Як працюватиме закон про олігархів: обговорюємо з політологом Ігорем Петренком

Эфир программы "Украина на самом деле". Фото: kanaldom.tv

Як працюватиме ухвалений 23 вересня закон про олігархів. Які схеми можуть використовувати олігархічні групи, щоби зберегти свій вплив в Україні. Що буде з медіа, які контролюються олігархами. Про це у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" говорить доктор політичних наук Ігор Петренко.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Ваша реакція на ухвалення закону про олігархів?

— Думаю, що цей законопроєкт — крок уперед до того, щоб дійсно відділити великий бізнес від політики. Так, цей законопроєкт не є досконалим, що не зробить як одним помахом пальця, що у нас відразу олігархів не буде, оскільки він рамковий. Він вводить до правового поля України поняття "олігарх". Ми про це весь час говорили, навіть називали їхні прізвища тощо. Але у нас не було цього визначення. Є чотири чітких критерії, які до них застосовуватимуться.

Це давно вже потрібно було зробити. Припустимо, антитрастовому законодавству в США вже 130 років. Так, там ще вносили зміни, воно було не одне. Але це вже досить тривалий період часу. Тому те, що зробили зараз, — це крок уперед. Чи потрібно вдосконалити законопроєкт? Імовірно, так. Оскільки ті критерії, які визначають [олігархів] і процедури їхнього застосування, недостатньо чіткі.

— Хочу звернути увагу на дві фракції у парламенті — "Опозиційна платформа — За життя" та "Європейська солідарність". Вони абсолютно різні за ідеологією, але якимось чином відбулося синхронне голосування "проти": "ОПЗЖ" — 20 голосів, "ЄС" — 23. Як ви можете це пояснити?

— Насправді "ОПЗЖ" і "ЄС" досить давно вже "співають в унісон" за певними питаннями. Навіть подивитися можна за тими напрямами, за якими вони критикують владу, президента Зеленського, монобільшість тощо. Вони дуже схожі у цьому.

І вони мають іще спільне — це наявність олігархів безпосередньо в їхній партії. Тобто пан Медведчук — це олігарх за всіма тими критеріями, які є. Я, звісно, не РНБО, але ми можемо таке припустити. І плюс Петро Олексійович Порошенко. Безумовно, це один із перших претендентів на потрапляння до реєстру.

Тому тут немає жодного сюрпризу щодо спільних дій. Плюс вони були й залишаються полюсними партіями. І їхнє завдання було, до того, як ввели санкції РНБО, коли Медведчук ще мав його медіа, здавлювати до центру, й завдяки цьому протистоянню у них зростав рейтинг на цьому. Зараз ми бачимо, що "ОПЗЖ" обнуляється, розкол досить серйозний. І у "Європейської солідарності", і в "Опозиційної платформи — За життя" знову синхронне падіння рейтингу.

— Олігархи у нас існують упродовж не одного року. Чи чекати нам на нові схеми, за допомогою яких вони можуть просувати далі свою політику? Може, передадуть свої фірми, ЗМІ якимось умовним "інвесторам".

— З моменту підписання та набуття законом чинності дають пів року, щоб перевести всі свої справи. Якщо людина, якій передають, продають активи, має бездоганну репутацію, як там написано, у ділових колах, то таке допускається. Якщо це якась незрозуміла компанія, яка була створена вчора, грубо кажучи, то, я думаю, що такий варіант не пройде. Тому що є таке поняття, як пов'язані особи, яке там прописане і яке, звісно, застосовуватимуть.

Чи можуть якісь інші схеми виникнути? Звісно, можуть. Те, що ми ухвалили закон, — добре, але питання його реалізації — це теж важливий момент. Плюс ми повинні розуміти, сьогодні, я думаю, вже зареєстрували постанову про скасування голосування. Їх потрібно буде ще проголосувати.

Думаю, президент швидко підпише закон. Він набуде чинності за пів року. Але обов'язково потрапить ще до касаційного суду, який розглядатиме зокрема щодо питання процедур тощо. Хоча, щодо питання процедур, у регламенті є стаття 19-1, яка передбачає [скорочену] процедуру, яка була застосована [під час голосування за проєкт закону про олігархів]. І її вже застосовували неодноразово.

Це питання деструктивної позиції більшості опозиційних сил. І також Дмитра Разумкова, оскільки він вирішив направити за бажанням Денісової до Венеціанської комісії той варіант, який був проголосований першим, тобто без поправок. Тобто те, що зараз розглядатиме комісія, воно не зовсім відповідає тому, що було вже ухвалено.

Тому якісь схеми можуть намагатися... Знову ж таки, питання залежатиме від того, наскільки буде політична воля, щоб його реалізувати та дійсно змінити правила гри. Зараз ми бачимо, що Зеленський має цю політичну волю. І голосування "Слуги народу", 229 голосів — вони також це демонструють. Тому дивитимемося принаймні за пів року, як він набуде чинності, які ми матимемо тут результати.

