Украина наш дом

Моє завдання — допомогти людям: велике інтерв'ю з новою очільницею Мінреінтеграції Іриною Верещук

Ірина Верещук. Скріншот відео: kanaldom.tv

4 листопада Верховна Рада України проголосувала за призначення народної депутатки фракції "Слуга народу" Ірини Верещук віцепрем'єрміністеркою — міністеркою з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Про свої пріоритети та плани на новій посаді, про роботу у Тристоронній контактній групі, про шляхи деокупації Донбасу та Криму Ірина Верещук розповіла у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом".

Ведуча програми — Альона Чорновол.

Ірина Верещук та Альона Чорновол. Скріншот відео: kanaldom.tv

Завдання у Тристоронній контактній групі

— 10 листопада відбудеться засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ), у якому ви вперше візьмете участь як нова членкиня української делегації ТКГ, як голова Мінреінтеграції. Які ваші очікування? Які завдання ви ставите собі?

— Я почула від пана президента завдання, які він ставить переді мною як перед членкинею ТКГ. Звісно ж, це люди. Це турбота про людей, це гуманітарна складова. Звісно, ми говоритимемо й про політичні аспекти. Але передусім як міністр реінтеграції я маю думати про тих людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, і які зараз страждають на лінії дотику. Вони хочуть, щоби ми їм допомогли. Ми повинні до них приїхати, ми повинні їх почути та допомогти.

— Які складнощі ви бачите у переговорному процесі у межах ТКГ? Які напрями можна зробити ефективними просто зараз?

— Звісно, Мінський процес не ухвалює політичних рішень. Для цього є Нормандський процес. Це — рівень лідерів країн.

Дуже шкода, що Мінський процес не дає результатів навіть на оперативно-тактичному рівні, коли ми могли би домовитися, наприклад, про те, щоби Міжнародний Комітет Червоного Хреста мав доступ до наших військових, яких утримують [на окупованій території], та на звільнення яких ми чекаємо. Щоби Червоний Хрест мав доступ до хворих людей, які потребують допомоги.

Звісно, ми хотіли би, щоби були відкриті КПВВ (контрольні пункти в'їзду-виїзду, — ред.). Ми розуміємо, наскільки це важливо. Це й питання вакцинації, й питання, пов'язані з пенсійним забезпеченням. Але зараз російська сторона блокує будь-які кроки України щодо допомоги людям на території, яка тимчасово окупована, і на території на лінії дотику.

Але щоби говорити предметно, я маю відвідати хоча б одне засідання ТКГ. Я хочу побачити, як це відбувається, хочу почути людей, які сьогодні ухвалюють рішення, або які шкодять людям на тих територіях, коли вони звертаються до нас і не можуть отримати допомогу. Коли міжнародні організації, коли лідери країн, які обіцяли бути посередниками, не можуть розв'язати начебто просте людське питання, дуже хочеться послухати аргументи тієї сторони. І коли я почую, я зможу зробити аналіз [щодо роботи ТКГ] і розповісти людям — як ми рухаємося, яка логіка.

Бо особисто моє завдання — піклуватися про людей. Це головне. І якщо ми — і Мінреінтеграції, і ТКГ — знайдемо ті слова, й ті кроки, які допоможуть людям, я вважатиму, що моє завдання виконане.

Вже найближчими днями я анонсую свою поїздку на Донбас. Я буду й на Донеччині, й на Луганщині. Ми зможемо й послухати людей на територіях, які зараз у вогні війни. Нехай не стріляють настільки, але все одно є серйозні відлуння. Люди постраждали, постраждали не лише їхні домівки чи майно. Постраждали їхні душі, й слід на це зважати.

Але навіть не поїхавши на Донбас, я розумію, що люди втомилися. Вони кажуть: ми не хочемо гасел, ми не хочемо гучних слів, ми вже не віримо у політичне врегулювання, просто допоможіть нам вижити.

Війна, пандемія, економічні проблеми — все це накладається. Тому наше завдання, і те, що я отримала від президента Зеленського як вказівку, як наказ — допомогти тим людям, які чекають на нашу допомогу.

