Украина наш дом

З акцентом на Донбас: інтерв'ю з главою Представництва Європейського інвестиційного банку в Україні Жаном-Еріком де Загоном

Жан-Ерік де Загон. Фото: kanaldom.tv

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) з 2007 року інвестував в Україну понад 7 млрд євро, з них мільярд — минулого року. Як виділяють кредити, як їх розподіляють, які напрями у пріоритеті та як ЄІБ працює на Донбасі — про це в інтерв'ю телеканалу "Дом" розповів голова Представництва Європейського інвестиційного банку в Україні Жан-Ерік де Загон.

Майже 15 років співпраці

— Як ЄІБ діє в Україні, із якими проєктами працює?

— Європейський інвестиційний банк — це одна з організацій Європейського Союзу, тобто ми — банк Євросоюзу. Отже, ми намагаємося підтримувати проєкти, які відповідають нашій політиці та основним пріоритетам.

Перший пріоритет — підтримка розвитку. Ми діємо відповідно до політики ЄС, тобто передусім підтримуємо більш екологічний та сталий розвиток. Другий пріоритет — цифровізація економіки. Тобто для країни перший крок — мати сучасну економіку, наступний — цифровізація економіки.

Якщо говорити про Україну, тут є багато секторів, які потребують нашої підтримки, і ми раді її надати. Розглядаючи енергетичну галузь, ми із задоволенням підтримаємо проєкти переходу на "зелену" енергетику. Наприклад, говорячи про транспорт, ми, безумовно, віддаємо пріоритет "зеленому" транспорту.

Ми вважаємо, що Міністерство інфраструктури України має багато роботи. Необхідно розвивати інфраструктурні проєкти, особливо міську інфраструктуру, аби покращити життя громадян України.

І, звісно, не можна не згадати про Донбас. Донбас має дуже високий пріоритет для нас. Якщо ви хочете досягти здорового розвитку економіки та соціальних умов у Донецькій та Луганській областях, ми маємо підтримувати місцеву муніципальну інфраструктуру.

— Який обсяг портфеля співпраці з Україною?

— Банк працює в Україні з 2007 року, і це важливо. Сьогодні ми маємо портфель із 7 млрд [євро] кредитів для України.

Ми доклали дуже багато зусиль у 2014-2016 роках після Революції Гідності. На той час Банк та ЄС зобов'язалися надати Україні 3 млрд євро кредитів. І ми виконали це зобов'язання, підписавши угоду на 3 млрд.

Минулого року ми мали кризу, пов'язану з COVID-19, і ми підписали кредит на 1 млрд [євро].

Я вважаю, що це значні кроки Банку, які свідчать про те, що ЄІБ та ЄС готові підтримати Україну, коли це потрібно. Ми бачимо суттєвий прогрес у співпраці з вашою державою.

Однак найскладніше — це використання наданих кредитів. І ми безперечно бачимо прогрес у питанні реалізації кредитів як з боку уряду, так і з боку регіонів. Це ще складно. Це багато в чому пов'язане із нарощуванням потенціалу. Коли ми говоримо з урядом, з міністерствами, ситуація дещо простіша, оскільки там є люди, які знають, як поводитися з великими кредитами, такими як від ЄІБ.

Якщо говорити про муніципалітети, то в регіонах буває складніше. Але й там бачимо прогрес. Я думаю, що сьогодні серйознішою проблемою є нарощування потенціалу в країні — вам потрібні люди на муніципальному рівні, на регіональному рівні, які можуть використовувати кредити, що надаються.

ЄІБ дуже суворо ставиться до всіх процесів. Ми вимагаємо стовідсоткової зрозумілості та прозорості у закупівлях. Але ми також хочемо бачити проєкти мають позитивний вплив на довкілля. Ми хочемо бачити соціальний вплив проєктів, які ми підтримуємо. І іноді муніципалітетам буває важко впоратися із цим. І необхідно продовжувати докладати зусиль та нарощувати потенціал. Банк дякує донорам, країнам-членам Європейського Союзу. Нам часто доводиться дбати про систему, в якій необхідно виконати проєкт, щоб отримати кредит від ЄІБ.

— Державні установи — один із найбільших позичальників Банку. Яке співвідношення між часткою кредитів для приватного сектору та державного? І як обсяг підтримки, який надає Банк, розподіляють між сегментами економіки?

