Медведчук, Медведєв і тепло: "Взгляд с Банковой" із прессекретарем президента Сергієм Никифоровим

Які головні підсумки саміту Україна — ЄС. Наскільки країна готова до опалювального сезону. І що означає хамська стаття Дмитра Медведєва на адресу керівництва України. Про це і не тільки в програмі "Взгляд с Банковой" телеканалу "Дом" говоримо з прессекретарем президента України Сергієм Никифоровим.

Ведуча програми — Дарина Вершиленко.

— Цього тижня, 12 жовтня, у Києві відбувся саміт Україна — ЄС. Про які основні досягнення за його підсумками можна говорити?

— Головне досягнення, напевно, — загальний результат цього саміту. Це, напевно, найуспішніший саміт Україна — ЄС за останній час.

— А чому найуспішніший?

— Тому що пролунало дуже багато хорошого.

По-перше, можна почати з підписаної угоди про "відкрите небо" або "спільне небо", як це в Європі називається. Від цього ми матимемо практичний ефект — очікуємо істотного зниження цін на авіаперельоти. Тому що зростає конкуренція, а конкуренція призводить до здешевлення всього, що в конкурентному середовищі проводиться.

Потім дві дуже класні культурні програми — одна наукова ["Горизонт Європа"], одна культурна програма ["Креативна Європа"].

Крім того, якщо прочитати підсумкову декларацію, там вказана безумовна підтримка тих процесів, реформ, які зараз тривають в Україні. Це і так званий закон про олігархів. До речі, його часто називають "антиолігархічний закон", та це абсолютно невірно, тому що це закон не проти олігархів — президент всіляко підтримує великий бізнес. А це закон про обмеження впливу олігархів на політику та на засоби масової інформації.

Також висловлено підтримку судової реформи, загального курсу, який зараз тримає українська влада. Маємо і фінансову підтримку тощо.

— А які першочергові домашні завдання потрібно виконати Україні для подальшої євроінтеграції? Що лунало від наших західних партнерів?

— Я не пригадую, щоб були якісь домашні завдання. Здається, тільки підтримка нинішнього курсу і так далі. Тобто, йдемо тим же шляхом, яким і йшли. Ми нічого не змінюємо, продовжуємо гнути свою лінію і йдемо тим самим шляхом.

— Ми зараз перебуваємо на старті опалювального сезону. А це безпосередньо газові питання. У кількох регіонах оголосили режим надзвичайної ситуації через поставки газу, чи матимуть тепло школи й лікарні, та якими будуть тарифи для населення?

— Звичайно, всі будуть з теплом. А взагалі на всі ці інтернет-дискусії, на панічні припущення має відповідати людина, яка дуже глибоко в темі. Це не мій профіль.

Я просто хочу сказати, що ці режими надзвичайної ситуації — це чиста формальність, яка дозволить просто за спрощеною, прискореною процедурою укласти договори з НАК "Нафтогаз України", і все. А те, що це деякі ЗМІ називають справжньою надзвичайною ситуацією — це маніпуляція або свідома, або несвідома. Тобто це формальність, щоб укласти договори, які мали бути укладені до 15 жовтня.

Зі сторони Офісу президента я можу сказати, що зараз тема енергетичної безпеки країни і конкретно проходження опалювального сезону — це один із найголовніших пріоритетів у діяльності президента України, він за цим стежить щодня. І звичайно, не дозволить допущення ніяких не формальних, а реальних надзвичайних ситуацій.

Ми два тижні тому провели Конгрес місцевих і регіональних влад, на якому підписали відповідний меморандум про те, що тарифи для населення і об'єктів соціальної сфери не повинні рости [до кінця опалювального сезону]. І діяльність Офісу президента спрямована саме ​​на дотримання умов цього меморандуму. І ми допомагатимемо місцевій владі робити все, щоб опалювальний сезон відбувся без ексцесів, абсолютно штатно і без проблем для населення.

І до речі, цю ж тему порушували на саміті Україна — ЄС, і там чітко почули від Європи: щоб не сталося, не замерзнемо, буде можливість реверсу газу з деяких країн ЄС. Тож все буде нормально.

— І все ж зі сторони здається, що все вирішується в якомусь авральному режимі. Чому раніше не були підписані домовленості? Адже щороку ми наступаємо на одні й ті ж граблі.

— Це питання, я думаю, справедливо задати місцевій владі. Тому що це все залежить від індивідуальних договорів із постачальниками газу. І абсолютно справедливо це з'ясовувати по кожному конкретному регіону, з лідером кожної області.