— А вже є план цього візиту на Донбас?

— На сайті нашого міністерства буде розміщено інформацію. Зараз ми готуємось поїхати до Станиці Луганської, ми будемо у Краматорську, у Слов'янську. Ми кілька днів перебуватимемо на Донбасі. І я дуже хочу зустрітися, поговорити та почути.

Перспективи Нормандського формату

— Росія вкотре відмовилася від зустрічі у Нормандському форматі. Франція та Німеччина запропонували провести зустріч на рівні міністрів закордонних справ 11 листопада. Однак глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що російська сторона не погодиться на перемовини без реакції сторін на підсумковий документ Нормандської зустрічі, складений Росією. Якими є ваші прогнози — чи можлива зустріч "нормандської четвірки" хоча би на рівні очільників МЗС?

— Звісно, я дуже хотіла би зустрічі на рівні лідерів країн Нормандського формату — це максимум. Але опустимо нашу планку до очікуваного мінімуму.

Ми розуміємо, що Нормандський формат блокує Росія. Це вже розуміють і наші партнери — Франція, Німеччина.

Ми виконуємо умови зі свого боку, зобов'язання, які взялись зробити. Якщо ми подивимося на питання безпеки, ми їх виконуємо. Політичні питання — виконуємо.

Російська сторона ж відмовляється визнавати себе стороною конфлікту, відмовляється виконувати будь-які взяті зобов'язання, навіть самі Мінські домовленості — Росія відмовляється їх виконувати. Хоча під ними стоїть підпис Російської Федерації. А скільки вже часу минуло.

І ми розуміємо, що зараз наше завдання, української сторони, — зробити все, що залежить від нас, щоби Кремль на чолі з паном Путіним сів за стіл перемовин.

Ми говорили, й надалі закликаємо зрозуміти, що люди, які сьогодні страждають на Донбасі, — їх узяли у заручники пани з Кремля, які думають, що зможуть пропагандою, інформаційною, гібридною війною розв'язати свої проблеми. Так не вийде.

І сьогодні нам треба також пояснювати, й через телеканал "Дом", через усі доступні нам канали комунікації, що робить, і що готова зробити Україна, щоби людям було легше.

— Але Росія чинить опір зустрічам. Що нам робити у цій ситуації?

— Тиснути, санкційно. Повірте, Росія розуміє силу не лише слова, але й силу дії. І якщо ця дія буде консолідована з нашими міжнародними партнерами… Повірте, вони (у Кремлі, — ред.) це відчувають, вони це знають.

Армія робить свою справу. А ми, як люди політичні, які мають займатися гуманітарним порядком денним, маємо консолідувати всі наші зусилля та переконувати, що ми маємо рацію, що не ми нападали на Росію, не ми забирали їхні території.

Восьмий рік триває війна. Лише тому, що хтось вважав, що так для них буде вигідніше. Але так не можна. Адже йдеться про людські життя, здоров'я людей. Діти, які народилися у війні, вже до школи пішли — знову ж таки під час війни. І це відбувається у XXI столітті! Хіба це не аргумент?

Давайте розмовляти, сідати за стіл перемовин. Якщо Росія, наприклад, у межах Мінських угод говорить про політичний статус Донбасу, поговорімо про те, що ми є унітарною країною, яка проводить широку децентралізацію. І особливий статус Донбасу у ній закріплено. Україна закріпила статус Донбасу, так само як і Львівщини, так само як і інших областей. Ви просто хоча б послухайте це.

На жаль, Російська Федерація це бачить інакше. І конфлікти, які вона розв'язала, починаючи з 1990 року, і які не закінчуються, — це зайве тому підтвердження. Я говорю зараз про Молдову та про Грузію.

— На початку осені були прогнози, що до кінця року ми побачимо зустріч на рівні лідерів країн "нормандської четвірки". Один із аргументів, що Ангела Меркель залишає посаду, й хоча би на знак поваги до неї така зустріч може відбутися. Ваше бачення — буде чи ні?