— Розглянемо сьогодні 7 млрд [євро] кредитів нашого портфеля. Найбільша частина — це транспорт загалом. Це дуже добре. Тоді ми маємо 1 млрд 300 млн на муніципальні проєкти. Ми маємо 1,1 млрд на енергетику, а ще 2 млрд націлені на розвиток МСП (малі та середні підприємства, — ред.) через комерційні банки в Україні. І, зрештою, ми маємо близько 500 млн [євро], які йдуть на справді велику співпрацю у сфері приватного сектору. Тут ідеться більше про поділ напрямів у нашому портфелі.

— Життєвий цикл кредиту, який позичальник може отримати у Європейського інвестиційного банку, є досить довгим. Як Банк може бути впевнений, що позичальник правильно витрачає гроші, які він отримує на роки вперед? Наскільки ефективно, на вашу думку, Українська держава розпоряджається цими фінансами?

— Звісно, Банк має дуже суворі стандарти. Ми не відпускаємо процеси на самоплив. Ми дуже уважно стежитимемо за тим, що відбувається з нашими грошима. По-перше, необхідно пройти підготовчий етап, на якому ми хочемо подивитися, що Україна має намір робити з нашими грошима. І тут, вочевидь, дуже важливою є фаза закупівель. Ми погоджуємося лише тоді, коли процедури закупівлі відповідають міжнародним стандартам.

Після цього Банк слідкує за тим, що відбувається із грошима. Чи збудовано дороги, чи збудовано лікарні, чи є обладнання — ми стежимо за всім цим. Це не рівень уряду, але уряд має розуміти, що ми дуже суворі щодо цього. Цей принцип поширюється і на муніципалітети, де наш контроль не менший. Ми можемо надати довгострокові гроші на дуже конкурентоспроможному рівні.

Але обов'язкова умова, пов'язана з таким кредитом, полягає у тому, що гроші мають використовувати для громадян. На благо громадян України.

Пріоритет — Донбас

— Як діяльність Банку, пов'язана із конкретними проєктами на Донбасі, впливає на людей, які мешкають за лінією дотику?

— Банк має кілька конкретних програм підтримки підконтрольних територій Донбасу в Донецькій та Луганській областях.

Ми намагаємося підтримати людей, які мешкають у цьому регіоні, недалеко від лінії зіткнення. І так, люди, які живуть з іншого боку, теж, напевно, помітять різницю між територіями.

Якщо ми відновлюємо інфраструктуру, допомагаємо ремонтувати школи — люди бачать різницю між територією, яка сьогодні перебуває під контролем уряду України, та тієї, яка не перебуває. І певною мірою ми сподіваємося, що люди, які мають сім'ї з обох боків, зможуть допомогти одне одному.

Але загалом те, що вам необхідно зробити, — це показати значущість підтримки та контролю з боку уряду України, що уряд піклується про людей на цьому боці. Іноді використовуючи допомогу ЄІБ та Євросоюзу, проте про людей дбають. Я маю на увазі, що Україна дбає про своїх людей.

— Які проєкти у межах фінансової співпраці з Україною Банк реалізує зараз на Донеччині?

— У нас є "Надзвичайна кредитна програма для відновлення України". Ми виділили на цей проєкт 200 млн євро. Основна мета полягала у підтримці внутрішньо переміщених осіб, у забезпеченні їх соціальною інфраструктурою. І ми отримали понад 160 проєктів з Луганської та Донецької областей на суму орієнтовно 120 млн. Загальна кількість проєктів на 200 млн [євро] — 246. Ми говоримо про школи, лікарні, соціальне житло. Я маю на увазі все, що може підтримати людей.

Ми вважаємо, що першим проєктом на 200 млн євро ми покращили умови життя для приблизно 7 млн ​​осіб. Зокрема 700 тис. переселенців.

То був справжній успіх. Я сам був на Донбасі, я справді бачу зміни під впливом тих проєктів, які ми реалізовуємо.

З цієї причини ми вирішили торік підписати контракт про збільшення портфеля цього проєкту на 340 млн [євро].

Ми продовжимо робити те саме, але за допомогою ще 340 млн [євро]. На цю суму можна реалізувати понад 300 проєктів. Ми знову націлені на соціальну інфраструктуру — цей проєкт ми підписали у 2020 році. Підписали також проєкт розвитку транспорту. Йдеться про приблизно 180 км дороги на Луганщині. Отже, так, ми останнім часом багато зробили для цієї частини України.

