Маріуполь за часів Другої світової війни та зараз — життя міста за німців та росіян (ВІДЕО)

У місті Маріуполь Донецької області не залишилося жодної цілої будівлі — зруйновано всю міську інфраструктуру. Немає води, газу та електрики, закінчується їжа. Лікарі, яким вдалося виїхати з міста, розповідають, що багато людей помирають не від обстрілів, а від нестачі ліків та ненадання медичної допомоги. Навіть за німецьких окупантів у місті працювали лікарні та поліклініки, а російські війська аптеки та пологові будинки розбомбили, повідомляє "Дом".

Співробітниця Маріупольського архіву Євгенія Чистікова згадує про життя міста у Другу світову війну так:

"Попри те, що жандарми та місцеві поліцаї лютували в місті, розстрілювали на Агробазі євреїв, комуністів та військовополонених, молодь, яка проживає на колоні, збиралася вечорами на вулиці, де зараз розташовано кінотеатр імені Шевченка, так би мовити, на посиденьки".

Ті, хто зміг покинути Маріуполь зараз, кажуть про нього: "Місто, якого більше немає".

"У нашому бункері залишилося 42 особи, там діти 12-ти, 15-ти, 16-ти, 18-річні. Я сонце побачила вдруге за 2 місяці. Коли виходиш, а там вирва 15 метрів у діаметрі, і я не знаю, скільки метрів завглибшки", — розповіла маріупольчанка Еліна Цибульченко.

За даними, оприлюдненими Маріупольським міським головою Вадимом Бойченком, російські війська за два місяці війни вбили понад 20 тисяч маріупольців. Тіла вивозять вантажівками, а розмір братських могил вимірюють гектарами. Під час Другої світової, за два роки окупації, містян загинуло вдвічі менше.

"Нацисти планували використовувати цю територію надалі. На цій території планували використовувати і промислову базу Радянського Союзу, і природні ресурси, і частково населення, яке після відповідної обробки могло б стати лояльним", — розповів військовий історик Василь Павлов.

На відміну від росіян, німці не говорили, що прийшли "рятувати". І разом із цим в окупованому місті працювала 41 школа, три кінотеатри, де показували німецькі та радянські фільми, працював український театр. Німці не планували руйнувати місто. Навпаки, їхньою метою було "вичавити" максимально з промислових потужностей Маріуполя. 2022 року найбільше підприємство міста — "Азовсталь" — щодня знищують бомбами.

1941 року німці вивезли на територію Німеччини кілька тисяч маріупольців. Скільки із міста вивезли до Росії зараз — підрахувати неможливо. Ті, хто виїжджають, мають пройти принизливу процедуру фільтрації, під час якої людей попереджають — ті, хто обрали Україну, не повернуться назад.

"На кожному блокпосту виводять нашого ДСНСника, роздягають до трусів. Спитайте, коли їздив владика Лука, коли ми забрали дітей в Бердянську, так само їх всіх роздягали, 11 батюшок. Їх всіх роздягали до трусів, шукали українські наколки", — розповів чоловік.

"Нас сфотографували, наче ми якісь злочинці. Анфас, профіль, відбитки пальців, забрали наші телефони, відсканували наші телефони. Не знаю, що вони там шукали, документи зібрали", — поділилася евакуйована маріупольчанка.

Військовий історик Василь Павлов не радить порівнювати фашистів та рашистів. Нагадує, що політика Росії століттями була спрямована на знищення всього українського.

"Німецька окупаційна влада нікого не депортувала. У них діяла єдина програма так званих остарбайтерів — це набиралося населення для роботи в Німеччині. Але такої депортації, як проводиться Росією з метою зміни етнічного складу населення регіону, не проводилося", — пояснив Павлов.

Після Другої світової війни та дворічної окупації Маріуполь став найбільшим промисловим центром України. Скільки знадобиться часу, грошей та сил, щоб відродити місто з попелу після російської окупації, сьогодні не береться прогнозувати ніхто.

Читайте також: "Зло відродилося. Знову й зараз": звернення президента України з нагоди Дня пам'яті та примирення (ВІДЕО)

Нагадаємо, російська пропаганда, використовуючи терміни "нацизм", "фашизм", формує у споживача думку, що терор проти тих, кого вони визначили "нацистом", дозволений. Це — одна з причин, чому навіть знаючи про те, що відбувається в Маріуполі, росіяни не засуджують дії своєї влади та армії.