— Тут не лише питання зустрічі. Зрозуміло, що краще, щоби вона була. Але тут ще питання у гравцях рівня США. Я дуже розраховую, що цьому сприятимуть зустрічі, які відбуваються зараз на найвищому рівні — президент Зеленський зустрічається з Джозефом Байденом у Глазго, [голова ЦРУ] Вільям Бернс їде до Москви та зустрічається зі своїм візаві, тривають перемовини дипломатичними каналами. Тобто так звана стратегічна розрядка між Росією та США також відбувається.

Але й Україна перебуває у стратегічному партнерстві зі США. Ми цього тижня маємо підписати хартію, і комісія зі стратегічного партнерства розпочне свою роботу. Хартію стратегічного партнерства ми маємо з 2008 року. Але зараз ми її маємо наповнити змістом. Ця хартія складатиметься з питань безпеки. А питання безпеки — це мирне врегулювання.

І державний секретар США Ентоні Блінкен, і його заступниця Вікторія Нуланд, яка приїжджала до України, мають змінити конфігурацію.

Я дуже розраховую, що німецькі лідери підуть назустріч Україні. Тому що зустрічі, які раніше відбувалися, не приносили бажаних результатів. І Ангела Меркель — ми вдячні їй за її зусилля, за те, що вона зробила для України, — могла би, мабуть, більше. Напевно, й "Північного потоку-2" не було б, якби була позиція, яка за цінності, а не за економіку, й не за свої інтереси.

Франція, яка також їде до Росії на економічні форуми та розповідає про Велику Європу разом із Росією.

Немає проблем. Ми також за Велику Європу, але в нас війна, й у нас болить. І це війна не лише України, це війна Європейського континенту та цивілізації. Європейського континенту та цивілізації за те, щоби називатися людьми у XXI столітті. А не вбивати лише тому, що хтось має свої геополітичні бачення, як має розвиватися та частина території, яка була колишнім Радянським Союзом.

Нам ніхто не може вказувати. Ми — суверенна незалежна держава, яку визнала сама Росія 5 грудня 1991 року.

Ірина Верещук. Скріншот відео: kanaldom.tv

— Нормандський формат і підтримка Сполучених Штатів Америки — це два паралельні треки, чи вони можуть десь перетнутися?

— Я не знаю, на якому рівні зараз перебувають переговори. У будь-якому разі я знаю, що президент Зеленський та команда, яка працює над цим треком, роблять усе можливе. Нас будь-який варіант влаштує. Бо нам дуже важливо, щоби США, як наддержава, допомогли нам вийти з нинішнього глухого кута якоїсь невизначеності. У нас постійно туман невизначеності. Це треба закінчувати.

Я ще раз кажу: діти пішли до школи, вже відчуваючи біль втрат, біль від того, що відбувається сьогодні на Донбасі та в окупованому Криму.

— А що ви думаєте про можливу зустріч президентів України та Російської Федерації? Володимир Зеленський ініціював цю зустріч. Але поки що з Москви йдуть одні відмови.

— Я гадаю, це буде позитивний крок. У будь-якому разі зустріч потрібна. За сприяння наших партнерів, без цього сприяння, але зустріч потрібна.

Потрібно сідати та розмовляти. Потрібно розуміти, що нескінченна війна — це війна на виснаження всіх. І що раніше Кремль це зрозуміє, то швидше закінчиться війна та муки людей.

Тому що ми готові, ми відкриті, всі свої позиції чітко заявляємо. Є "червоні лінії", які ми не перейдемо. Решта — давайте обговорювати.

Ситуація біля кордонів України та на Донбасі

— В Офісі президента повідомили, що РФ посилює "специфічні угруповання військ" біля кордонів з Україною, але що про конкретну мету Росії висновки робити передчасно. Раніше в Міністерстві оборони говорили, що, можливо, всі ці повідомлення є складовою пропаганди, психологічного тиску навіть на громадян усередині України. На що очікують у Мінреінтеграції, чи є передумови для ескалації ситуації на Донбасі?

— 8 листопада відбулося засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, до якого я мала честь входити 2,5 роки. І я знаю, що на ньому робила доповідь ГУР — нашого Головного управління розвідки — що відбувається на наших кордонах. Я розмовляла із керівником.

