"М'яч" на боці України: про новий транш МВФ говоримо з економістом Ігорем Бураковським

Реформування судової системи — головна вимога Міжнародного валютного фонду для продовження плідної співпраці з Україною та надання чергового траншу. Ключові законопроєкти в цій сфері Верховна Рада вже прийняла в першому читанні. Це документи, які розблокують роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя. Це дозволить почати очищення всього суддівського корпусу та організувати ефективний контроль доброчесності суддів.

"Це забезпечить відновлення довіри до Вищої ради правосуддя з боку українського суспільства, і ефективне виконання цим конституційним органом своїх функцій. Що стосується служби дисциплінарних інспекторів, то саме вони повинні стати тим допоміжним механізмом, який забезпечить професійну підготовку всіх справ, які розглядаються Вищою радою правосуддя", — говорить представник президента в Конституційному суді України Федір Веніславський.

Експерти зазначають, що саме судова реформа принципова для МВФ, тому що без неї гроші та бізнес у країні не можуть бути захищені.

"Поки суди приймають рішення "за дзвінком" або за гроші, у нас інвестиції в економіку не прийдуть, причому не лише іноземні, але навіть внутрішні. А якщо в Україні не буде інвестицій, то це означає, що в Україні не буде економічного зростання. Відповідно, в чому тоді сенс програми МВФ?", — підкреслює виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Ще один важливий напрямок, на який звертають увагу західні партнери, — стійкість і незалежність банківської системи. У першому читанні вже прийняті законопроєкти про корпоративне управління в банках, процедуру банкрутства фінустанов і розширення прав Фонду гарантування вкладів.

Також серед вимог МВФ — реформа корпоративного управління держпідприємствами та створення конкурсної комісії для призначення керівника Національного антикорупційного бюро. Всі необхідні документи депутати планують розглянути на наступному пленарному тижні — якщо опозиція не заблокує їх прийняття так званим "поправочним спамом".

Якщо всі умови будуть виконані, Україна може очікувати надходження чергового траншу від МВФ вже восени. Про перспективи цього процесу у програмі "На самом деле: Украина" телеканалу "Дом" говорить очільник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Ведуча програми — Дарина Вершиленко.

— Наскільки сьогодні Україна залежить від грошей МВФ, чи можемо ми без них обійтися?

— Якщо ми хочемо скоротити свої потреби й витрати, то ми можемо обійтися без грошей МВФ і внутрішніх і зовнішніх запозичень. Але виникає питання, які витрати ми хочемо скоротити, як ми готові це політично обставити, й чи добре це буде для економіки? Співпраця для України з МВФ надзвичайно важлива не тільки з точки зору отримання грошей, але й з точки зору того, що МВФ змушує нас реалізувати реформи, потрібні Україні.

— Ви маєте інформацію про підготовку до наступного раунду переговорів про новий транш для України? Коли прибуває місія МВФ?

— Місія МВФ востаннє працювала в Києві у травні, якщо не помиляюся. І на цьому прямий контакт припинився. Проте й Національний банк, і представники уряду дуже активно комунікують з МВФ. Мені здається, сьогодні "м'яч" на боці України.

Щоб сюди приїхала місія, у країні повинні відбутися реальні зрушення. Ми вже наголошували про прийняття ряду законів. Поки цього руху в законодавчому полі ми не будемо спостерігати, поки МВФ не буде впевнений в реальних змінах, — думаю, що буде лише технічна співпраця, а переговорів про виділення Україні грошей не буде.

— А що МВФ сьогодні може вимагати від України, і чи всі вимоги обов'язкові до виконання?

— Сьогодні вимоги МВФ до України є стандартними. Для фонду принципово важлива боротьба з корупцією. Без такої боротьби українська економіка втрачає гроші. Якщо говорити просто, у МВФ виникає питання: "Ми даємо вам гроші на підтримку економіки, які ви втрачаєте через корупцію. Як розірвати це порочне коло?".

Наступний момент — це питання, пов'язані з українською економічною монетарною політикою. Це питання, пов'язані й з незалежністю українського національного банку, зі взаємодією структур, що визначають економічну політику в Україні. Ну, і деякі технічні речі.

Тому ми не можемо говорити, що вимоги МВФ виходять за межі розумного. Повторю, МВФ багато в чому задає рамку економічної політики, яку в силу політичних, соціальних, або хибно зрозумілих національних інтересів, українські політики часто намагаються або розсунути, або просто "не помічати".

— Про ринкові ціни на газ. Це дійсно потрібно фонду? І як питання тарифоутворення можна врегулювати всередині країни?

— Питання про тарифи завжди дуже складне.

Наскільки я знаю позицію МВФ, вона досить проста. Тарифи — важливий інструмент регулювання відповідного ринку, але не тільки. Тут повинен включатися і антимонопольний комітет, і інші органи, що безпосередньо стосуються цього ринку.

Крім того, МВФ говорить про необхідність збалансованого підходу. МВФ не відмовляє Україні в праві проведення соціальної політики, пов'язаної з компенсацією, підвищенням або зміною тарифів для тих верств населення, які не можуть собі це дозволити через об'єктивні обставини.

Тому, мені здається, ми повинні вести бесіду з МВФ щодо досить широкого кола питань. Але якщо ми вважаємо, що без підвищення тарифів ми зможемо забезпечити ефективне функціонування відповідної енергетичної галузі, то тоді, як каже МВФ, немає жодних проблем. Але ми бачимо, що цього не відбувається.

— А чи є якісь вимоги, що суперечать інтересам України?

— Я, чесно кажучи, не можу сказати, що речі, про які говорить МВФ, суперечать інтересам України. Чому? Тому що інтерес України дуже простий: це побудова ефективної економіки та проведення ефективної економічної політики.

Далі виникають питання до України про те, як ми збираємося ці речі реалізовувати, які пріоритети ми сьогодні бачимо. І сама дискусія з МВФ дуже корисна Україні, щоб зрозуміти, як зробити, щоб наша економічна політика була більш ефективною.

— Коли можна очікувати наступного траншу МВФ? Чи є перспективи його отримання?

— Питання дуже непросте, тому що це залежить від багатьох обставин. Я ризикую висловити не надто популярну думку.

Мені здається, що цього року ми навряд чи отримаємо наступний транш МВФ. У нас накопичилася велика кількість проблем. І я не виключаю, що, коли ми обговорюватимемо питання про співпрацю з МВФ, ми можемо прийти, як це вже часто бувало, до обговорення нової програми співпраці з фондом, де будуть змінені й умови отримання траншу, й терміни отримання грошей, і суми, на які ми сьогодні сподіваємося.