Також я хотів би зазначити, що торік ми підписали кредитну угоду на 300 млн для розвитку енергоефективності по всій території України. Однак очевидно, що на сході України муніципалітети можуть подавати заявки й на ці цілі. Конкурс на участь міст у цій програмі розпочнеться цього чи наступного місяця. Повторюся, що енергоефективність є вкрай важливим пріоритетом.

— Ви сказали про продовження програми на Донбасі. Які проєкти за нею будуть реалізовані в найближчому майбутньому?

— Ми маємо перелік проєктів для другої частини програми, яка тепер називається "Програма з відновлення України". Буде багато нових муніципальних ідей та проєктів. Проте соціальні проєкти — житло, лікарні, школи — це ті проєкти, які ми продовжуємо реалізовувати.

Ми зустрічалися з муніципалітетами, говорили про нові можливості. Зокрема це вода. Один із таких проєктів зараз впроваджують в Маріуполі. І, що особливо тішить, він реалізується у тісній співпраці з Францією. Французька сторона надає значну частину кредиту. І це правильний проєкт, адже вода — це те, що дуже потрібне на сході України, і з нею пов'язано багато проблем. Ми говоримо про доступ до чистої питної води мешканців — і це найважливіше завдання.

Є й інший аспект. Місто зміцнює співпрацю з Євросоюзом, країнами-членами ЄС. Не скажеш, що це прості проєкти. Коли взаємодіє так багато сторін одночасно, і одна з них — це сторона Євросоюзу, завжди важко налагодити взаємодію. Але треба справді віддати належне меру Маріуполя (Вадим Бойченко, — ред.). Я знаю одне, коли є людина настільки зацікавлена ​​— це складова успіху. Він у цьому місті — справжня рушійна сила наших проєктів там.

Банк реалізує 7 проєктів фінансування в межах "Надзвичайної кредитної програми для відновлення України". Це багато в чому — завдяки зусиллям мера.

— Серед іншого ви підтримуєте малий та середній бізнес. Адже після 2014 року багато підприємств, орієнтованих на експорт, постраждали. Які плани Банку щодо реінтеграції Донбасу, чи Банк підтримуватиме цей процес?

— Перше, про що варто думати, говорячи про Україну, над чим ми працюємо передусім, — це розвиток регіональної інфраструктури. Якщо ми хочемо, щоб мешканці залишалися на території Донбасу, потрібно розвивати його інфраструктуру. Якщо мешканці не мають лікарень, не мають шкіл, не освітлена вулиця, — вони не залишаться. Тому в наших зустрічах із представниками регіональної влади ми регулярно порушуємо цю тему. Говоримо їм: ви повинні бути амбітними у своїх проєктах, створювати нове обличчя міста, в якому хочеться залишитися.

Так, громадський транспорт — найважливіша його складова. А у деяких населених пунктах його немає. Таким чином, перший етап — це побудова інфраструктурного контексту, а потім уже потрібно переходити до великих інфраструктурних проєктів. Тому ми фінансуємо будівництво траси Троїцьке-Сєвєродонецьк-Старобельськ завдовжки 180 км. Необхідно поєднати мешканців Донбасу з рештою України. Крім того, транспортна система є запорукою існування бізнесу.

Я був на Донбасі багато разів. І щоразу мене дивує сміливість людей. Потрібно мати сміливість, щоб жити поряд із лінією дотику, де постійно трапляються обстріли. Це свідчить про те, що Україна має великий потенціал трудового ресурсу.

І, до речі, говорячи про вугільну промисловість, необхідно говорити про зміну інфраструктури шахт. І тут знову йдеться про сміливість людей. Щоб спуститися до шахти, треба бути хороброю людиною.

І якщо ви розвиваєте інфраструктуру, і це бачать усі ці люди, які, вочевидь, дуже багато та важко працюють, — у вас є потенціал багато чого змінити. Звісно, ​​справа за приватними інвесторами, зокрема й за державою, — вони мають визначити, що розвивати. Я не кажу, що це легко, але є люди, які справді хочуть щось робити. Є ті, хто хоче залишитися, і, якщо ви дасте їм хороші умови для проживання, на мою думку, це має залучити й інвесторів.

Я вважаю, що державний сектор у цьому питанні також відіграє провідну роль, і наш банк, як і інші банки "Великої п'ятірки", працює в цьому разі як кредитор, і ми шукаємо проєкти щодо зміни вугільної індустрії. Але ми готові їх підтримати.


Повну версію програми "Український Донбас" у межах проєкту "Специальный репортаж" дивіться в ефірі телеканалу "Дом" 1 грудня о 17:30.

Прямий ефір