Справді є напруга, справді є якась ротація військ. Вона своєю чергою може бути плановою, може бути позаплановою. Ми восьмий рік у війні. Яким би повідомлення не було, як би іноземні ЗМІ не показували те, що є якісь пересування, ми й без того знаємо, що Росія може використати нашу слабкість.

Слабкість економічну, слабкість внутрішньополітичну, коли розхитують країну різні політичні групи, не думаючи, чим можуть закінчитися такі розхитування. Усі так мріють потрапити до влади, їм дуже хочеться там затриматися, що не думають, що це є прямою загрозою державності нашої країни.

А хто страждає найбільше? Це люди на Донбасі. Це люди, які слухають про переміщення військ, які думають, і можуть думати про те, що знову розпочнуться обстріли. Обстріли, або серйозна атака, або бойові дії, які можуть спричинити великі жертви серед цивільного населення. Ось про що я думаю.

Я дуже хотіла би, щоби ті політики, які розбурхують ситуацію, які кажуть, що ворог біля воріт, ворог на нашій території… Ми це знаємо. Є військові, які роблять свою справу, є найвище політичне керівництво країни в особі президента Зеленського, який робить свою справу.

Ми розуміємо, що немає воєнного шляху розв'язання конфлікту. Є дипломатичний, політичний діалог, який призведе до консенсусу, а згодом — до миру. І, звісно, ми розуміємо, що, ще раз кажу, Донбас вимагає особливої уваги центральної влади.

Ірина Верещук. Скріншот відео: kanaldom.tv

— Проте чи є передумови для ескалації?

— Ескалація може бути завжди, й без відео із супутників тощо. Але те, що ми готові, те, що ми готові оборонятися, і те, що ми знаємо, та просимо не панікувати населення, просимо розуміти, що це інструмент гібридної інформаційної війни, — це точно.

Тобто спокійно живемо, працюємо, допомагаємо один одному. Намагаємося зрозуміти, що відбувається, критично оцінюємо інформацію. Розуміємо, що ми восьмий рік перебуваємо під гібридними атаками Російської Федерації. І, звісно, розуміємо, що це може ще тривати якийсь час. Ніхто не каже, що війна закінчиться завтра. Хотілося би. Ця найбільша наша мрія, на жаль, ще не досягнута.

Законопроєкт про перехідний період

— Венеціанська комісія рекомендує змінити законопроєкт про перехідний період щодо Криму та Донбасу. Так, радять узгодити щодо міжнародного права положення про відповідальність за кримінальні злочини, скоєні у зв'язку з тимчасовою окупацією, звузити та уточнити положення про люстрацію. Рекомендується чітко сформулювати положення обнулення документів, виданих на окупованих територіях. І ще один важливий пункт — відобразити у проєкті особливий конституційний статус Криму та Севастополя. Є й інші зауваження "Венеціанки". Ви для себе на які з них звернули увагу?

— Я ознайомилась із рекомендаціями. І звернула увагу, що зауваження є досить жорсткими, й досить детальними. Вони прописані, звісно, у формі рекомендацій. Але суттєво змінюють тіло законопроєкту. Ми маємо робочу групу, яка розробила перше тіло законопроєкту. Ми врахуємо рекомендації Венеціанської комісії.

Цей законопроєкт не потрапить до Верховної Ради цього року. Я вже про це говорила. Ми спокійно проаналізуємо всі інструменти, які пропонує цей законопроєкт. Зокрема конвалідацію документів, про які ви говорили (виданих на окупованих територіях, – ред.). Процес амністії, процес люстрації. Все це прописано в цьому законопроєкті, але потребує суттєвого доопрацювання.

Тому ми не поспішатимемо із цим законопроєктом. Ми ретельно опрацьовуватимемо.

Ми правильно зробили, що пішли цим шляхом. Ми хоч позначили межі, ми побачили, куди ми рухаємося, що нам треба допрацьовувати. Тому перед нами ще велика й тривала робота.

