Московський газовий шантаж: хто програє у довгій грі — аналіз (ВІДЕО)

Енергоресурси — один із головних важелів впливу Кремля на Захід. За рахунок лобіювання та занижених цін Росія стала основним постачальником газу для Європи — до 55% лише торік, інформує "Дом".

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну та жорсткої санкційної відповіді на це Заходу Москва шантажує Євросоюз різким скороченням поставок. Таким чином у Кремлі хочуть зменшити допомогу Києву. Натомість Захід почав активно шукати альтернативи ненадійному постачальнику та готується до зими. Німеччина, наприклад, майже на чверть скоротила споживання газу в серпні порівняно з попередніми роками. Цього вдалося досягти насамперед за рахунок великих споживачів енергії.

"Проблема є, але ця проблема значно погіршується російською пропагандою. На мою думку, все це набагато перебільшується. Європа може спокійно обійтися без російського газу. Було ухвалено амбітного плану Repower EU. Він передбачає виділення 300 млрд євро на заміщення російського газу і включає диверсифікацію природного газу", — коментує директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Німеччина та Франція вже заповнили свої газові сховища на 80 та 90% відповідно. Шантаж Кремля також прискорив перехід Євросоюзу на відновлювані джерела енергії: за планами, до 2030 року їхня частка становитиме 63%. Порівняно з попереднім прогнозом, показник зріс на 8%. А в короткостроковій перспективі вихід Газпрому з європейського ринку призведе до великих втрат для Кремля, який щорічно продавав Європі близько 200 млрд кубометрів газу. Замістити такий обсяг постачанням до Китаю, за словами експертів, неможливо.

"Навіть за найоптимістичнішими прогнозами, експортні потужності російських трубопроводів до Китаю до 2030 року складуть 128 млрд кубометрів на рік, що все ще значно нижче, ніж вже наявні продажі до Європи. Але без прямого доступу до західного досвіду та обладнання в галузі ЗПГ (зрідженого природного газу), а також в умовах танення вічної мерзлоти під трубопроводами "Газпрому" це дуже ризикована пропозиція. І якщо Європі вдасться досягти успіху в цьому першому раунді, "Газпром" і Путін програють у довгій грі", — йдеться в аналітичному огляді видання Politico.

Через скорочення експорту газодобувна галузь у Росії може опинитися під загрозою деградації чи навіть часткового зникнення, адже без постійного видобутку та прокачування газу обладнання почне виходити з ладу. А через санкції замінити його не вийде. Тим часом Москва вже втрачає європейський ринок, і скорочує постачання саме Кремль.

"Зменшення обсягу природного газу за 7 місяців поточного року спостерігається на рівні приблизно 17%. Це говорить про те, що держава-агресорка не змогла переорієнтувати обсяги газу, що раніше надходили на європейський ринок, ні на внутрішнє споживання, ні на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Тут, звичайно, є великі інфраструктурні проблеми. Адже трубопроводи або LNG-термінали, які могли б замістити добуті обсяги природного газу на Азіатсько-Тихоокеанський регіон, — їх просто не існує", — констатує провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Белявський.

На даний момент найбільший газопровід з Росії до Китаю — "Сила Сибіру" — працює не на повну потужність. Повноцінний запуск заплановано на 2025 рік. Але навіть тоді газопровід зможе забезпечити 38 млрд кубометрів газу на рік — одну п'яту від стандартних закупівель Євросоюзу.

Читайте також: Економічний колапс у РФ може спричинити кризу державності — причини назвав Гудков