"Багато жінок шукали своїх дітей": в окупованій Макіївці НЗФ чотири роки утримують Віктора Дзицюка

У тимчасово окупованому м. Макіївці Донецької області незаконні збройні формування (НЗФ) чотири роки утримують в колонії Віктора Дзицюка. Відтоді три рази проводилися обміни утримуваними особами, але Віктор не потрапив в жоден із них. Про це повідомляє "Медійна ініціатива за права людини", інформує "Дом".

Віктор Дзицюк був затриманий 23 листопада 2017 року. У його телефоні були карти місцевості — оскільки він працював майстром на будівництві автодоріг. Але НЗФ відразу звинуватили чоловіка у шпигунстві на користь СБУ. Після затримання рідні тривалий час нічого про нього не знали. Мама Віктора Галина Дзицюк згадує, як неодноразово стояла під будівлею "МГБ" і бачила безліч жінок, які також шукали своїх дітей. Хтось із них сказав, що, можливо, Віктора утримують у в'язниці "Ізоляція" в Донецьку.

"Хлопець посивів від тортур за один тиждень. Віктора катували струмом, сильно били. Дісталося йому, як нікому. У березні 2018 року його, без свідомості, відправили до медсанчастини СІЗО", — згадує звільнений у межах обміну утримуваними особами Олександр Тимофєєв.

У 2020 році Віктора Дзицюка "засудили" на 16 років позбавлення волі за "шпигунство".

"Майже чотири роки я не бачу свого сина. Щоночі сплю з телефоном під подушкою, все думаю, раптом Вітя подзвонить. Мені постійно сниться один і той самий сон: ніби на блокпосту зустрічаю та обіймаю сина, міцно тримаю його за руку й ми разом їдемо додому. Нестерпно боляче прокидатися та розуміти, що це лише сон", — розповідає Галина Дзицюк.

Вона живе у місті Торецьку Донецької області. Від Торецька до тимчасово окупованої Горлівки всього 5 км, а за нею і Макіївка, де в колонії № 32 утримують її сина. Галина не може його ані побачити, ані почути.

"Дзвонить дружині. Багато про що не розповідає. В бараці, де живуть так звані "політичні", стає холодно. Потрібно знову купувати вугілля, щоб опалювати приміщення. У вересні Вітя, як і інші ув'язнені, переніс застуду, симптоматика у всіх була майже однакова. Просить теплі речі — куртку, спортивний костюм. Все це я придбала та тепер намагаюся передати. Ситуація ускладнюється тим, що з 1 жовтня в колонії ввели карантин", — ділиться жінка.

Але побутові умови її хвилюють менше, ніж стан здоров'я сина.

"Віктор і раніше страждав на хронічний псоріаз — це неінфекційне аутоімунне захворювання шкіри. Після страшного фізичного насильства, після звірячих жахів, які довелося пережити йому, хвороба загострилася: тіло вкрите корками та пухирями, трапляються кровотечі", — розповіла Галина Дзицюк.

Вона намагається передавати всі необхідні ліки, але не впевнена, що Віктор їх отримує.

Раніше повідомлялося, що вже чотири роки Галина Дзицюк чекає на повернення свого сина, якого незаконно утримують у колонії в непідконтрольній Україні Макіївці.