Жителям ОРДЛО — виплати пенсій та допомога у вакцинації

11 млрд грн — приблизно стільки додаткових грошей потрібно виділити з держбюджету України, щоби виплатити борги за пенсіями внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та тим, хто проживає на тимчасово окупованих територіях. На сьогодні єдиний банк, який супроводжує пенсійні виплати таких наших громадян, — "Ощадбанк". Проте банк заявив, що з 1 січня 2022 року не продовжуватиме автоматично картки ВПО, термін яких минув. Люди непокояться, що через це не зможуть повернути пенсії, що накопичилися на цих картах.

— Гроші ж накопичуються на рахунках. Не можна з карткових рахунків забрати гроші, наприклад, до бюджету, та якось ними скористатися. Це буде порушення, кримінальний злочин.

Щодо виплати боргів за колишніми періодами, ця проблема є. Перша проблема — те, що [з боку окупованих територій] закриті КПВВ. Люди не можуть приїхати та пройти ідентифікацію у банку. Ви ж знаєте, що через певний час [ВПО] потрібно проходити в банку ідентифікацію.

Справді, є питання щодо деяких осіб, але це не означає, що всі повинні страждати. Тобто зараз заблоковано виплати боргів усім пенсіонерам, які там проживають (на окупованій території, — ред.). І ми розуміємо, що цей борг накопичується.

За цими особами за ці роки залишки (невиплачені пенсії, — ред.) становлять 5 млрд 320 млн грн. Це дуже багато.

Щодо цього ми проведемо нараду. Я поспілкувалася вже із профільним заступником міністра, зрозуміла проблему. Поспілкувалася з керівництвом країни, зрозуміла, що треба справді доопрацювати. Ми зустрінемося із нашими візаві з "Ощадбанку", зрозуміємо їхню позицію, та ухвалимо рішення.

У будь-якому разі я можу заспокоїти наших людей, — бо вже оголошено дату, 1 січня 2022 року, — ми зробимо все, що від нас залежить, щоби люди не постраждали. Можливо, ми пролонгуємо [дію банківських карток], бо зараз люди не можуть приїхати через COVID-обмеження, з інших причин.

Ми увійдемо в становище людей, і я обіцяю, що ми опрацюємо це питання так, щоби люди не постраждали.

Якщо ж хтось зловживав ситуацією. А є інформація, що ці платіжні картки забирали у людей там (на окупованій території, — ред.), або віддавали лише частину коштів, а решта грошей ішла, як мені сказали, на фінансування тероризму. Це також може мати місце. Для цього ми маємо спецслужби.

Ми опрацюємо це питання. І я обіцяю, що люди, які мають отримати ці гроші згідно з законом України, їх отримають. Нам просто потрібно трохи часу, щоб розібратися в цьому питанні.

Ірина Верещук. Скріншот відео: kanaldom.tv

— Ми знаємо, що у межах Тристоронньої контактної групи Україна запропонувала допомогу у вакцинації мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Але Росія відмовилася. Що ми у цій ситуації зможемо зробити? Може, відкрити пункти вакцинації просто на КПВВ?

— Ми маємо такий пункт вакцинації біля КПВВ "Мілове". Він розташований у районі 1 км від КПВВ. Під час свого візиту на Донбас я поїду й сама подивлюся.

Хочу нагадати, що діє контактцентр, який допомагає людям (зокрема з окупованих територій — ред.), які хочуть вакцинуватись. Його номер телефону — 0 800 60 20 19. Можна зателефонувати за цим номером, вам нададуть усю інформацію — де можна вакцинуватися, які вакцини є в наявності. До того ж, в Україні використовуються виключно вакцини, які сертифіковані Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

Я сама вирішила перевірити цей номер. Зателефонувала з "Київстару" — але не спрацювало. Я уточнила у колег. Вони перевірили через МТС (Vodafone) — працює. Бо я набирала через +38 0800. Спробуйте набрати 0800 без +38. Через МТС працює, та з окупованої частини також працює.

Щодо комплексного питання вакцинації наших громадян, які [мешкають на окупованій території]. Ми матимемо робочу нараду з Міністерством охорони здоров'я. Ми працюватимемо з міністром. Вони вже мають напрацювання, дорожню карту.

