, а потім про них забували. "Брати Гадюкіни" — це гурт, який досі знають всі, і всі ваші популярні хіти, які були на самому початку, досі круті, досі звучать модно, класно, актуально. У чому секрет?

Павло Крахмальов: Ми виховували людей, розумієте? Наші пісні виховували людей, цілі формації. Це місія.

Михайло Лундін: Ми робили це відверто, чесно принаймні. Те, що співалося в піснях, те і відбувалося в житті. Тобто всі пісні написані на якісь певні сюжети, епізоди з життя. Тому за тексти й за музику нам не соромно. Думаю, народ це розуміє, тому нас люблять. Тому що у кожного була якась історія з цих пісень, що склали "Брати Гадюкіни".

Павло Крахмальов: Тим паче, що Кузя наш, царство йому небесне, я думаю, зараз спостерігає зверху і посміхається.

— Думаєте, він задоволений усім, що відбувається?

Михайло Лундін: Я думаю, що так, а чого ж не задоволений... Ми стільки пережили, стільки прожили, вогонь, воду і мідні труби пройшли.

Павло Крахмальов: Він умів двома фразами, двома словами якось висловити історію маленької людини, яка зображала долю кожного слухача. Насправді, якщо чесно сказати, феномен "Братів Гадюкіних" нам дотепер невідомий.

Михайло Лундін: Я думаю, що феномен "Братів Гадюкіних" — це все-таки чесність, тому що зараз багато пісень слухаєш і не віриш. Тобто начебто й кайфово все, і все нормально, і співає, але не віриш.

— Сьогодні, 20 жовтня, у вас концерт у Peppers Club. Що це буде, як це буде відбуватися, на що чекає аудиторія?

Михайло Лундін: Я думаю, що буде заміс із новими піснями з останніх двох альбомів "Братів Гадюкіних". Це Made in Ukraine та "Сміх і гріх".

— Ми знаємо, що сам концерт називається "Скарби львівських піратів".

Михайло Лундін: Ось ми "скарби" будемо свої показувати людям.

Павло Крахмальов: Ми шалено любимо тих людей, які ходять на наші концерти. Нам незрозуміло, чому (вони ходять, — ред.), але шалено любимо, і кожного разу будемо робити їм сюрпризи.

— А що цього разу ви для них підготували, які сюрпризи?

Павло Крахмальов: По-перше, ми ніколи не грали в тому клубі. Загалом дуже великий сюрприз буде нам самим. А якщо нам буде цікаво, то і людям буде цікаво.

— "Брати Гадюкіни" — легендарний гурт з багаторічними хітами, які люди обожнюють. Чи часто відбувається така ситуація на концертах, що у вас є альбоми нові, є нові пісні, а люди хочуть те, що вам уже, можливо, набридло грати?

Михайло Лундін: Взагалі є така історія. Річ у тому, що, якщо ви шанувальники "Братів Гадюкіних", ви знаєте, що ми не масмедійні. Ми ніколи не намагалися в телевізор влізти. Але у нас є два відмінних альбоми з хорошою музикою, з дуже відмінними текстами, які написав наш соратник, наш басист Ігор Мельничук, тому я думаю, що буде цікаво послухати й нові речі, які не крутилися на радіо, але які гідно можуть зайняти таке саме місце, як-от той "Тернопіль" та інші наші пісні.

Павло Крахмальов: Нам багато дорікають, що "Брати Гадюкіни" не ті, як у 1989 році. Я чесно вам скажу, що потрібно бути ідіотом, щоб залишатися на одному місці. Гурт — це жива істота.

Михайло Лундін: Все змінюється. Ми теж довгий час не працювали — з 2006 до 2011 року. У нас був триб’ют пам’яті Сергія Кузьмінського у Палаці спорту, потім у нас була велика перерва, і тут — раз, саме перед Майданом зібралися, і ось до цього дня.

Павло Крахмальов: Є що тобі сказати — вилазь на сцену і говори.

Михайло Лундін: Так. Правильно, молодець.

— Ви ж зараз працюєте над двома музичними виставами. Що це таке? Коли можна буде побачити, послухати? Дайте якийсь нам анонс.

Павло Крахмальов: Нічого слухати поки що для вас, тому що ми боїмося, що вкрадуть ідею.

Михайло Лундін: Тому що у нас це зараз дуже швидко робиться, навіть не встигнеш оком моргнути.

— Є якісь запрошені артисти для цього чи тільки ви?

Павло Крахмальов: Будуть і запрошені.

— Хто режисер?

Павло Крахмальов: О! Режисер, поки що, життя. Власне кажучи, конкретної людини поки що немає, і ми її шукаємо, тому що наше бачення — це форма збірна, музично-літературно-драматична. Але як її повинні побачити слухачі або глядачі — це синтетичний жанр, значить, і ті, й інші — ось над цим ми зараз працюємо.

Я можу один маленький секрет відкрити: одна з дій буде називатися "Історія нашої історії".

Прямий ефір