— ЗМІ багато писали, що у Верховній Раді є люди, які співпрацюють з олігархами, що є олігархи й у певних фракціях. І на розв’язання цих "відносин" відведено пів року? Чи можна вже зараз спробувати оцінити успішність поділу цього "симбіозу" політиків і олігархів, чи ще зарано говорити?

— Ще зарано. Найближчі пів року ми бачитимемо різні рухи тіла в контексті продажу ЗМІ або їхнього передавання, або ще чогось.

Може, хтось мандат складе, набереться сміливості, щоб фракцію не підставляти. Оскільки потрібно буде декларувати контакти з олігархами, а ми можемо уявити собі: робота фракції, і як все це відбуватиметься. А це щонайменше двох стосується: Медведчука та Порошенка. Проте, звісно, вони навряд чи на це підуть. І розповідатимуть, які вони пригноблені режимом тощо.

Мене ще смішить, коли розповідають про те, що "ми маємо всі необхідні законодавчі органи, щоб боротися з олігархами". І що? І хто боровся? І які результати ми маємо? Петро Олексійович з одним із олігархів, з Ахметовим, — у них був досить хороший симбіоз, і всі себе вони прекрасно почували. Як і інші. І зараз питання цього закону — на межі правового фолу.

Якщо у нас олігархат досить давно вже зміцнився і він має дуже серйозний вплив і на ЗМІ, і на політиків, — значить, потрібно ухвалювати якесь екстраординарне рішення, яке б допомогло розірвати це порочне коло.

Загалом цей закон — він у логіці дії інших країн та їхнього законодавства в частині боротьби з олігархами. Це антитраст. Тут питання монополії, це питання про медіарегулювання, це питання про фінансування політиків, політичних сил і питання лобізму. Ось щодо лобізму теж потрібно подумати і все-таки ухвалити законопроєкт. Хоча багато вже було різних пропозицій.

Можна було це все окремо робити. Різними законопроєктами. Але знову ж таки це питання часу. І, коли ми говорили, "давайте, Венеціанська комісія розгляне" ... По-перше, це рекомендаційно, по-друге, тільки в січні б почалася робота комітету, і незрозуміло, коли було б це вже проголосовано. Тобто це питання винятково затягування часу.

Знову ж кажу, що є положення, які потрібно уточнити, "відшліфувати". Але, на жаль, більшість депутатів не захотіли цим займатися. До речі, у Тимошенко був збалансований підхід, вона запропонувала варіант, що давайте 10 хвилин голів фракцій, потім по 3 хвилини з поправками. І це був би найкращий варіант. Але "ОПЗЖ" і "ЄС" "стали в позу" і сказали "ні". Ось і отримали за скороченою процедурою це голосування.

— Водночас Тимошенко була прем'єрміністеркою України, вона мала змогу вплинути на олігархічну систему, знищити її, ухвалити якийсь законопроєкт, розділити політику й олігархів.

— Так само, як і Порошенко, як і половина фракції "ОПЗЖ".

— Що буде з медіа, які контролюються олігархами?

— Ви, до речі, говорили про те, як розірвати серйозний симбіоз — політиків і олігархів. Це більше навіть усе-таки олігархи та медіа. Тому що медіа — це телеканали, це "кнопки", які вмикаються у країні.

Елементарний приклад — Медведчук. Подивіться на їхні рейтинги, прокачування, зомбування, які вони застосовували на своїх телеканалах, купа проросійських наративів, наприклад, що "Спутник V" — це взагалі класна вакцина. А зараз подивіться на результат, який вони мають. Це вже показник того, що дійсно впливає. До того ж сама фракція жодної користі не приносить у парламенті, не впливає на ухвалення рішень у ситуації, коли ми маємо монобільшість. Тому [в ролі важеля впливу залишаються] медіа.

Що зараз відбуватиметься? Знову ж таки залежатиме від того, до чого готові олігархи. Чи готові вони з цим розлучитися, кого вони шукатимуть, кому це можна буде продати. Людина, яка відповідатиме цим критеріям тощо. Але я думаю, що в будь-якому разі почнуться якісь рухи, тому що потрапити до реєстру олігархів, коли говорять, що закон "беззубий", це погано для наших олігархів. Оскільки це відразу може закрити можливість отримання кредитів у міжнародних банках. Кооперація з транснаціональними компаніями, взагалі з міжнародним бізнесом. І, звісно, це питання декларування всіх твоїх контактів, усього іншого. Може, приватизація їх не сильно лякає, але загалом це все одно матиме досить серйозні наслідки.

Плюс важливо, що це будуть наслідки для чиновників. Тобто у нас спочатку було написано, що це дисциплінарна або політична відповідальність. Зараз уточнили, що питання саме про звільнення чиновника, який не декларує. Тобто це поширюється на всіх, і це правильний крок. І декларування зустрічей — це не наше ноу-хау. У Європейському Союзі теж це передбачено в межах законодавства про лобізм.

Прямий ефір