Я вважаю, що ми недопрацьовуємо у цьому питанні. Мало тестуємо на коронавірус, мало вакцинуємо. Це знає міністр. Президент 8 листопада на селекторній нараді запитував, що зроблено у цьому напрямі, щоби допомогти людям із окупованих територій.

Наприклад, з 1 до 8 листопада вакциновано 738 людей (що перетинали КПВВ, — ред.). Це мало. Треба більше. І таке завдання поставив президент.

Тому я поїду на Донбас, дивитимуся. І міністр охорони здоров'я дивитиметься. І ми радитимемося, що зробити, щоби допомогти людям.

Деокупація Криму

— Майданчик із деокупації нашого півострова — Кримська платформа. Після установчого саміту, що відбувся 23 серпня, до неї приєднаються ще кілька країн. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, цей процес перебуває вже на фінальній стадії. Що ми ще можемо зробити для ефективної роботи Кримської платформи? Пам'ятаємо, що вже створено офіси Кримської платформи. Перший центральний — у Києві. Які подальші кроки?

— У Херсоні також є офіс Кримської платформи на базі Представництва президента в АРК. Я дуже рада, що знаю людей, які працюють у цьому офісі, це команда молодих та дуже мотивованих людей. І я їм дуже вдячна.

Кримська платформа — живий організм, який працює 24/7. В Офісі Кримської платформи вирує робота. Вже напрацьовано кілька законопроєктів, які допоможуть, наприклад, полегшити надання юридичної допомоги, адвокатів нашим політичним в'язням у Криму, а їх понад 120 осіб.

— Було вже представлено Стратегію щодо деокупації та реінтеграції Донбасу. Чи потрібно створювати новий документ для деокупації Кримського півострова?

— А він є — Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Вона ухвалена рішенням РНБО [11 березня 2021 року] та затверджена указом президента.

А 29 вересня план заходів щодо реалізації цієї Стратегії затвердив Кабінет міністрів. Там чітких 158 позицій. Серед них 95 — за нашим міністерством, із них 9 — навіть до кінця цього року мають бути виконані. І ми всі разом ось так рухаємось у цьому напрямі.

— Із найважливішого, перші кроки, які потрібні для впровадження Стратегії у життя?

— Це допомога. Це має бути матеріальна допомога людям, які там живуть. Ми маємо спеціальні державні програми. Це допомога, наприклад, у будівництві житла нашим переміщеним особам. Ось у четвер, 11 листопада, у нас буде презентація саме стратегії щодо внутрішньо переміщених осіб — яким буде будівництво житла, якими будуть освітні програми тощо. Тобто якими будуть наші реальні кроки із чіткими дедлайнами, нормативно-правовими актами. Все, як має бути, щоби люди розуміли, куди ми рухаємось і що ми робимо.

— Зараз саме триває процес ухвалення держбюджету на 2022 рік. Чи є розуміння, які гроші будуть закладені на реалізацію Стратегії з деокупації Криму?

— Є розуміння. Упродовж найближчих днів я зустрічаюся з міністром фінансів паном [Сергієм] Марченком. Ми домовилися, що переглянемо цифри щодо збільшення цих бюджетів.

Ми подивилися, які програми працюють, які себе зарекомендували з позитивного боку, які чекають на вкладення. Наприклад, мені як колишньому меру дуже подобається програма "Бюджет участі". Тобто коли громадам дають гроші з центральної влади, а самі громади вирішують, якими будуть проєкти. І на це закладено 50 млн грн. Тобто це достатньо. Я працюватиму над тим, щоби місцеві громади підіймалися, ставали активними, особливо на суміжній території, щоби показати, як можна керувати у себе самим.

— Обговорення питання деокупації Криму на міжнародному рівні. Наприклад, чи реально порушувати цю тему в чинному Нормандському форматі?

— Я не думаю, що Росія піде на те, щоби включити питання Криму до Нормандського формату. Вони категорично проти. Я думаю, що Кримська платформа — це саме той міжнародний майданчик, який дасть старт таким перемовинам.

І рано чи пізно Росія має сісти за стіл перемовин щодо Криму.

Прямий ефір