— Також на цьому тижні правоохоронці пред'явили нову підозру народному депутату Віктору Медведчуку — у державній зраді. Цього разу вона стосується торгівлі вугіллям із окупованою частиною Донбасу. Соратники Медведчука і він, власне, називають це репресіями. Яка позиція Банкової?

— Позиція Банкової — створювати умови для об'єктивного та неупередженого судочинства і потім в ці судові справи не влазити, жодним чином не впливати на суд.

Детально на ваше питання я відповісти не можу, оскільки це може бути розцінено як тиск на суд. Нехай суд розбирається і слідчі.

Завдання президента — це саме створювати умови для того, щоб такі справи виникали, і щоб вони відкрито, об'єктивно і швидко розглядалися, а вже на розгляд справи ми ніяк впливати не хочемо.

— Ще одна тема тижня — стаття колишнього президента Росії Дмитра Медведєва "Почему бессмысленны контакты с нынешним украинским руководством". У ній він жорстко і в образливій манері висловив думку про те, що Кремлю не варто вести перемовини з Києвом. Як ви можете відреагувати на цей випад?

— Головне питання, яке я сам собі задаю: не як ми можемо відреагувати, а чи треба реагувати взагалі? Оскільки, хто такий Медведєв зараз? У російській політиці вся його роль зводилася до того, щоб гріти крісло Володимира Путіна між двома його президентськими термінами. Зараз він — завідувач політичним "цвинтарем", Радою безпеки Російської Федерації, яка абсолютно ні на що не впливає.

Тому його стаття, може, це якраз спроба якось нагадати про себе, про те, що він взагалі є, цей Дмитро Медведєв. Бо інакше, як крім таких випадів, про нього вже ніхто не пам'ятає, а в самій Росії над ним відверто знущаються.

Тому чи треба на це реагувати? У мене ще питання: якщо цей випад санкціонували керівники Дмитра Медведєва, якщо вони бачили текст — тоді це сумна і жалюгідна ситуація шодо рівня політичної дискусії в Росії. Ви можете собі уявити, щоб Франція або Німеччина, у яких століттями тривають сусідські суперечки та конфлікти, щоб хтось з однієї країни так висловлювався про лідерів іншої країни? Якщо це не санкціоновано вищим керівництвом Росії, тоді це просто хамство, це якась маячня.

— Ви вважаєте, він сам писав цю статтю? І чи можна вважати це якоюсь офіційною позицією Москви?

— Я ж про це і думаю. Якщо це офіційна позиція, то ...

Хоча, так, російські дипломати відомі своїм, скажімо так, низьким рівнем ведення цивілізованих дискусій. Але ця стаття переплюнула навіть Сергія Лаврова. Я не знаю, я задаю собі ті ж самі питання.

Якщо якось намагатися коментувати суть цієї статті, то Медведєв там розмірковує про лідерство. Тобто в країні, де вище політичне керівництво обслуговує місцевих олігархів — Дерипаска, Ротенбергів і так далі — і потім натомість отримує від них будинки, квартири для своїх коханок, яхти в подарунок або в користування, літають на їхніх літаках ... Лідери цієї країни розмірковують про лідерство в сусідніх країнах? Вони мають на це право? Мені здається, ні.

У країні, де навіть за поодинокі пікети садять до в'язниці, де за коментарі у соцмережах садять до в'язниці, де відсоток виправдувальних вироків мізерний, по-моєму, менше 1%. Тобто якщо ця поліцейська машина зацікавилася людиною, то вона сяде або отримає термін практично зі стовідсотковою ймовірністю. Чиновники, лідери цієї країни мають право міркувати про протести, вільну пресу і так далі? Ні, вони не мають права.

Якщо в цій країні виправдовують сталінський терор. І вони розмірковують про історію сусідньої країни. Вони мають на це право? Ні, вони не мають.

Мені здається, ця стаття навіть не гідна того, щоб її коментувати. І я радий, що публічно ніхто з українських лідерів не відреагував на цю статтю, тому що це б означало якусь суб'єктивізацію Медведєва. Його вже всі забули, це його спроба нагадати про себе, але вона провалилася, тому що офіційно на неї ніхто не відреагував. І це добре, мені здається, це правильно.

Читайте також: Боротьба з олігархами, допомога та реформи: про що домовилися на саміті Україна — ЄС